СУБОТА ПЕРЕД БОГОЯВЛЕННЯМ. ПЕРЕДПРАЗДЕНСТВО БОГОЯВЛЕННЯ. РОЗДУМИ НАД ТРОПАРЕМ ПЕРЕДСВЯТТЯ БОГОЯВЛЕННЯ.
Передпразденство Богоявлення. Роздуми над тропарем передсвяття Богоявлення
«Готуйся, Завулоне, красуйся, Нефталіме, Йордане ріко, стань, радісно прийми Владику, що йде хреститися. Веселися, Адаме, з праматір’ю, не скривайтесь, як колись у раю, бо Той, що бачив вас нагими, явився, щоб зодягнути в первісну одежу. Христос явився, хотячи оновити всю твар».
Одразу по святі Обрізання Господнього та Св. Василія Великого Церква доручає вірним готувати себе до святого Богоявлення, яке літургійно нічим не поступається святу Різдва Господнього (колись ці спасенні події святкувалися в один день). У дні передсвяття великого Богоявлення у Богослуженнях нашого обряду співається тропар «Готуйся, Завулоне…». Пропонуємо вам декілька думок про текст тропаря.
Завулон і Нафталі (Нефталім) – двоє із дванадцяти синів патріарха Якова. За числом синів Якова (який отримав ім’я Ізраїль), розподілено було обітовану землю, куди прибув народ після виходу з Єгипту. Так-от племена Завулона і Нефталі (нащадки синів Якова) отримали свої наділи у північній частині обітованої землі (пор. ІН 19,10-16.32-39) [1]. Саме у тих землях, згідно з Євангелієм, проживав Христос після того, як Йосиф, оповіщений ангелом, повернувся з Єгипту, куди він поспішно втікав з Марією та Дитям після приходу мудреців зі Сходу (пор. Мт 2,19-23) [2]. І ось тропар закликає ці землі, в яких Христос проживав, радіти тим, що Господь іде хреститися, адже, охрестившись, незабаром розпочне проповідь і спасительну місію. У тих землях розташовувалось і місто Капернаум, яке називатимуть містом Христа. З іншої сторони, тропар явно говорить про сповнення пророцтва Ісаї: І не буде більше темноти в країні, де було горе. Як за минулих часів принизив він землю Завулона й землю Нафталі, так у майбутньому прославить приморську дорогу, Зайордання, Галилею поганську. Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло (Іс 8,23-9,1). Святе Богоявлення, а також Таїнство Хрещення звемо просвіченням, бо у ньому ми просвічуємося світлом Господнім. І так нам, що подібно до племен Завулона і Нафталі, перебували у темряві невідання, засяяло Світло.
Тропар закликає ріку Йордан зупинити свою течію (стати) зі страху та благовоління перед Богом, Який незабаром явиться. Якщо у Старому Завіті течія Йордану стала перед Ковчегом Господнім, який переносили священики (пор. ІН 3,15-17) [3], то як тут не стати їй перед самим Богом? Як їй не боятися торкнутися самого Творця?
Тропар передсвяття закликає веселитися Адама і Єву, адже Христос гряде до хрещення, щоб взяти на себе їхні гріхи і гріхи потомків їхніх та змити у течіях Йордану-ріки (пор. Мт 1,21; Йо 1,36) [4]. Їм більше не слід скриватися (ховатися) від Бога, як колись у раю після гріхопадіння (пор. Бут 3,6-7) [5]. Бог, відаючи про їхню вину, бере її на себе та повертає їм первісну одежу – благодать єдності з Богом. Мова зовсім не йде про одежу у буквальному значенні, адже Адам і Єва сотворені були нагими і не соромилися один одного. Сором і відповідно зшивання смоківного листя, щоб прикрити тіло, слідує уже після гріхопадіння. Тому під первісною одежею слід розуміти первісну благодать, з якої себе обнажили Адам і Єва, впавши у гріх.
В кінці тропар звіщає нам, що Христос явився не лише, щоб оновити людину (в образі Адама і Єви розуміємо усе людство), але також усю твар, тобто усе творіння. Адже і природа зазнала на собі дію гріха людини. Христос же усе оновляє своїм спасенним пришестям.
Тропар:
Готуйся, Завулоне, красуйся, Нефталіме, Йордане ріко, стань, радісно прийми Владику, що йде хреститися. Веселися, Адаме, з праматір’ю, не скривайтесь, як колись у раю, бо той, що бачив вас нагими, явився, щоб зодягнути в первісну одежу. * Христос явився, хотячи оновити всю твар.
Кондак:
У струях днесь Йординових був Господь, каже Йоанові: Не бійся мене хрестити, * я бо прийшов спасти Адама первозданного.
Роздуми над тропарем передсвяття Богоявлення, Марія Ярема – Джерелo: https://catholicnews.org.ua/rozdumi-nad-troparem-peredsvyattya-bogoyavlennya/
Стихири на стиховні
Світлий був, Спасе, минулий празник,* світліший же той, що приходить.* Тамтой сповістив ангел, а цей приготував Предтеча;* у попереднім проливалася кров, бо ридав бездітний Вифлеєм,* а цей появляють божественні води* – купіль для багатьох дітей;* тоді зоря звістила мудрецям,* а тепер Отець об’явив тебе світові.* Господи, що воплотився і знову приходиш явно,* – слава тобі!
Оце Ісус очищується в Йордані,*а радше змиває наші гріхи.* Він бо дійсно приходить христитися,* бажаючи змити Адамів засуд,* і каже до Івана: Прийди, Христителю,* послужи установленню дивного таїнства!* Прийди, негайно простягни твою руку і торкнись голови того,* хто стер голову змієві* і відчинив зачинений гріхом рай,* коли змій підступно намовив скуштувати із забороненого дерева.
Світлий був минулий празник,* славніший же нинішній день.* Тоді мудреці поклонилися Спасові,* а тепер слуга охристив Владику;* там пастирі, побачивши його, заграли і зчудувалися,* а тут голос Отця звістив єдинородного Сина.
Вся земля хай радіє нині з пророками і гори хай веселяться!* Заверни – як написано – Йордане течію* і злякайся лиця Господнього,* бо це Бог, ставши людиною,* прийшов очистити всіх людей від Адамового гріха.
Приходить на Йордан Христос – істина, щоб христитися від Івана,* і цей каже йому:* Я потребую від тебе христитися, а ти йдеш до мене?* Не смію, як сіно, діткнутися вогню!* Ти мене освяти, Владико, божественним явлінням своїм.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011 – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/#20250104&vita
о. Петро Фостик
