Сьогодні святкуємо другий день Зелених свят, який називають святом Святого Духа чи Пресвятої Трійці.
Зіслання Святого Духа Отці Церкви називають днем народження Церкви – початком її самостійного існування, офіційної, прилюдної діяльності, коли апостоли, зміцнені силою Святого Духа, звільнилися від всякого людського страху і почали сміливо і відкрито проповідувати Євангеліє, науку Ісуса Христа, словом і ділом свідчити свою віру і любов у Христа, нести людям новий образ Бога, Бога, котрий є близький до людини.
Зіслання Святого Духа відкрило людству Бога у новій повноті. Людству відкрилася велика таємниця єдності Пресвятої Трійці. Євангеліє свята своїм змістом відкриває нам цей новий образ Бога, як спільноти, де панує досконала єдність, де любов об’єднує три особи в одну спільноту – одного Бога. Ця досконала любов Отця і Сина проявляється в особі Святого Духа, якого Отці Церкви називають уособленою любов’ю Отця і Сина. Отець настільки любить Сина, а Син Отця, що їх взаємна любов зродила третю Божу особу – Святого Духа.
Святий Августин сказав, що пресвята Трійця перебуває у постійній взаємній любові. Оскільки „Бог є Любов” (1 Ів. 4, 8), то Любов є основою взаємного існування Пресвятої Трійці. Самолюбство – любов, що обернена до самого себе – не є правдивою любов’ю. Правдива Любов – це дар та взаємний обмін і потребує іншої рівноцінної особи. Оскільки „Бог є Любов” (1 Ів. 4, 8), тому неможливо, щоби Божа особа була одна, тобто така, що любить Саму Себе. Повнота любові проявляється у єдності Трьох Божих Осіб.
Тому зіслання Святого Духа можна назвати новим об’явленням Бога в особі Святого Духа. Своїм приходом Святий Дух об’являє правду про Бога не лише для самої правди, але ця правда знайде своє застосування у житті, коли Святий Дух через апостолів буде навертати людей до правдивої віри, зближати їх Своєю любов’ю через Христа до Бога Отця, об’єднувати в одну спільноту дітей Божих. І ця єдність християн довкола Христа під дією Святого Духа буде знаком християнського образу Бога, єдності у любові Отця, Сина і Святого Духа.
Цю рису єдності осіб Трійці, природи Бога, Ісус представляє в постаті доброго пастиря, котрий старається зібрати і об’єднати біля себе всіх людей, спасти всіх, навіть найбільших грішників, які не люблять Його і не вірують у Нього.
Євангеліє свята, відкриваючи нам природу Бога розповіддю про доброго пастиря, цим вказує нам на основне завдання Церкви: спасіння кожної людини через взаємне прощення, примирення, взаємну єдність завдяки Христовій любові, єдність з Богом, як сказав Христос у сьогоднішньому Євангелії: „Де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них” (Мт. 18, 20).
І так, як Богові, цьому доброму пастирю і люблячому батькові не байдужа доля кожної людини, так і ми, його духовні діти, за прикладом Христа не можемо бути байдужі до спасіння, до долі наших ближніх, наших братів і сестер у Христі, дітей нашого Небесного Отця.
Щоб ця праця була плідною, апостол Павло у сьогоднішньому посланні звертається до нас словами: „Не впивайтеся вином, що доводить до розпусти, а сповнюйтеся Духом” (Еф. 5, 18). Закликає нас уникати всякого гріха і наповнюватися дарами Святого Духа, духом любові, яка об’єднує людей в одну спільноту, дбає про спільне добро і спасіння.
Ми дуже часто відчуваємо у житті потребу єдності і сили творити єдність в особистому житті, в наших сім’ях, родинах.
Просімо сьогодні Святого Духа, щоб духовно зміцнював нас, щедро наповнював своїми дарами, допомагав здобувати цю єдність в нас самих, єдність наших думок, бажань і вчинків, єдність в наших сім’ях і родинах, щоб таким чином здійснилися слова Христа: „У людей це неможливо. Богові – все можливо” (Мт. 19, 26). Те, що не можемо зробити власними людськими силами, довершить в нас Святий Дух своєю любов’ю.
