6 квітня християни східного обряду вшановують пам’ять переставлення св. Методія, учителя слов’янського
З історії свята
Святий рівноапостольний Методій разом зі своїм братом Кирилом були православними ченцями. В ІX ст. (орієнтовно 862 р.) брати створили слов’янську абетку на основі грецької мови, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця». Окрім неї, також була створена ще одна слов’янська абетка – глаголиця. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Методія і їхніх учнів підняла освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур. Святкування пам’яті святих братів ще за старих часів мало місце в усіх слов’янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття разом із відродженням слов’янських народностей відновилася і пам’ять про слов’янських первоучителів [1].
Що до нас мовить ікона святого?
На іконі святих Кирила і Методія можемо відзначити постать святого Методія. Постаті обох святих можемо охарактеризувати рівносильними й рівнозначними. Святий Методій зображений мужнім воїном Христовим оскільки важко потрудився за збереження й утвердження в Європі слов’янської абетки і мови взагалі [2]. На кожній іконі даних святих зображений сувій, або книга з абеткою, чи цитатою зі Святого Письма, що демонструє їхній подвиг для Христової Церкви.
Джерела:
- Джерелo: https://risu.ua/sogodni-za-yulianskim-kalendarem-vshanovuyut-svyatih-brativ-kirila-i-mefodiya_n129506
- І. Я. Луцик, «Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного для впродовж року поминає». Львів: Свічадо, 2013. – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/#20250406&vita
Підготував: бр. Вадим Поліщук, IV курс
Святі рівноапостольні учителі слов’янські брати Кирило і Методій походили із знатної і благочестивої сім’ї, що жила в грецькому місті Солуні. Святий Методій був старшим з семи братів, святий Костянтин (Кирило – його чернече ім’я) – наймолодшим. Святий Методій був спочатку військовим та був правителем в одному з слов’янських князівств, які перебували під владою візантійської імперії, мабуть, болгарському, що дало йому можливість навчитися слов’янської мови. Пробувши там близько 10 років, святий Методій прийняв потім чернецтво в одному з монастирів на горі Олімп.
Після смерті святого Кирила Папа Римський, задовільняючи прохання слов’янського князя Коцела, послав святого Методія в Паннонію, висвятивши його на архієпископа Моравії і Паннонії, на стародавній престол святого апостола Андроніка. В Паннонії святий Методій разом з своїми учнями продовжував поширювати Богослужіння, писемність і книги на слов’янській мові. В останні роки свого життя святитель Методій з допомогою двох учнів-священиків переклав на слов’янську мову весь Старий Завіт, окрім Маккавейських книг, а також Номоканон (Правила святих Отців) і Патерик.
Передчуваючи наближення смерті, святий Методій вказав на одного з своїх учнів – Горазда як на гідного собі наступника. Святитель передбачив день своєї смерті і помер 6 квітня 885 року у віці близько 60 років. Він був похоронений в соборній церкві Велеграда.
Тропар Кирила та Методія, глас 4:
До апостолів подібні і слов’янських країн учителі,* Кириле й Методіє богомудрі,* Владику всіх моліть,* щоб усі народи слов’янські утвердив у православію й однодумності,* умирив світ і спас душі наші.
Кондак Кирила та Методія, глас 3:
Священну двійку просвітителів наших вшануймо* – тих, що перекладом божественних писань відкрили нам джерело богознання,* з якого аж до нині обильно черпаючи,* ми блаженними величаємо вас, Кириле й Методіє,* що пристоїте перед престолом Всевишнього і тепло молитеся за душі наші.
У той самий день
Житіє во святих отця нашого Євтихія, архиєпископа Царгородського
Було це у Фриґії. В одній місцевості хлопці ровесники писали на стіні свої імена. Один з них написав таке: “Євтихій, патріярх”. Хто ж був той хлопець? Був він сином славного воїна з легіону великого витязя Велизара. Батько його називався Олександр, а мати – Синезія, донька дуже побожного священика, також Євтихія. У 512 р. у них народився син і назвали його Євтихій, що означає “щасливий”. Початкову освіту дав йому дід, саме він засіяв у серці дитини зерно святости, яке видало дуже обильний плід. Продовжив освіту Євтихій в одній зі шкіл Царгорода, набуваючи всякої мудрости, зростаючи літами, усякими чеснотами і в страху Божому.
У 30 років Євтихій став священиком і тоді вирішив зректися світу та вступити до монастиря в Амасії. У монастирі він дивував усіх святістю життя і невдовзі став архимандритом амасійських монастирів. А коли імператор Юстиніян I (527-565) скликав П’ятий Вселенський собор у Царгороді, на нього прибув святий Євтихій замість хворого митрополита амасійського.
Патріярх святий Мина (пам’ять його вшановуємо 25 серпня) не міг надивуватися чеснотам Євтихія, і сам імператор побачив у ньому Божого мужа. А коли невдовзі після прибуття до Царгорода святого Євтихія помер святий Мина, імператор поставив його на патріярший престол. Так сповнилося те, що дитиною він написав про себе на стіні.
На П’ятому Вселенському (Другому Царгородському) соборі (553 р.) святіший патріярх Євтихій був головою. Та після Собору імператор Юстиніян пристав до єресі, котра навчала, нібито тіло Ісуса Христа через поєднання двох природ, Божественної і людської, було відмінне від нашого тіла і не страждало від болю. Коли святий Євтихій виступив проти єресі і царя, за це його заслали на вигнання до його давнього монастиря в Амасії, а патріярший престол у Царгороді зайняв Йоан Схоластик. На вигнанні святий Євтихій посвятився побожному життю, постам і молитві, а Бог наділив його силою творити чуда. І так оздоровляв він біснуватих, у чудесний спосіб помножив збіжжя і хліб у монастирі, оздоровив глухонімого, а Юстинові і Тиберієві, наступним імператорам, провістив, що вони будуть царювати. Після смерти Йоана Схоластика св. Євтихій повернувся на патріярший престол, а народ з невимовною радістю вітав свого пастиря, котрий ще деякий час управляв своїм стадом, – простий звичаями, мудрий в словах, а наймудріший змислом, муж великих дарів тіла і духа. А в Томину неділю, 5 квітня 582 р., у віці 70 років, уділивши всім благословення, передав свого духа в руки Господа. Мощі його поховано в церкві святих Апостолів, а в 1246 р. перенесено до Венеції.
Тропар (г. 4):
Правилом віри і образом лагідности,* учителем повздержности* явила тебе твоєму стаду всіх речей істина.* Ради цього придбав ти смиренням високе,* убогістю – багате,* отче священноначальнику Євтихію,* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Кондак (г. 8):
Справді божественного Євтихія оспівуючи,* всі люди, з любов’ю прославмо,* як великого пастиря, служителя і вчителя премудрого,* і гонителя єресей.* Бо він молиться до Господа за всіх нас.
Ікона мовить. Переставлення св. Методія, учителя слов’янського – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/our-publish/38229-ikona-movyt-perestavlennya-sv-metodiya-uchytelya-slovyanskoho/
І. Я. Луцик, «Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного для впродовж року поминає». Львів: Свічадо, 2013. – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/#20250406&vita
6 квітня – Життя святого Методія, учителя слов’янського – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=PNu2BCjRgIY&t=1s
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/olga.fostyk/posts/pfbid02eLQoQ1CKfacXFNvDf2sWMPCDoP4MijiLwZhifkkKXmiGiZSUTR7bMiR1MpoDAq41l
о. Петро Фостик
