Собор святих славних і всехвальних 12-ти Апостолів Христових святкували віддавна. Свята Церква, величаючи кожного з 12-ти апостолів в різні пори року, з давніх часів встановила їм загальне святкування наступного дня після пам’яті славних і первоверховних апостолів Петра і Павла. Святий благовірний цар Костянтин Великий (306 – 337) побудував в Царгороді храм на честь святих дванадцяти апостолів. Згадки про здійснення цього святкування зустрічаються в IV столітті.
Стихири на „Господи, взиваю я”
Якими похвальними вінками завінчаємо Петра й Павла,* роз’єднаних тілом і з’єднаних духом,* найперших між богопроповідниками?* Той – перший між апостолами,* а цей − більше від інших потрудився.* Їх бо, справді, достойно вінчає безсмертною славою Христос Бог наш,* що має велику милість.
Якими величними піснями оспіваємо Петра й Павла* − богорозумні крила, що перелетіли світ і до неба піднеслись,* руки євангельської благодаті,* ноги істинної проповіді,* ріки премудрости, хрестовидні знамена?* Ними відкинув демонські наступи Христос,* що має велику милість.
Якими духовними піснями похвалимо Петра й Павла,* що заткнули невмовкаючі уста безбожности?* Ви – страшні духовні мечі, світла окраса Риму,* вихователі всієї вселенної!* Богом написані духовні скрижалі нового Завіту,* які на Сіоні проголосив Христос,* що має велику милість.
Як очевидці й свідки* воплоченого Слова,* славитесь ви, премудрі Учні.* Немов світлі блискавки,* появилися ви світові* і, як духовні гори, проточуєте насолоду;* як райські ріки невисушні, ви розлилися* і божественними водами напоюєте* поганські громади.
Як проміння лискуче* духовним сяйвом,* ставши слугами Христових таїнств,* були ви послані на весь світ,* щоб чудодійність щедро роздавати.* Ви − служителі Христових тайн,* богописані скрижалі Божої благодаті* і богоданного закону,* пребагаті виконавці святих таїнств.
Рибальська тростина* богомудрими науками* і нарисами догматів* перекреслила чванливість* і велемовність мудреців,* ясно виклавши спасенні таїнства Євангелій,* причастя вічної поживи,* ангельську насолоду* і вічну славу.
Ви, Учні Спасові, пройшли і просвітлили світ,* і вашими навчаннями, немов хворост, попалили ідольський обман.* Ви спасли народи,* виловлені з глибин нерозуму до божественної мудрости,* тож моліться нині Христові,* щоб був нам милосердний в день суду.
Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Тропар:
На всю землю вийшло вістування ваше, святії,* бо, прийнявши Духа у вогненних язиках, ви ідольську лесть спалили* і мережею словес людей заблудлих зловили ви у віру,* тому небеса повідають вашу славу,* а створена вами основа сповіщає,* і ми з ними кличемо в пам’ять вашу:* Спаси, Боже, всіх нас,* молитвами дванадцяти апостолів Твоїх.
Кондак:
Камінь Христос каменя віри нині прославляє світло,* найзнаменитішого з учеників, і з Павлом увесь дванадцятичисленний собор.* Їх пам’ять творячи з вірою, прославляємо Того, що їх прославив.
У той самий день
Священномученика Василія Величковського.
Блаженний Василь Величковський (1.06.1903 – 30.06.1973)
Народився у м. Станиславові. Монах-редемпторист, побудував кілька церков та каплиць на Волині та Поліссі у міжвоєнний період. Заарештований НКВС 26 липня 1945 р. і засуджений до смертного вироку, який через 3 місяці замінили 10-річним ув’язненням. 1959 р. призначений Апостольською Столицею єпископом. Другий арешт 2 січня 1969 р., 3-річне ув’язнення та вигнання з СРСР до Югославії. Зустріч у Римі з Кир Йосипом Сліпим та аудієнція в Папи Павла VI. Помер невдовзі після звільнення з ув’язнення у Вініпезі, Канада. Мощі блаженного вшановуються у церкві Св. Йосифа у Вінніпезі.
Тільки велике смирення перед Богом і незмірне уповання на Його всемогутність могло дозволяти цьому чоловікові так сміливо ставати в обороні Божих правд і громадянських прав своїх вірних – загнаних радянською владою у підпілля греко-католиків Галичини. А те почитання й пошанівок, що їх – як віруюча людина – віддавав Божій Матері, є с дійсно прикладовим і гідним всілякого подиву. Місіонер до скону, лишився ним до кінця, свідчачи в далекому від рідної домівки краї сумну і славну правду про Христа, Який умер і воскрес, і Його Церкву, що її не в силах здолати пекельні брами.
І. Я. Луцик, „Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013 – Джерелo: https://prayer-service.online/m/#20240630&vita
о. Петро Фостик