Хай ця внутрішня особиста і спільна єдність буде для нас християн джерелом справжнього Божого миру, радості і щастя, яке приносить нам Святий Дух.
о. Михайло Чижович, ЧНІ
ДО ЕФЕСЯН ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТÁННЯ. Еф. 229 зач.; 5, 9-19.
Браття, поводьтеся, як діти світла. Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. Шукайте пильно того, що Господеві подобається. Не приставайте до безплідних діл темряви а радше їх ганіте, бо що ті люди потай роблять, соромно й казати. Все, що ганиться, стає явним у світлі, і все, що виявляється, стає світлом. Тому говорить: “О ти, що спиш, прокинься, встань із мертвих, і Христос тебе освітить”.
Тож уважайте пильно, як маєте поводитися: не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, бо дні лихі. Тому не будьте необачні, але зрозумійте, яка Господня воля. Не впивайтеся вином, що доводить до розпусти, але сповнюйтеся Духом. Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа.
ВІД МАТЕЯ СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЧИТÁННЯ. Мт. 75 зач. 18, 10-20.
Сказав Господь: Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Отця небесного.
Бо Син чоловічий прийшов спасти те, що загинуло.
Що ви гадаєте? Коли хто має сто овець і одна з них заблудить, чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблудила? І коли пощастить найти її знову, істинно кажу вам, що він радіє нею більше, ніж дев’ятдесят дев’ятьма, що не заблудили.
Так само і в Отця вашого небесного немає волі, щоб загинуло одне з тих малих.
Коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає, тебе, ти придбав брата твого.
Коли не послухає тебе, візьми з собою ще одного або двох, щоб усяка справа полагоджувалась ж словом двох або трьох свідків.
І коли він не схоче слухати їх, скажи Церкві; коли ж не схоче слухати Церкви, нехай буде для тебе як поганин і митар.
Істинно кажу вам: усе, що ви зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі, і все. що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі.
Істинно кажу вам ще раз: коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, оно буде дано їм моїм Отцем небесним; бо де двоє, або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них.
Еф. 5, 9–19. „Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа”
Ми створені на образ і подобу Божу. Цей образ Божий у нас перебуває, хоча й затьмарений первородним гріхом, як також маємо цю подібність до Господа в собі все більше розвивати. Апостол Павло вказує, що важливо промовляти псалми, гимни та пісні духовні, бо ми через це більше уподібнюємось до Господа, коли перебуваємо з Ним.
Погляньмо на наше життя. Скільки багато зусиль, часу, старань ми докладаємо до всього земного, що змінюється і зникає, а скільки часу ми приділяємо Господеві.
Тож ніколи не шкодуймо часу для Бога. Бо тільки так ми проводимо час із користю для себе, тільки так можемо більше перемінюватись й уподібнитись до Господа.
Мт. 18, 10-20. „Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, – чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала?”
На перший погляд може видатися, що для Господа дев’ятдесят дев’ять овець не такі важливі, як та одна. Проте для Бога немає більш важливих чи менш важливих людей, для Нього всі однаково важливі, усі цінні. Але ця розповідь з Євангелія, ця притча показує іншу річ. Богові важлива кожна людина, для Нього важливе навернення кожного, отже, Йому важливий кожен з нас. Можливо, з боку людей ми не відчуваємо своєї цінності, важливості, але не так є з боку Бога. Люди нас забувають, не звертають на нас уваги, але для Бога ми завжди цінні, і навіть тоді лишаємось цінні, коли робимо зло чи гріх. А ще більше цінні, коли навертаємося, усвідомлюємо своє становище.
Тож яку важливість і цінність ми маємо в очах Господа – такої не маємо навіть у своїх очах.
Владика Венедикт (Алексійчук)
Стихири на „Господи, взиваю я”
П’ятидесятницю святкуємо і прихід Духа,* здійснення обітниці і сповнення надії.* Яке ж це велике і святе таїнство!* Тому й кличемо до тебе:* Творче всіх, Господи, – слава тобі!
Мовами чужими наділив ти, Христе, своїх учнів,* щоб ними проповідували тебе – безсмертне Слово і Бога,* який дає нам велику милість.
Усе подає Дух Святий:* пророків посилає, священиків удосконалює,* неграмотних мудрости навчає,* рибалок богословами появляє,* і єднає всю церковну спільноту.* Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові,* Утішителю, – слава тобі!
