Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

5 СЕРПНЯ – ПЕРЕДПРАЗДЕНСТВО ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА.

5 СЕРПНЯ – ПЕРЕДПРАЗДЕНСТВО ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА.

Христова Церква приготовляє нас до завтрашнього торжества. Ми повинні гідно зустріти празник Преображення Господа нашого Ісуса Христа.

Пригляньмося до своєї душі і поспитаймо себе, чи гідні ми ввійти у дім Божий і воздати славу нашому Господу? Бо якщо ми сповнені гріха, то спішімо до церкви, щоб вимолити собі дар покаяння і приступити до сповіді.

Пам’ятаймо, що лиш той може оглядати Христа прославленого, хто має чисте серце і хто з грішного чоловіка преобразився у праведного.

Стихири на „Господи, взиваю я”

Прийдіте, зійдемо з Ісусом * що восходить на гору святу * і там почуємо голос Бога Живого * Отця пребезначального * що через хмару світлу свідчить * Божественним Духом * природженість Його співвічносущого синівства. * І, умом просвічувані, * у світлі узримо світло.

Прийдіте, зарання ликуймо * і себе очистьмо * і вірно приготуймо до Божественного восходження * у превишню Божу обитель * щоб стати нам самовидцями Його величі * і здобути славу * яку удостоїлися таїнственно споглядати * обрані з Апостолів * на горі Таворській.

Прийдіте, змінившись * нині кращою зміною * себе назавтра добре приготуймо * щоб піднятися на гору Божу святу * і споглядати незмінну Христову світлосяйну славу * яскравішу від сонця; * і, Троїчним світлом озорювані * у ньому прославимо * Його низходження.

Житло заклав з Отцем Своїм Син Божий* у возлюблених людях Своїх,* що зберегли слово Його істини* і витривали у вірності.* Не убоялись мук, гонінь, лютої смерти* Божі діти в багатостраждальній Україні.* Тож на них, немов на живих каменях,* воздвигнувся собор Воскресіння.

Домом Премудрости* і храмом Твоєї незримої присутности* вчинив єси, Звершителю,* душі відданих друзів Твоїх.* Міцніший за камінні мури храм Твоєї любови,* утверджений у серці людському, живій святині.* Із неї процвів зримою красою* воздвигнений собор Воскресіння.

Які ж любі обителі Твої, Господи Сил!* Споконвіку горнулася душа українська* до величних древніх храмів Твоїх;* а в лихолітті, в пітьмі ворожого безбожжя* інші храми вірно засяяли:* у сільських хатинах, у малих міських покоях,* всюди, де світили живі світильники Твоєї істини,* воздвигаючи собор Воскресіння.

Прийдіте від заходу, і півночі, і моря, і сходу,* з усієї України – вірні друзі Господні,* і явім відроджену Церкву.* Собор душ наших хай засяє, як богосвітлі світила,* у соборі над Славутичем.* І, піднесені Духом,* Христа, Воскресіння наше, прославимо навіки.

Прийдіте, зійдемо на гору Господню* і в дім Бога нашого,* і узримо славу преображення Його,* славу як Єдинородного від Отця,* світлом приймемо світло* і, піднесені Духом,* Тройцю єдиносущну оспівуватимемо навіки.

„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011  

Тропар Передсвяття, глас 4:

Ідімо назустріч Христовому перебраженню,* світло торжествуючи, вірні, це передпразденство,* і кличмо:Надійшов день Божої радости,* восходить на гору Таворську Владика,* щоб засяяти красою Свого божества.

Кондак Передсвяття, глас 4:

Днесь божественним переображенням уся людська істота божественно сіяє,* радісно кличе:* Переображується Христос,* спасаючи усе.

Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0TR4WnUCRFG69xxnngTpGhiwnPVDEzBMGvHu3gX9hT6PFpXTg2DjD2zfjVak7jtG4l&id=61575175806637

о. Петро Фостик

Dodaj komentarz