Сьогодні свята Церква приготовляє нас до великого празника Богоявлення, що пригадує нам те хрещення, котре уділяв святий Йоан Хреститель на знак покаяння за гріхи. Те хрещення не було ще таким, яким воно є зараз, тобто не було воно таїнством, бо Ісус Христос встановив його згодом, коли сказав до своїх учнів: “Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа” (Мт. 28, 19). У цей день ми постимо. Всюди відправляються Царські часи, а потім Божественна літургія святого Василія Великого з вечірнею, після чого біля церкви відбувається велике водосвяття. Якщо навечір’я випадає в суботу або в неділю, то Царські часи відправляться в п’ятницю, а в навечір’я служиться Божественна літургія святого Йоана Золотоустого, потім вечірня і освячення води.
У давні часи в цей день святили воду для хрещення оглашенних. Вірні постять в цей день аж до освячення води, а ввечері, відмовивши молитву, сідають до спільної вечері. Після вечері читайте, дорогі браття і сестри, ці слова. Розважайте добре про велику любов Спасителя, який задля нашого добра і вічного щастя готується прийняти хрещення з рук св. Йоана. Чи гідні ми такої любови, яку дає нам Ісус Христос? Чи серце наше розкаяне, чи воно чисте, безгрішне? А може, за всі ласки, за всю Божу опіку ми віддячуємо гріхом, злобою і всякою нечистотою? Дорогі браття, очистімо серця наші, згадаймо про душу, згадаймо всі наші нещастя і біди. Страждаємо тут, бідуємо, але хіба і там, після смерти, чекає нас вічна мука? Від нас це залежить, від життя нашого. Ліпше нам бути з Ісусом, з Його благодаттю, ніж з гріхом. Пам’ятаймо про душу, пам’ятаймо про вічність!
І ще про одне мусимо тут згадати. Є у нас звичай ходити в цей день щедрувати. Звичай сам в собі красний, лишень треба вважати, щоби щедрівка та відбувалася без гріха. Бо злим було б приготуванням до такого великого свята, якщо б щедрівники забули про тверезість, або якщо б співали щедрівки такі, які ще часом на сором і ганьбу можна почути, – безстидні і пусті. Щедрівка має бути молитвою; голоси щедруючих повинні заохочувати до благочестя. Пам’ятаймо про те. І нехай також ніхто в той вечір не бере до рота горілки. Бо ангел благословення Божого не вступить до хати, в якій вселився диявол п’янства. Пам’ятаймо про це!
Тропар:
Повернулася назад колись ріка Йордан під плащем Єлисеєвим,* коли вознісся Ілля,* і розділилися води обабіч,* і сталась сушею дорога, що була мокрою* – в образ воістину хрещення,* яким ми пливуче русло життя проходимо.* Христос явився у Йордані освятити води.
Кондак:
У струях днесь Йорданових був Господь,* каже Йоанові:* Не бійся мене хрестити,* я бо прийшов спасти Адама первозданного.
Стихири на стиховні
Світлий був, Спасе, минулий празник,* світліший же той, що приходить.* Тамтой сповістив ангел, а цей приготував Предтеча;* у попереднім проливалася кров, бо ридав бездітний Вифлеєм,* а цей появляють божественні води* – купіль для багатьох дітей;* тоді зоря звістила мудрецям,* а тепер Отець об’явив тебе світові.* Господи, що воплотився і знову приходиш явно,* – слава тобі!
Оце Ісус очищується в Йордані,*а радше змиває наші гріхи.* Він бо дійсно приходить христитися,* бажаючи змити Адамів засуд,* і каже до Івана: Прийди, Христителю,* послужи установленню дивного таїнства!* Прийди, негайно простягни твою руку і торкнись голови того,* хто стер голову змієві* і відчинив зачинений гріхом рай,* коли змій підступно намовив скуштувати із забороненого дерева.
Світлий був минулий празник,* славніший же нинішній день.* Тоді мудреці поклонилися Спасові,* а тепер слуга охристив Владику;* там пастирі, побачивши його, заграли і зчудувалися,* а тут голос Отця звістив єдинородного Сина.
Вся земля хай радіє нині з пророками і гори хай веселяться!* Заверни – як написано – Йордане течію* і злякайся лиця Господнього,* бо це Бог, ставши людиною,* прийшов очистити всіх людей від Адамового гріха.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011 – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/#20250105&vita
о. Петро Фостик