Святий Зиновій і сестра його Зиновія були родом з міста Егеї, в Киликії. їх батьки називалися Зинодот і Текля. Зиновій навчався лікарського мистецтва, а сестра його жила на самоті. Брат із сестрою спільно молилися до Бога, а Він наділив Зиновія силою в чудесний спосіб оздоровляти хворих.
Коли Диоклетіян почав переслідувати християн, то до Егеї він послав Лисія, одного з найлютіших катів. Мучитель наказав поставити перед судом Зиновія, який тоді був уже єпископом рідного міста, і сказав йому дуже коротко: або життя, якщо зречеться Христа, або смерть. На це святий єпископ спокійно відповів: “Життя без Христа життям не є, а смерть за святу віру – це початок найліпшого життя. Роби, що хочеш, а я Христа буду славити і величати”.
Коли святого прив’язали до дерева і стали припікати його свічками, тоді прибігла його сестра Зиновія, стала перед Лисієм і сказала: “Я також християнка і готова за Христа віддати свою душу”. Лисій почав лякати її муками, намовляти до відступництва і спокушати всякими обіцянками, а коли свята у відповідь на його облесні слова стала голосно прославляти Господа Бога, велів передати її в руки катів. Святі брат і сестра перетерпіли всі муки. їх палили на розпеченому ліжку, поливали гарячою смолою, а під кінець мучеників стяли мечем. Тіла їх поховали два священики, Кай і Єрмоген. Сталося це 290 року.
Тропар, глас 4:
Мученики Твої, Господи,* у стражданнях своїх прийняли вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали,* сокрушили і демонів зухвальства безсильні.* Їх молитвами спаси душі наші.
Кондак, глас 8:
Істини свідків і благочестя проповідників,* двійцю достойно вшануймо богонатхненними піснями,* Зиновія разом з мудрою Зиновією,* що разом жили й разом відійшли,* прийнявши мучеництва вінець нетлінний.
Фото – „Св. мч. Зиновій” Роман Василик, Кафедра Сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв ksm.lnam.ua
У той самий день
Преподобного Маркіяна, єпископа Сиракузького
Преподобний Маркіян був учнем апостола Петра, який і висвятив його на священика, а потім поставив єпископом Сиракуз, у Сицилії. Святий Маркіян прославився там численними чудами і навернув дуже багато поган до Христової віри. За це жиди, які вже тоді були розкидані по всьому світі, розлючені ревністю святого єпископа у справі навернення до віри Христової, вбили його.
У той самий день
Святих мучеників Астерія, Клавдія, Неона і Неоніли
Святі Астерій, Клавдій і Неон були братами, а свята Неоніла їх сестрою. На той час, коли вони постраждали, вона вже двадцять три роки жила вдовою. Родом були вони з Егеї, в Киликії, і прийняли мученицьку смерть перед святими Зиновієм і Зиновією, тобто 290 р., від того ж самого мучителя – Лисія.
Коли всі вмовляння до відступництва закінчилися невдачею, тоді мучитель наказав першим узяти на муки Клавдія. Його жорстоко побили, під ногами розпалили вогонь і шматками вирізали його тіло, а потім припікали свічками, шматували гаками, рани натирали сіллю і черепками. Так само мучили і Астерія, а потім дійшла черга до наймолодшого, Неона, його припікали вуглинами і били по всьому тілі жилами і різками. Під кінець мучитель наказав усіх трьох розіп’яти за містом.
Зразу ж після них постраждала Неоніла і ще одна християнка, на ім’я Домнина, яку першою взяли на муки. Її сікли різками по всьому тілі доти, доки свята мучениця не передала свою душу в руки небесного Отця. А муки святої Неоніли своєю жорстокістю перебрали всяку міру, їх опис є якнайвірогідніший, бо взятий із судових актів. Лисій наказав мученицю повісити на дереві за волосся і бити по всьому тілі. Потім велів поголити їй голову, а все тіло обложити гострим, колючим терням, і бити доти, доки свята мучениця не померла. Тіло святої мучитель велів кинути у воду.
