У фригійських Колосах, біля Єраполя, тече ріка Ликос. У місцині, що називається Хони (тобто лійка), та ріка впадає у кам’яну підземну прірву, далі тече кілька кілометрів під землею, а потім знову виходить на поверхню і впадає у ріку Меандер. Саме там, де вода впадає у кам’яну прірву, колись стояв величавий Божий дім, посвячений пам’яті св. архистратига Михаїла. Церква стояла над чудесним джерелом, яке потекло з землі завдяки заступництву святого Михаїла, а пізніше, коли в тому краї Боже слово проповідували євангелист Йоан і святий Филип та навчали науки Христа Спасителя, то за їх молитвами вода в тому джерелі отримала чудодійну силу оздоровляти хворих. Зі всіх околиць сходилися сюди люди, шукаючи допомоги і порятунку. Це джерело повернуло здоров’я дочці одного грека з Лаодикії, яка була не лишень хвора, але й від народження німа. Дівчина напилася води з джерела і стала вголос величати Господа: “Великий є Бог християнський”. Тоді вся її родина прийняла Христову віру, а батько власним коштом звів тут церкву, присвятивши пам’яті святого архистратига Михаїла.
Минуло сто, а може й більше років, і тут, при церкві, осів молодий літами (кажуть, що мав лиш десять років) слуга Божий на ім’я Архип. Він добровільно виконував обов’язки паламаря храму і прожив при ньому шістдесят років. Його життя дивувало всіх, бо, при надзвичайному смиренні та інших чеснотах, він постійно перебував у строгих постах і в умертвленні тіла. Їжу він споживав зазвичай лиш один раз на тиждень, і то ярину. Його постіль була вистелена терням. Уся його власність – дві волосяниці; одну носив на собі, а другою накривався, коли відпочивав.
До церкви приходили численні вірні, щоб випросити у Господа для себе всякої ласки. Погани задумали знищити цей храм, з тією метою вони загатили ріку, так, що вода мусила б знайти собі нове русло, і то саме попід церквою. Тоді вода неодмінно зруйнувала б Божий дім. Та Бог, учинивши чудо, повернув води ріки проти течії, вода знайшла собі інше русло, а церква залишилася стояти на славу Пресвятій Тройці і на честь святого архистратига Михаїла. Тоді погани задумали інший підступ, вони прокопали глибокий рів і пустили ним воду з двох гірських рік, Ликоса і Куфа. Святий Архип бачив, як ревно трудилися слуги диявола – та святий молився й уповав на Господа, що Він не дозволить, аби Його святиня впала жертвою поганської затятости. Коли погани закінчили свою роботу і пустили воду в нове русло, тоді Архип побачив те чудо, пам’ять якого святкуємо нині. Враз перед ним явився в людській постаті святий архистратиг Михаїл, весь у неземному світлі, і на його знак вода вийшла з нового русла і понеслась до прірви у скелі, і там зникала. Тоді святий Михаїл перехрестив те місце, а сам на очах святого Архипа вознісся на небо. Усі вірні, що зібралися в церкві на молитву, прославляли Господа і підносили славу Його Імени. Це місце люди стали називати Хони; а до цього воно називалося Колоси. Святий Архип помер свято при церкві. Не відомо, коли сталося це чудо, однак це було ще тоді, коли погани мали силу і владу. Перші описи цієї чудесної події походять восьмого століття.
Тропар:
Небесних воїнств архистратиже, * молимо тебе завжди ми, недостойні, * щоб ти своїми молитвами огородив нас * покровом крил духовної твоєї слави, * охороняючи нас, що усильно припадаємо і кличемо: * Від бід ізбави нас як чиноначальник вишніх сил.
Кондак:
Архистратиже Божий, служителю божественної слави, * ангелів начальнику і людей наставнику, * корисного нам проси і великої милости * як безплотних архистратиг.
Я. Луцик, “ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011 – Джерелo: https://prayer-service.online/m/#20240906&vita
Ікона мовить. Спогад чудо архистратига Михаїла в Хонах – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/publish/38520-ikona-movyt-spogad-chudo-arxystratyga-myxaila-v-xonax/
6 вересня – Спогад чудо архистратига Михаїла в Хонах – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=hetzOaPkoEI
Спогад про чудо в Хонах Архистратига Михаїла. – Джерелo: https://kolugcc.org.ua/slovo-na-khramovyi-praznyk-chudo-arkhanhela-mykhaila-u-khonakh/
Стихири на „Господи, взиваю я”
Архистратиже Михаїле,* що стоїш перед трисяйним Божеством,* прославлений як найсвітліший служитель,* і з небесними силами* радісно взиваєш:* Святий Отче, святе та співбезначальне Слово,* Святий Душе,* одна славо, єдине царство і природо,* одне Божество й сило!
І вигляд твій вогненний* і краса чудна,* первоангеле Михаїле.* Ти відомий з того,* що своєю безтілесною* істотою* проходиш увесь світ,* виконуючи у своїй потузі* доручення Творця всього.
Ти, Господи, вчиняєш небесних духів* посланцями й слугами своїми,* як полум’я вогненне.* Між ними, Господи, першим з твоїх архангелів* ти вирізнив архистратига Михаїла.* Він підкоряється, Слове,* твоїм велінням* і зі страхом співає твоїй славі* трисвяту пісню.
Радуйтеся разом з нами всі найвищі ангельські сили.* Великий начальник ваш, і наш заступник,* преславно з’явившись нині у його святім храмі, освячує нас* Тому звеличуймо його належно, співаючи:* Покрий нас покровом твоїх крил,* найвищий архангеле Михаїле!
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
о. Петро Фостик
