31 серпня Церква вшановує пам’ять положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці.
Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці.
Було це в часи правління імператора Лева VI Філософа (886-912). Ого жінка Зоя дуже тяжко захворіла, що навсть найславніші лікарі нічого не могли вдіяти. Тоді, після довгих молитов, цариця удостоїлася Божого об’явлення, що одужає, якщо на неї покладуть чесний пояс Пресвятої Богородиці. Цей пояс імператор Аркадій (395-408) переніс з Єрусалиму до Царгорода, а його дочка свята Пульхерія, згодом цариця, зложила його в золотому ковчезі у церкві Пресвятої Богородиці. І коли Бог об’явив цариці Зої, що має шукати допомоги у тому поясі, то патріярх відкрив ковчег і побачив чесний пояс цілком неушкодженим. З молитвою його поклали на хвору царицю і вона чудом одужала, підвелася з ліжка і стала голосно величати Пресвяту Богородицю.
Потім чесний пояс поклали назад у ковчег і запечатали царською печаттю. З того часу в пам’ять програм з руку в тверт святкуємо свято Положення чесного пояса, який ще нз раз оберігав Царгород від небезпек.
ДО ЄВРЕЇВ ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТÁННЯ. Богородиці: Євр. 320 зач.; 9, 1-7.
Браття, перший завіт мав також свої установи щодо служби і мав святиню земну. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби предложення; він зветься Святе. За другою завісою був намет, званий Святе святих, зо золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, що був увесь покритий золотом; у ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. Зверху же над ним були херувими слави, що крильми отінювали престол умилостивлення. Але про це не час тепер говорити докладно.
І от як усе це так було уряджено, в перший намет увіходили завжди священики, виконуючи службу; в другий же раз на рік – лише первосвященик, і то не без крови, яку приносив за свої і людські провини.
ВІД ЛУКИ СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЧИТÁННЯ. Богородиці: Лк. 54 зач. 10, 38-42; 11, 27-28.
В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже: – Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.
Озвався Господь до неї і промовив: – Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.
Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього: – Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. Він озвався: – Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його.
Стихири на „Господи, взиваю я”
Своїм божественним заступництвом * ти зберігаєш і покриваєш від ворожих нападів тих * що з любов’ю святкують твоє преславне свято Покладення пояса і кличуть до тебе : * Ти наша кріпость і твердиня, і радість богоподібна; * єдиний Син твій і Бог наш, * якому кланяємося і кажемо: * Ісусе всесильний, * спаси, як милосердний, душі наші!
Сьогодні, зібравшись побожно, * прославмо Богородицю: * Пресвята Діво! Велика твоя слава * і чудес твоїх глибока безодня * Ти свята охорона і похвала * і джерело зцілень нам, що святкуємо твій празник * Тож молимось, промовляючи:. * Ісусе всесильний * спаси, як Милосердний, душі наші!
Святими твоїми молитвами * укріпи й ласкаво захисти нас, Пречиста; * захорони перед страшними ворогами * і їхньою неволею тих * що святкують твій празник * щоб ми кликали до твого Сина: * Ісусе всесильний * спаси нас, * як милосердний!
Визнаємо, Богородице * що ти Богом насаджений рай * і місце дерева життя, зрошене Святим Духом. * Бо ти породила всіх Творця * що кормить вірних живим хлібом. * Тому з Предтечею * моли його за нас, * захищаючи Церкву й вірних * від усякої напасти.
Освячується небо і земля * і храм освітлюється * а всі вірні веселяться. * Ось бо з ангельськими хорами * з Предтечею і Богословом * з пророками й апостолами невидимо входить Мати Божа * і молиться до Христа за християн * щоб він помилував місто й людей, * які звеличують свято її покрову.
Краса Якова * і небесна драбина * якій Господь зійшов на землю * були колись, Богородице, прообразами твоєї чести та слави. * Тому тебе, що породила всіх Бога * ублажають ангели на небі і люди на землі * бо ти молишся за ввесь світ, * покриваючи ласкою тих, * які святкують твій світлий празник.
Твоїм празником, пречиста Богородице * немов світлим вінком, завінчалась сьогодні Церква Божа * яка радісно сяє і таїнственно веселиться * та кличе до тебе, Владичице: * Радуйся, небесна діадемо і вінче божественної слави ! * Радуйся, єдина повното слави й вічна радосте! * Радуйся пристановище тих, що до тебе прибігають, * заступнице і спасіння душ наших!
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Тропар воскресний (г. 3):
Хай веселя́ться небе́сні, хай ра́дуються земні́ї,* бо яви́в могу́тність руки́ Своє́ї Госпо́дь,* подола́в сме́ртю смерть, пе́рвенцем ме́ртвих став,* з безо́дні а́ду ви́зволив нас* і пода́в сві́тові вели́ку ми́лість.
Тропар свята (г. 8):
Богородице приснодіво, людей покрове, * Ти ризу й пояс пречистого Твого тіла * як загороду могутню городу Твоєму дарувала * безсіменним різдвом Твоїм, нетлінною перебуваючи. * В Тобі бо природа обновляється і час. * Тому молимо Тебе, мир городу Твоєму дарувати * і душам нашим велику милість.
Сла́ва: Кондак воскресний (г. 3):
Воскре́с Ти днесь із гро́бу, Ще́дрий,* і нас ви́вів Ти із врат сме́ртних,* днесь Ада́м лику́є і ра́дується Є́ва,* а проро́ки ра́зом із патрія́рхами непереста́нно оспі́вують* божестве́нну могу́тність вла́ди Твоє́ї.
І ни́ні: Кондак свята (г. 2):
Пояс Твій чесний, що огорнув богоприйомне лоно Твоє, Богородице, * це сила необорна городу Твого і скарб дібр невичерпний, * єдина Мати-Приснодіво.
Прокімен (г. 3): Співа́йте Бо́гові на́шому, співа́йте; співа́йте Царе́ві на́шому, співа́йте (Пс. 46,7).
Стих: Усі́ наро́ди, заплещі́те руќами, воскли́кніть Бо́гові го́лосом ра́дости (Пс. 46,2).
І свята, пісня Богородиці (г. 3): Велича́є душа́ моя́ Го́спода і возра́дувався дух мій у Бо́зі, Спа́сі моїм. (Лк. 1,46-47).
Стих: Бо згля́нувся на смире́ння слуги́ Своє́ї, ось бо відни́ні ублажа́ть мене́ всі ро́ди. (Лк. 1,48).
Алилуя (г. 3): На Те́бе, Го́споди, я упова́в, хай не посоро́млюся пові́к (Пс. 30,2).
Стих: Стань мені́ Бо́гом-Оборо́нцем і до́мом пристано́вища на спасі́ння мені́ (Пс. 30,3).
І свята (г. 8): Воскре́сни, Го́споди, в упокі́й Твій, Ти і киво́т святи́ні Твоє́ї. (Пс 131,8)
Стих: Кля́вся Госпо́дь Дави́дові і́стиною і не відрече́ться її́. (Пс. 131,11)
Причасний: Хвалі́те Го́спода з небе́с, хвалі́те Його во ви́шніх (Пс. 148,1).
Другий: Ча́шу спасі́ння прийму́ і ім’я́ Госпо́днє призову́ (Пс. 115,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, що її чесного пояса положення сьогодні пам’ять світло звершуємо, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і святого, якого є храм, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011 – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/#20250831&vita
Ікона мовить. Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/publish/39248-ikona-movyt-polozhennya-chesnogo-poyasa-presvyatoi-vladychyci-nashoi-bogorodyci/
о. Петро Фостик
