31 серпня Церква вшановує пам’ять положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці.
Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці.
Було це в часи правління імператора Лева VI Філософа (886-912). Ого жінка Зоя дуже тяжко захворіла, що навсть найславніші лікарі нічого не могли вдіяти. Тоді, після довгих молитов, цариця удостоїлася Божого об’явлення, що одужає, якщо на неї покладуть чесний пояс Пресвятої Богородиці. Цей пояс імператор Аркадій (395-408) переніс з Єрусалиму до Царгорода, а його дочка свята Пульхерія, згодом цариця, зложила його в золотому ковчезі у церкві Пресвятої Богородиці. І коли Бог об’явив цариці Зої, що має шукати допомоги у тому поясі, то патріярх відкрив ковчег і побачив чесний пояс цілком неушкодженим. З молитвою його поклали на хвору царицю і вона чудом одужала, підвелася з ліжка і стала голосно величати Пресвяту Богородицю.
Потім чесний пояс поклали назад у ковчег і запечатали царською печаттю. З того часу в пам’ять програм з руку в тверт святкуємо свято Положення чесного пояса, який ще нз раз оберігав Царгород від небезпек.
Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011 – Джерелo: https://prayer-service.online/m/#20240831&vita
Ікона мовить. Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/publish/39248-ikona-movyt-polozhennya-chesnogo-poyasa-presvyatoi-vladychyci-nashoi-bogorodyci/
ДО РИМЛЯН ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТÁННЯ. Ряд.: Рим. 119 зач.; 15, 30-33.
Браття, благаю вас Господом нашим Ісусом Христом і любов’ю Духа, помагати мені у моїх небезпеках молитвами за мене до Бога, щоб мені вирватися від невірних у Юдеї, а служба моя в Єрусалимі була святим приємна, і щоб я з радістю прийшов до вас, коли на те воля Божа і відпочив між вами.
Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.
ДО ЄВРЕЇВ ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТÁННЯ. Богородиці: Євр. 320 зач.; 9, 1-7.
Браття, перший завіт мав також свої установи щодо служби і мав святиню земну. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби предложення; він зветься Святе. За другою завісою був намет, званий Святе святих, зо золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, що був увесь покритий золотом; у ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. Зверху же над ним були херувими слави, що крильми отінювали престол умилостивлення. Але про це не час тепер говорити докладно.
І от як усе це так було уряджено, в перший намет увіходили завжди священики, виконуючи службу; в другий же раз на рік – лише первосвященик, і то не без крови, яку приносив за свої і людські провини.
ВІД МАТЕЯ СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЧИТÁННЯ. Ряд.: Мт. 73 зач. 17, 24 – 18, 4.
В той час підійшли збирачі дидрахми до Петра й питають: – Чи заплатить ваш учитель дидрахму?
– Так, – каже.
І як увійшов до хати, Ісус випередив його, кажучи: – Як тобі, Симоне, здається? Земні царі з кого беруть данину чи податок? Із своїх синів чи з чужих?
Коли він відповів: з чужих, Ісус сказав до нього: – Отже, сини вільні. Однак, щоб вони нам цього не взяли за зле, піди до моря, закинь вудку, візьми першу, яка попадеться, рибу, і відкрий їй рота: там найдеш ти статир; візьми його й дай їм за мене й за себе.
Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: – Хто найбільший у царстві небеснім?
Ісус покликав дитину, поставив її серед них і каже:
– Істинно кажу вам: якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в царство небесне. Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у царстві небесному.
ВІД ЛУКИ СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЧИТÁННЯ. Богородиці: Лк. 54 зач. 10, 38-42; 11, 27-28.
В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже: – Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.
Озвався Господь до неї і промовив: – Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.
Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього: – Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. Він озвався: – Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його.
Рим. 15, 30–33. «Благаю вас… ревно змагатися зо мною в молитвах за мене до Бога»
Коли говоримо про допомогу, часто з’являється асоціація, що хтось допоможе нам фізично, або ми комусь допоможемо в тих чи тих матеріальних речах. Але апостол Павло нам говорить про іншу допомогу, про допомогу молитвою. Наскільки часто ми молимось, щоб допомогти іншим. Коли думаємо про допомогу для інших, ми майже завжди думаємо тільки про допомогу зовнішню, матеріальну.
Апостол вказує на інші допомогу, про яку ми здебільшого забуваємо, про допомогу нашою молитвою. Можемо молитись за будь-кого з друзів, ворогів, близьких, далеких і тих, які перебувають біля нас, тих, які померли чи живі.
Усім можемо допомогти молитвою. Яке велике знаряддя маємо і як рідко його використовуємо!
Вл. Венедикт Алексійчук
Мт. 17, 24 – 18, 4. «Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне»
Кожен з нас мав справу з дітьми. Діти дуже довірливі. Часом їм дуже боляче, коли батьки або інші особи їх обманюють. Обман – це велика кривда для дітей.
