Святкування цього празника сягає IV ст. В цьому часі св. Єлена, мати цісаря Костянтина Великого, збудувала храм на горі Тавор у честь Господнього Преображення. Від VI ст. цей празник урочисто святкується у Східній Церкві під назвою „Господнього Преображення”. В Західній Сирії у VIII столітті він називався „Празником Тавору”.
Первісно празник Преображення святковано в місяці лютому. Одначе тому, що цей радісний празник звичайно випадав у часі Великого Посту, а це було незгідне з духом посту й покути, то його перенесено на день 6 серпня. Чому якраз на цей день? Історик Євсевій і св. Іван Дамаскин є тієї думки, що Господнє Преображення відбулося 40 днів перед Христовою смертю. Тож св. Церква йдучи за цією думкою, перенесла цей празник з місяця лютого на 6 серпня тому, бо 40 днів пізніше, це є 14 вересня, випадає празник Воздвиження Чесного Хреста — пам’ять Христових мук і смерті.
Празник Преображення належить до 12 великих празників нашої Церкви. Він має один день перед і сім днів попразденства. Стихири й канони празника уложили св. Іван Дамаскин і Косма Маюмський.
Цей празник припадає у тому часі, коли доспівають плоди землі. І від найдавніших часів у Східній Церкві того дня на подяку Богові буває благословення первістків земних плодів. Цей звичай перейняла християнська Церква від Старого Завіту, який приписував приносити первістки плодів до Господнього Храму. Звичай благословити в церкві первоплоди вже приписують Апостольські правила з кінця III ст.
Стихири на „Господи, взиваю я”
Прийдіть, з вірою святкуймо * пресвітле й божественне преображення Христове * Довершуючи сьогодні справжню переміну * піднімаймося духовно на вершину чеснот Христових учнів * щоб, навчившись з ними об’явлення дивних таїнств , * прославляти Спаса Господа.
Радій і побожно веселися, свята Церкво вірних * святкуючи сьогодні цей величний і всесвітлий празник * Бо сьогодні Владика всіх преображається * і втрачену красу людини ясно опромінює * зірницею невимовної осяйності, * – більш від зорі, розливши промінне сонячне сяйво.
Бувши всіх Богом і Творцем * він, з невимовного багатства свого милосердя, прийняв вигляд слуги; *. А сьогодні усуває давній сумерк * засяявши обличчям і появивши у своїм тілі блиск Божества * Тому учні налякалися і, з острахом упавши ниць * поклонилися Владиці всіх.
Ти, Благий, що світлом твоїм всю землю освітлив * преобразився на високій горі * показавши своїм учням силу свою * Бо ти визволяєш світ від гріхів * тому й кличемо до тебе. * Милосердний Господи, спаси душі наші.
Стихири на стиховні
З-за милосердя свого, Христе, прийняв ти вигляд Адама * першої людини * і від Діви появився другим Адамом * а на горі Таворській, Спасе мій, ти преобразився * відкриваючи своє Божество.
Побачивши на святій горі твоє Преображення * здивувалися найкращі представники Закону і благодаті. * З ними і ми поклоняємось тобі з Отцем і божественним Духом.
Ясно просвічується створіння * твоїм Преображенням, Христе * що його ти, як Бог, показав своїм апостолам * і Мойсеєві та Іллі * несказанно засяявши понад сонце.
Прийдіть, вийдім на гору Господню, в дім Бога нашого * і побачимо славу його Преображення * славу як єдинородного від Отця * Від світла приймімо світло * і, з душевним захопленням * оспівуймо Тройцю! Єдиносущну навіки.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1492797137832144
о. Петро Фостик
