Свята Церква два рази на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла, сьогодні і 13 липня. У ці дні велике число вірних збиралися на молитву, тому-то і називається цей празник Собор святого архангела Гавриїла. Архангел Гавриїл – один із сімох ангелів, що предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Йоан в Одкровенні: “Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які – перед престолом його” (1, 4). Згідно зі святими отцями, імена тих сімох духів такі: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Салатиїл, Єгудиїл, Варахиїл. Вони – немовби найвищі урядники Божого престолу. І так, Михаїл є начальником небесних сил, це він з окликом: “Хто як Бог!” – скинув диявола з небес до пекла. Гавриїл, коли явився Захарії, батькові святого Йоана Хрестителя, у храмі єрусалимському, щоб провістити йому народження Йоана, сказав про себе так: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість” (Лк. 1, 19). Отож архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки.
У Старому Завіті він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (див. Дан. 8, 16-26; 9, 21-26). Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення. Ім’я Гавриїл – означає “кріпкий у Бозі”. За словами святого Єроніма, архангел Гавриїл поставлений над битвами і змінами царств. Згідно з переданням, він мав звістити Пресвятій Богородиці Її успення і вознесення до неба.
Ім’я Рафаїл – означає “лик Божий”. Це він супроводжував Товію і сам сказав: “Я – Рафаїл, один із сімох ангелів, що завжди стоять приявні (перед Богом) й мають доступ до Господньої слави” (Тов. 12, 15). Ім’я Уриїл – означає “просвітитель затемнених”; Салатиїл – “той, хто молиться за людей і спонукає їх до молитви”; Єгудиїл – “прославитель Бога і помічник трудівників”; Варахиїл – “звіститель Божого благословення”.
Стихири на „Господи, взиваю я”
Після того, як ми звершили спасенну для душі сорокаденницю,* дай нам, Чоловіколюбче, побачити і святий тиждень твоїх страстей,* прославляти в нім твої великі діла* і несказанний для нас задум* та співати однодушно: Господи, – слава тобі!
Шостого місяця посланий був архангел до Діви Чистої* і мовив їй, щоб радувалася,* і благовістив їй, що від неї вийде Визволитель.* Вона ж, прийнявши це привітання, зачала тебе предвічного Бога,* що невимовно зволив стати людиною,* на спасіння душ наших.
Мову незнану почула Богородиця,* коли вирік до неї архангел слова благовіщення.* Вона зачала тебе, споконвічного Бога,* як тільки з вірою прийняла привітання.* Тому і ми, радіючи, кличемо до тебе:* Незмінний Боже, що з неї прийняв тіло,* подай мир світові, а душам нашим велику милість!
Оце сьогодні нам Благовіщення:* Понад усяке розуміння Бог з’єднується з людиною!* Голос архангела проганяє сумнів,* бо Діва приймає радість,* земне стає небесним,* а світ звільнюється від прадавнього прокляття.* Тому нехай радіє створіння, співаючи пісню:* Творче і Спасителю наш, Господи, – слава тобі!
Ти, Господи, що добровільно хотів перебувати в гробі,* забажавши бачити гріб Лазаря, питаєшся:* Де ви його поклали?* Довідавшись про те, що ти знав,* кличеш до того, кого ти любив:* Лазарю, вийди з гробу!* А він, бездушний, якому ти життя даруєш, послухав тебе,* Спасителю душ наших.
Господи, прийшовши до гробу,* в якому від чотирьох днів лежав Лазар,* і проливши сльози над другом своїм,* ти, Джерело життя, підняв мерця після чотирьох днів із гробу.* Так ото смерть була зв’язана твоїм голосом* і твоїми руками розв’язані похоронні пов’язки.* Тоді гурток учнів сповнився радости* і всі вони піднесли один оклик:* Благословенний ти, Спасе, – помилуй нас!
Господи, твій голос знищив царство адове:* слово твоє могутнє воскресило з гробу чотириденного мерця,* і Лазар став спасенним прообразом відродження.* Усе можливе тобі, Господи, Володарю всього!* Дай твоїм слугам прощення і велику милість!
Господи, бажаючи, щоб твої учні повірили* у твоє воскресіння з мертвих,* ти прийшов на гріб і викликав його.* Ад роззброєно і він віддав чотириденного мерця, що кличе до тебе:* Благословенний Господи, – слава тобі!
Господи, взявши з собою учнів,* ти прийшов до Витанії, щоб воскресити Лазаря,* і просльозившись над ним за вимогою людської природи,* ти, як Бог, воскресив його чотири дні після смерти.* І він закликав до тебе:* Благословенний Господи, – слава тобі!
Сповнивши спасенну для душі Чотиридесятницю, закличмо:* Радуйся, городе Витаніє, вітчизно Лазаря!* Радійте, Марто й Маріє, його сестри!* Завтра приходить Христос, щоб словом своїм оживити вашого померлого брата.* Почувши його голос, злісний та ненаситний ад,* дрижачи з остраху і сильно постогнуючи,* віддасть зв’язаного пов’язками Лазаря.* Подивляючи таке чудо, єврейський народ* вийде йому назустріч з пальмовим віттям,* і прибіжать діти, які привітають того, якому батьки будуть заздрити:* Благословенний той, що приходить в ім’я Господнє – Цар Ізраїля.
Посланий був з неба архангел Гавриїл* благовістити Діві про зачаття.* Коли він прибув до Назарету, міркував собі, подивляючи чудо:* Як же це народиться з Діви Бог неосяжний?* Той, хто має за престол небо, і за підніжок землю,* як він вміститься в лоні Діви?* Той, на кого шестикрилі і многоокі не можуть споглядати,* на одне слово зволив прийняти з неї тіло!* Це ж справжній Бог Слово!* Чому ж я стою і не кажу Діві:* Радуйся, благодатна, Господь з тобою!* Радуйся, чиста Діво; радуйся, Дівице непорочна!* Радуйся, Мати Життя, благословенний плід твого лона!
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Тропар:
Небесних воїнств архистратиги,* молимо вас завжди ми, недостойні,* щоб ви вашими молитвами огородили нас* покровом крил духовної вашої слави,* охороняючи нас, що усильно припадаємо і кличемо:* Від бід ізбавте нас як чиноначальники вишніх сил.
Кондак:
Пресвітлої і чесної, і вседітельної, преневимовної і страшної Тройці славний служителю і молитвенику, Архистратиже, нині безперестанно моли, щоб ізбавились ми від всяких бід і мук, щоб звали ми тобі: радуйся, покрове для рабів твоїх.
Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає„. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1658373604607829
о. Петро Фостик
