31 липня Церква вшановує пам’ять святого і праведного Євдокима.
Житіє святого і праведного Євдокима
Святий Євдоким, син Василія і Євдокії, родом був із Кападокії. Він служив у війську імператора Теофіла (829-842). Імператор зауважив його добросовісну службу і призначив старостою Харазійської области в Кападокії. Він не зробив нічого понад те, що зобов’язаний робити кожен з нас, – він був праведним християнином. Дотримувався Божих заповідей, а зберігав їх так, що його совість була чиста, мов сльоза з дитячого ока. Йдучи за євангельськими радами і роздаючи бідним усе, що мав, сам був убогий. Чистоту тіла оберігав над усе. Говорив мало, остерігаючись блудів язика. Читав Святе Письмо і чинив так, як воно навчає. Провадячи таке життя, у 33-літньому віці він тяжко захворів. Знав, що вмирає, та не боявся смерти, бо духом уже давно помер він для світу і жив для неба. Просив лиш поховати його бідно, в тій одежі, в якій помре. Його волю було виконано.
Коли св. Євдоким помер, його поховали тихо, як звичайного чоловіка. Та Бог прославив гріб святого численними чудами, що всі стали дивуватися. Прийшов до гробу біснуватий і злий дух залишив його. Прийшла мати з дитиною, в якої були всохлі рученята, і дитина враз піднесла ті рученята, вже здорові, догори і вперше осінила себе знаком хреста. Люди звели над гробом святого капличку і світили там на славу Бога і на честь Його святого слуги Євдокима лампадку, а єлей лампадки допомагав хворим, що приходили сюди. Навіть порох з гробу, коли його прикладали до ран, допомагав, бо Бог хотів прославити свого слугу і винагородити віру тих, що сюди поспішали. Через двадцять вісім місяців після його смерти прибула щаслива мати, що виховала такого сина, мощі якого тепер почитали, і знайшла тіло нетлінним. А що батьки святого Євдокима тоді жили в Царгороді, то побудували церкву Пресвятої Богородиці і впросили одного диякона на ім’я Йосиф, щоб потай переніс сюди мощі святого, бо жителі того краю ніколи на це не погодилися б. Святі мощі склали у срібну домовину, а нові чуда рознесли ще далі славу про того, хто не був ані ісповідником, ані мучеником, ані учителем Христової Церкви – а був лишень справжнім християнином. На честь святого Євдокима святий Йосиф Піснеписець уклав канон. Руський паломник Антоній, що описав свою подорож до Царгорода, пише так:“Біля стовпа, з боку Богородичного монастиря, лежить Євдоким у срібній домовині, як живий”. Антоній поклонився його мощам 1200 р.
Тропар (г. 4):
Той, хто від землі призвав тебе до осель Небесних,* зберігає і по смерті неушкодженим тіло твоє, святий Євдокиме:* ти бо в ціломудрії і чистому житті, блаженний, жив єси,* не осквернивши плоті.* Тому з дерзновенням моли Христа Бога, щоб спастися нам.
Кондак (г. 2):
Вишніх бажаючи, до вишніх долучаючись,* колісницю вогненну, Божественними сходженнями чеснот вдосконалив єси душу, преблаженний Євдокиме,* на землі поживши, як безплотний,* Творцеві всіх благовгодив єси.
Передсвяття походу з чесним і животворящим Хрестом Господнім.
Тропар (г. 1):
Спаси, Господи, людей Твоїх* і благослови насліддя Твоє,* перемогу вірним твоїм на супротивників даруй,* і хрестом Твоїм* охорони люд Твій.
Кондaк (г. 4):
Світлим понад сонце нeбо являється світлом Хрeста,* просвітлює все блиском своїм,* тому Ти, Чоловіколюбче, Спaсе всіх,* задля нього просвіти ум нaш і чуття,* бо ми маємо його як зброю миру і непоборну перемогу.
І. Я. Луцик, „Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013 – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/gregorian/#20260731&vita
Ікона мовить. Св. і праведного Євдокима – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/publish/38467-ikona-movyt-sv-i-pravednogo-ievdokyma/
31 липня – Життя святого і праведного Євдокима – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=7VNNPdmiiEQ&t=1s
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/olga.fostyk/posts/pfbid0cYpjgZTw7ESFfinohQGbYZS2WQPA6dQK6EzEvMjPC7Dt6UFjgUuvhjG4B72u33w3l
о. Петро Фостик