Бог ставить нам за приклад дітей, щоб ми порівняли, чи так само довіряємо Богові. Чи покладаємося на Господа у всьому, як діти покладаються на своїх батьків і не мають страху, бо переконані, що батьки відвернуть будь-яку загрозу, яка може на них чатувати. Вони ніколи не мають у цьому сумніву. Чи ми є такими? Можемо повчитися цього в дітей – так само покладатися на Господа.
Ми ж дуже часто прагнемо все контролювати, планувати. І це справді суттєво й важливо в житті, але з досвіду знаємо, що не можемо завжди й повсякчас усього передбачити. Маємо зробити все, що від нас залежить, що в наших силах і змозі, а відтак покладатися на Бога, довіряти Йому.
Так, як дитина віддає свою руку в руку батька чи матері й не переймається, куди заведуть її батьки, так і ми не лякаймося віддати своє життя в Божі руки, пам’ятаючи, що Він кожного з нас провадить найкраще.
Вл. Венедикт Алексійчук
Стихири на „Господи, взиваю я”
Своїм божественним заступництвом * ти зберігаєш і покриваєш від ворожих нападів тих * що з любов’ю святкують твоє преславне свято Покладення пояса і кличуть до тебе : * Ти наша кріпость і твердиня, і радість богоподібна; * єдиний Син твій і Бог наш, * якому кланяємося і кажемо: * Ісусе всесильний, * спаси, як милосердний, душі наші!
Сьогодні, зібравшись побожно, * прославмо Богородицю: * Пресвята Діво! Велика твоя слава * і чудес твоїх глибока безодня * Ти свята охорона і похвала * і джерело зцілень нам, що святкуємо твій празник * Тож молимось, промовляючи:. * Ісусе всесильний * спаси, як Милосердний, душі наші!
Святими твоїми молитвами * укріпи й ласкаво захисти нас, Пречиста; * захорони перед страшними ворогами * і їхньою неволею тих * що святкують твій празник * щоб ми кликали до твого Сина: * Ісусе всесильний * спаси нас, * як милосердний!
Визнаємо, Богородице * що ти Богом насаджений рай * і місце дерева життя, зрошене Святим Духом. * Бо ти породила всіх Творця * що кормить вірних живим хлібом. * Тому з Предтечею * моли його за нас, * захищаючи Церкву й вірних * від усякої напасти.
Освячується небо і земля * і храм освітлюється * а всі вірні веселяться. * Ось бо з ангельськими хорами * з Предтечею і Богословом * з пророками й апостолами невидимо входить Мати Божа * і молиться до Христа за християн * щоб він помилував місто й людей, * які звеличують свято її покрову.
Краса Якова * і небесна драбина * якій Господь зійшов на землю * були колись, Богородице, прообразами твоєї чести та слави. * Тому тебе, що породила всіх Бога * ублажають ангели на небі і люди на землі * бо ти молишся за ввесь світ, * покриваючи ласкою тих, * які святкують твій світлий празник.
Твоїм празником, пречиста Богородице * немов світлим вінком, завінчалась сьогодні Церква Божа * яка радісно сяє і таїнственно веселиться * та кличе до тебе, Владичице: * Радуйся, небесна діадемо і вінче божественної слави ! * Радуйся, єдина повното слави й вічна радосте! * Радуйся пристановище тих, що до тебе прибігають, * заступнице і спасіння душ наших!
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Тропар (г. 8):
Богородице приснодіво, людей покрове,* Ти ризу й пояс пречистого Твого тіла* як загороду могутню городу Твоєму дарувала* безсіменним різдвом Твоїм, нетлінною перебуваючи.* В Тобі бо природа обновляється і час.* Тому молимо Тебе, мир городу Твоєму дарувати* і душам нашим велику милість.
Слава, і нині: Кондак (г. 2):
Пояс Твій чесний, що огорнув богоприйомне лоно Твоє, Богородице,* це сила непоборна городу Твого і скарб дібр невичерпний,* єдина Мати-Приснодіво.
Прокімен, пісня Богородиці (г. 3): Велича́є душа́ моя́ Го́спода і возра́дувався дух мій у Бо́зі, Спа́сі моїм. (Лк. 1,46-47).
Стих: Бо згля́нувся на смире́ння слуги́ Своє́ї, ось бо відни́ні ублажа́ть мене́ всі ро́ди. (Лк. 1,48).
Алилуя (г. 8): Почу́й, до́чко, і погля́нь, і прихили́ ву́хо твоє́ (Пс. 44,11).
Стих: Лицю́ твоє́му помоля́ться багатії́ наро́ду (Пс. 44,13).
Причасний: Ча́шу спасі́ння прийму́ і ім’я́ Госпо́днє призову́ (Пс. 115,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Священик: Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, що її чесного пояса положення сьогодні пам’ять світло звершуємо, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
о. Петро Фостик