Ми бачили світло істинне,* ми прийняли Духа небесного,* ми знайшли віру істинну,* нероздільній Тройці поклоняємось,* вона бо спасла нас.
Сповнивши таїнственний задум,* ти, Господи, взяв своїх учнів на гору Оливну* і вознісся, та пройшов небеса.* Ти, що задля нас став убогим, як і ми,* та й вознісся туди, де завжди перебував,* – пошли пресвятого твого Духа,* щоб просвітив душі наші.
Тройцю єдиносущну піснями звеличуємо:* Отця і Сина зі Святим Духом,* бо так проповідували всі пророки* й апостоли з мучениками.
Пославши твого Святого Духа,* сповнив ти, Христе, обітницю,* дану своїм учням,* – послати силу з висоти,* і доказав ти нам, що ти – Істина.* Тому ті, що покладаються на тебе, Добрий,* воістину не засоромляться.
Усе подає Дух Святий:* пророків посилає, священиків удосконалює,* неграмотних мудрости навчає,* рибалок богословами появляє,* і єднає всю церковну спільноту.* Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові,* Утішителю, – слава тобі!
Прийдіть, народи світу, поклонімся Богові в трьох особах:* Синові в Отці зі святим Духом.* Отець бо споконвічно родить Сина споконвічного та співпрестольного,* а Дух Святий є в Отці співставлений з Сином:* одна сила, одна природа, одне Божество.* Йому поклоняючись, усі виголошуємо:* Святий Боже, що все твориш Сином,* за співдіянням Святого Духа!* Святий Кріпкий, що нам Отця об’явив* і в світ послав Святого Духа!* Святий Безсмертний і Душе – Утішителю,* що від Отця виходиш і в Сині перебуваєш:* Тройце Свята, – слава тобі!
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Перший антифон
Стих 1: Небеса повідають славу Божу,* творіння ж рук Його сповіщає твердь (Пс. 18,2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 2: День дневі передає слово* і ніч ночі об’являє розуміння (Пс. 18,3).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 3: На всю землю вийшло вістування їх* і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдинородний Сину).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Другий антифон
Стих 1: Вислухає тебе Господь у день печалі,* захистить тебе ім’я Бога Якова (Пс. 19,2).
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Стих 2: Пошле тобі поміч зо святині* і з Сіону заступить тебе (Пс. 19,3).
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Стих 3: Дасть тобі Господь по серцю твоєму* і ввесь задум твій сповнить (Пс. 19,2).
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Третій антифон
Прийдіте, возрадуємося Господеві, воскликнім Богу, Спасителеві нашому.
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Ідім перед лицем його з ісповіданням і псалмами воскликнім йому.
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Бо Бог – великий Господь і цар великий по всій землі.
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Вхідне: Вознесися, Господи, силою Твоєю, * оспівуватимемо і співатимемо сили Твої (Пс. 20,14).
Тропар (г. 8):
Благословен єси, Христе Боже наш,* що премудрими рибаків явив,* зіславши їм Духа Святого,* і ними уловив вселенну.* Чоловіколюбче, слава Тобі.
Слава, і нині: Кондак (г. 8):
Коли Ти, зійшовши, язики змішав,* розділив Ти народи, Всевишній.* Коли ж вогненні язики Ти роздавав,* у з’єднання всіх Ти призвав.* I одноголосно славимо Пресвятого Духа.
Прокімен (г. 6): Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє (Пс 27,9).
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму, Боже мій, щоб не відвертався Ти мовчки від мене (Пс. 27,1).
Алилуя (г. 2): Помилуй мене, Боже, по великій милості Твоїй (Пс. 50,3).
Стих: Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене (Пс. 50,13).
Замість Достойно, приспів:
Величай, душе моя, в трьох особах суще єдине божество.
І ірмос (г. 4):
Радуйся, царице, матеродівственна славо, всякі бо легкомовні благоговірливі уста промовити не можуть, щоб Тебе оспівувати достойно, і безсильний ум усякий, щоб Твоє рождество розуміти. Тому Тебе одноголосно славимо.
Причасний: Дух Твій благий наставить мене на землю праву (Пс. 142,10). Алилуя, тричі.
о. Петро Фостик