У той самий день
Святих апостолів Терція, Марка, Юста й Артема
Святий Терцій був одним з сімдесяти учнів Христа. У Посланні до римлян читаємо: “Вітаю вас у Господі я, Терцій, що написав цього листа” (Рим. 16, 23). Як бачимо, апостол Павло диктував Терцію, а той записував. Згідно з переданням, святий Терцій був другим єпископом Іконії. Пам’ять його обходимо також 23 (10) листопада.
Святий Марко, небіж святого Варнави, був єпископом в Аполониаді. Не слід плутати його із св. Марком євангелистом. Про Марка апостол Павло згадує в своїх посланнях: “Вітає вас Аристарх, товариш мій у неволі, і Марко, небіж Варнави, – про нього маєте вказівки, – прийміть його, як до вас прийде” (Кол. 4, 10).
На Йосифа, званого Варсава, або Юст, та на Матія кинули жереб, хто з ним мав би зайняти місце Юди серед дванадцяти апостолів. “І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія” (Ді. 1, 23). Юст, згідно з переданням, був єпископом Елевтерополя.
Артем був учнем апостола Павла. У Посланні до Тита читаємо: “Коли пришлю до тебе Артема або Тихика, чимскоріше приходь до мене в Нікопіль” (Тит. З, 12). Згідно з переданням, святий Артем був єпископом в Листрі, в Ликаонії.
І. Я. Луцик, „Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Стихири на „Господи, взиваю я”
(г. 4, подібний: Як хороброго): Мучеництва кров’ю* одежу твою обагривши, славний Зиновію,* ти благодаттю вчинив її священнішою* і в ній увійшов єси,* як мудрий архиєрей, у Святеє Святих:* ти приніс себе в жертву непорочну* Тому, Хто тебе ради Себе пожертвував,* і в найчистіше досконале* приношення, святобливий.
Твоє тіло скородили* – та пресвітла краса душі твоєї* ще красніше проявлялася,* богомудрий священномученику Зиновію,* ієреїв оздобо,* страстотерпців хвало,* чудес постійне джерело,* духів нечистих прогонителю,* захиснику душ наших.
Постраждати разом з тобою зволила* сестра твоя єдинокровна* й однодумниця Зиновія, всемудрий,* в котлі кипіння мужньо пройшовши,* вогнем погрозу* та неминучу смерть.* Тому здобула вона з тобою вінці перемоги* та Вишнє Царство,* священнотаїннику Зиновію.
(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Ревнуючи стражданням Христа чоловіколюбця, Страстотерпці,* ви віддали ваші тіла на рани* і на тяжкі муки та незліченні болі,* маючи завжди перед очима божественні райські утіхи* і поживу невичерпну* та й вічну славу.* Діставши її,* моліться за тих,* що вас прославляють.
Силою хресною,* святі Страстотерпці,* ви добре подвизалися* і вашим терпінням міцно подолали ворога-супостата.* Тому, звершуючи вашу пам’ять,* освячуємось діянням* і благодаттю всесвятого Духа.* Вашими моліннями заступайтеся за світ до Спаса,* священні воїни Христові.
Пастирі всесвященні!* Бувши славними послідовниками* начального Пастиря,* Христа, Царя всіх,* охоче віддали ви свої душі за овець* і витерпіли тяжкі біди,* начебто хижими вовками переслідувані.* Спасайте, Шанигідні,* від пошкодження боговибране стадо!
Слава: (г. 6): Пісенний хороводе,* заплещімо днесь, о мучениколюбці,* в пам’яті всеблагочестивих страждальців Зиновія та Зиновії:* вони бо Тройці стали поборниками,* і на тризнищі мужньо невидимого ворога* священною своєю кров’ю побороли,* і перемоги вінець славно отримали.* Тим-то до них закличмо:* «Запрягу святий, двойце, благословенна і просвітлена в Господі,* моли Спасителя за душі наші!»
І нині (догмат, г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
о. Петро Фостик
