8 Вересня день пам’яті Святих мучеників Адрiана i Наталiї (305–311),покровителів християнської, сімейної Любові.
Святі мученики Адріан і Наталія одружилися зовсім молодими, і всього через рік сімейного життя прийняли страждання за християнську віру. Жили вони в Нікомидії Віфінській в роки правління імператора Максиміана, який почав гоніння на Церкву з обіцянки чималих нагород всім, хто буде доносити на християн.
По одному з таких численних доносів одного разу були схоплені 23 християнина. Їх жорстоко мучили, намагаючись змусити поклонитися поганським божкам, а пізніше привели до начальника судової палати Адріана, щоб записати їх імена і відповіді. Однак Адріан, бачачи, мужність, цих незрозумілих йому, людей, запитав їх:
«Який нагороди очікуєте ви від свого Бога за муки?»
Християни відповідали:
«Такої нагороди, якої ми не можемо описати, а розум твій не може осягнути».
Раптом Адріан сказав своїм переписувачам:
«Запишіть і мене, так як і я християнин і з радістю помру за Христа Бога».
Слуги відразу ж донесли про те, що трапилося імператору, який викликав начальника судової палати і запитав його:
«Невже і ти збожеволів і хочеш загинути? Іди, викресли своє ім’я зі списків і принеси жертву нашим богам, просячи у них прощення ».
На це святий Адріан відповів правителю:
«Я не збожеволів, а навернувся до здорового розуму».
Тоді імператор наказав негайно посадити Адріана в темницю. Його дружина, святая Наталія, дізнавшись, що її коханий чоловік страждає за Господа Ісуса Христа, зраділа, адже і сама вона була вже таємною християнкою. Наталія пішла до в’язниці і духовно зміцнювала чоловіка, повторюючи:
«Блаженний ти, пане мій, що увірував у Христа, ти придбав великий скарб. Не шкодуй нічого земного, ні краси, ні молодості (Адріану в ті дні виповнилося лише 28 років), ні багатства. Все земне – це прах і тлінь. Богу ж бажані тільки віра і добрі справи ».
Страшними були муки колишнього слуги імператора. Максиміан радив Адріану пошкодувати своє молоде життя і закликати на допомогу богів, на що святий безстрашно відповідав:
«Нехай твої боги скажуть, яке благодіяння вони мені обіцяють, і тоді я поклонюся їм, а якщо вони не можуть говорити, то навіщо я буду їм кланятися ? »
Свята Наталія не залишала чоловіка. Вона просила Адріана молитися до Господа, щоб її не змусили стати дружиною язичника після смерті законного чоловіка.
Правитель наказав відбити схопленим християнам руки і ноги на ковадлі.
У день страти Наталія, злякавшись, що Адріан може похитнутися при вигляді стpaждань і смepті інших мyчеників, попросила кaтів почати стpaту з її чоловіка і сама поклала його ноги на ковадло, потім вона поклала його руку, від відсікання якої він одразу ж помep.
Свята Наталія після страти забрала собі руку свого чоловіка і зберігала її в домі, як святиню.
Наталія таємно взяла руку чоловіка і сховала її. Максиміан, стpaтивши всіх християн в темниці, повелів спaлити тiла мyчеників. Але з волі Божої почалася сильна гроза, і багато хто з мyчителів були вбuті блискавкою.
Дощ погасив палаючу піч, і християни змогли вийняти з печі не пошкоджені вогнем тiла святих. Благочестивий християнин на ім’я Євсевій зібрав останки святих і привіз в місто Аргірополь поблизу Візантія. Наталя втекла з рукою Адріана в Аргірополь. Після прибуття в Аргірополь Наталія прийшла в храм з тiлами мyчеників і з’єднала руку Адріана з його тiлом і тут же помepла.
Незабаром один з воєначальників, став наполегливо просити в імператора дозволу взяти в дружини багату вдову Наталію. Але вона знайшла притулок у Візантії. Тут же до Наталії уві сні і прийшов святий Адріан, щоб повідомити коханій дружині про її швидке упокоєння. Незабаром пророцтво збулося: виснажена минулими стражданнями і скорботами, жінка мирно померла на гробі свого чоловіка
Незважаючи на безкpoвну кoнчину і те, що вона не піддалася тiлесним тopтурам, Наталя була зарахована до числа мyчеників за своє безмежне співчуття чоловікові і іншим мyченикам.
У IV столітті святитель Митрофан, єпископ міста Візантія, побудував церкву на честь Адріана й Наталії, де зберігалися їх мощі. Пізніше мощі було перенесено з Константинополя до Риму, де папа Гонорій I (625-638) збудував на форумі (у колишній будівлі сенату) храм, присвячений цим мученикам, у якому вони спочивають і сьогодні.
Базиліка св. Лаврентія (Сан Лоренцо Маджоре) розташована в парку, який має назву «Парк базилік», крім реліквій св. великомученика архидиякона Лаврентія, який постраждав за Христа у ІІІ ст., вже понад 1000 років зберігає мощі св. мучениці Наталії святої покровительки багатьох українок, що носять її ім’я яка була прикладом подружньої вірності аж до смерті.
Підносячи молитви до святих Наталії та Адріана, віруючі оспівують їхню подружню віру та єднання. Адже любов у родині — це приклад вірності Христу. Жити треба у повазі одне до одного, поділяючи погляди і відданість вірі. Саме це й довели своїм прикладом святі мученики Адріан і Наталія Нікомидійські.
Промовляючи слова молитви до цих святих, молодята просять біля їхньої ікони допомоги у створенні нової сім’ї та про щасливий шлюб, просять зберегти мир і злагоду у родинах, згоду між подружжям, допомогти навернути свою “другу половину” до віри у Христа.
Тропар, глас 3:
Багатство невичерпне придбав єси – віру спасенну, триблаженний, покинувши нечестя вітцівське і Владики стопами крокуючи, Божественними дарами збагатився єси, Адріяне славний; Христа Бога моли, щоб спаслися душі наші.
Кондак, глас 4:
Жінки Богомудрої слова божественні в серце вложивши, Адріяне, мученику Христовий, на муки швидко пішов єси, із дружиною вінець прийнявши.
– https://dyvensvit.org/top/1022278/
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1259389181172942
о. Петро Фостик
