22 серпня Церква вшановує пам’ять блаженного священномученика Симеона Лукача.
Життя блаженного священномученика Симеона Лукача
Блаженний Симеон Лукач (7.07.1893 – 22.08.1964)
Народився у с. Старуня на Станіславівщині. Викладач морального богослов’я Духовної семінарії у Станиславові. Висвячений у 1945 р. на єпископа владикою Григорієм Хомишиним як правонаступник єпархії у випадку арешту. Перший арешт 26 жовтня 1949 р. тривав майже 7 років каторжних таборів у Сибіру. Другий арешт у липні 1962 р. та судовий процес, що розпочався одночасно з II Ватиканським Собором і перетворився на показову атеїстичну пропаганду, став причиною хвороби та смерті. Похований у рідному с. Старуня. Мощі блаженного вшановуються у церкві Св. Івана Богослова у Богородчанах.
На його долю випало з лихвою отримати заплату єпископа переслідуваної Церкви в часі, коли голубину простодушність і незлобивість, як ніколи, треба було помножувати на воістину зміїну – мудру, але не лукаву – хитрість. Слово Боже, яке живим полум’ям палахкотіло в його нутрі і яке він без боязні голосив по всіх-усюдах повіреним його душпастирській опіці вірним, очистило і його слова – «моє священиче сумління не дозволяє мені зрадити імена тих, хто звертався до мене за духовною послугою…» – і зробило його уста закритими для фальші, зради чи неправдомовства.
Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ
У той самий день
Святого мученика Агатоніка і тих, що з ним: Зотика, Теопрепія, Акиндина і Северіяна
Імператор Максиміян, кровожерливий мучитель, послав у Понтійський край старосту Евтолмія, щоб той переслідував християн. В місті Карпин староста ув’язнив св. Зотика та його учнів. Учнів він засудив на хресну смерть, а святого Зотика забрав з собою до Никомидії. Невдовзі Евтолмій ув’язнив ще св. Принкипа, Агатоніка, Теопрепія, Акиндина і Северіяна, і всіх їх, разом зі святим Зотиком, узяв з собою до Фракії, щоб поставити їх перед судом самого імператора. Дорогою воїни так знущалися з мучеників, що в місті Потамі святі Зотик, Акиндин і Теопрепій геть-чисто підупали на силах і не могли йти далі. Тоді жорстокий мучитель наказав їх усіх убити. Решту святих слуг Христових погани погнали далі. Поблизу Халкедону замучили святого Северіяна. Мучеників, що вижили в дорозі, у Візантії віддали в руки катів. Після тяжких мук їх відправили до Селимврії, у місцевість Аммус, де за наказом імператора святих Агатоніка, Принкипа і тих, що були з ними, стяли мечем. Так святі мученики удостоїлися вічної нагороди в небі. Сталося це близько 296 р.
Тропар (г. 4):
Мученик Твій, Господи, Агатонік,* у стражданнях своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і демонів зухвальства безсильні.* Його молитвами спаси душі наші.
Кондак (г. 1):
Покликання благе придбав ти, Богомудрий,* відвернувся ти від зловір’я мужів лукавих,* не злякався єси мук, Агатоніку славний,* тому благ був ти наслідником* і прийняв із співстраждальцями твоїми вінки достойні.
Ікона мовить. Св. свщмч. Симеона Лукача – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/publish/38477-ikona-movyt-sv-svshmch-symeona-lukacha/
І. Я. Луцик, „Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013 – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/gregorian/#20260822&vita
22 серпня – Життя блаженного священномученика Симеона Лукача – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=QklSRA3mtPo
Фото і відео – Джерелo:
о. Петро Фостик
