Усі ці мученики були мешканцями острова Крит, хоча походили з різних міст. Вони називалися: Теодул, Саторник, Єнпор, Геласій, Євникіян, Помпій, Зотик, Агатопус, Василид, Євалест. Тридцять днів їх мучили якнайжорстокіше, а коли мучителі виявилися безсилими і не змогли змусити святих мучеників зректися Христової віри, тоді їх усіх було стято мечем. Сталося це за гонителя Деція.
Мощі святих мучеників згодом було перенесено до Риму. В Царгороді їх пам’ять звершували у церкві святого Стефана. Отці місцевого собору, який відбувся на Криті 458 р., у своєму листі до імператора Лева І Великого (457-474) стверджують, що їх острів з тих часів убезпечений від усякої напасти завдяки цих святим мученикам.
Тропар:
Багатогранний Крит просвіту, бо процвів він квітами дорогоцінними, бісером Христовим, мучеників сув’яззю. Десять їх блаженних, весь народ ідольський засороміли, тому і вінці приймають, хоробродушні.
Кондак:
Відновлення зірки – мучениці страждань дорогоцінні, яке пройшло нам у вертепі Рожденного, Якого Діва породила безсіменно.
І. Я. Луцик, „Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Стихири на „Господи, взиваю я”
У передсвяття Христового Різдва* виголошуймо пісні,* з правими думками;* рівночесний бо з Отцем і Духом,* з милосердя в природу нашу зодягнувся,* і бажає родитися у Вифлеємі граді,* Різдво ж Його несказанне* пастирі з ангелами оспівали.
В кимвали вдармо,* в піснях воскликнімо!* Христове явління наблизилось;* сповнилися проповіді пророків* бо Той, кого вони провіщали,* явився людям у плоті* і в яслах лягає як дитя* і пеленами повивається як немовля.
Вифлеєме, приготовися,* Едем нині відкрився* Всесвята йде родити,* хай веселяться небеса,* нехай танцюють люди:* в яслах – Життя,* у вертепі – Багатий,* приходить із множества милості,* ницість Адамову прийнявши,* без зміни і змішання.
Десяти́ця Богопокли́кана* і свіча́ десятисві́тла,* що Боже́ственними ся́йвами* озо́рює повноту́ Це́ркви,* стовпи́ незахи́тані,* зо́рі я́сні, що зе́млю Не́бом учини́ли* сві́тлістю найбі́льших по́двигів,* похвала́ми свяще́нними* велегла́сно хай восхва́ляться сього́дні.
Хай восхва́лений бу́де Теоду́л,* Зо́тик і По́мпій,* Василі́д, Євпо́р, Агато́пус і Саторні́н,* Гела́сій та боже́ственний Ева́рест,* з ни́ми і Євникіа́н* ни́ні хай вшану́ється пісня́ми,* – по́вні благо́ї ти́ші при́стані для гна́них бу́рею;* вони́ ома́ну ви́крили* і вінці́ перемо́жні отри́мали.
Крі́ту па́ростки,* Це́ркви підпо́ри* і ві́рних нев’я́нучі окра́си,* Ра́ю солодкопаху́чі ці́нні кві́ти,* до́бре при́йняті і кра́сні* Христо́ві зако́лення,* жерто́вні дари́ Небе́сного Хра́му,* святу́ десяти́цю Тро́йці* – страстоте́рпців ушану́ймо!
Настало днесь передсвяткове свято мучеників:* воно передвіщає нам Різдвяний день* і проповідує Сонце від Сонця, Бога, явленого від Діви плоттю.* Десятка мучеників у Кріті кріпко змагалася,* і вінці перемоги з небес прийняла.* До них закличмо:* лику святови́браний,* моліть Христа, святії мученики,* за тих, що з вірою звершують всече́сну пам’ять вашу.
Благоукрасися, Вифлеєме,* відчинився Едем,* приготуйся Євфрато,* оновлюється бо Адам і Єва з ним;* прокляття стерто,* спасення світу процвіло,* і душі праведних прикрашаються,* замість мира спів приносячи,* спасення душевне і нетління приймаючи.* Ось бо, Той, що в яслах лежить,* велить піснеспіви духовні звершувати* тим, що взивають безнастанно:* Господи, слава Тобі.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1598540327257824
о. Петро Фостик
