9 жовтня Церква вшановує пам’ять святого апостола Якова Алфеєвого.
З історії святого
Святий апостол Яків Алфеїв був рідним братом святого євангелиста Матея і сином Алфея. Не слід його плутати з Яковом Зеведеєм, братом Івана Богослова, і з Яковом, братом Господнім та одним із сімдесяти апостолів і першим єпископом Єрусалиму. Святі євангелисти Матей (10, 3), Марко (3, 18) і Лука (6, 15) називають святого Якова Алфеєвого в числі дванадцяти апостолів1. Яків (званий Молодшим, бо долучився до Дванадцятьох пізніше за Якова Старшого, сина Зеведея), до його голосу дослухалися апостоли на своєму першому соборі, описаному в Діяннях [3]. Після Зішестя Святого Духа, як стверджують численні джерела, апостол Яків Алфеїв навчав [1] у численних країнах [2], зокрема: у Юдеї, Едесі, Газі, Тирі, Елевтерополі і в сусідніх містах, а найдавніші пам’ятки подають, що він проповідував також і в Персії. Світло Божої віри святий Яків Алфеїв приніс і до Єгипту, а в приморському місті Острацині, на кордоні з Палестиною, прийняв мученицьку смерть. Розіп’ятий на хресті, він отримав вінець вічної нагороди. У Мінеях імператора Василія Багрянородного подано, що юдеї забили його палицями до смерти. Перед хресною смертю, вірогідно, він переніс бичування [1]. За іншими джерелами Яків Молодший був розіп’ятий в Мармариці (на Північному Сході Лівії) [4]. Житіє св. Якова Алфеєвого у IX ст. описав Микита Давид, пафлагонянин [1].
Апостолу Якову Алфеєву приписують апокрифічне Євангеліє – рукопис, створений у ІІ ст. н.е. Апостола Якова Молодшого середньовічна «Золота легенда» називає покровителем тих, хто прощає ворогів перед смертю. За переказами, після того, як його скинули з крила Храму і каменували, він ще прожив трошки, вимовивши прощення вбивцям. А постраждав він через свій авторитет: чимало юдеїв шанували його, хоч він і проповідував Христа, і «старшим народу» це не подобалося, як і у випадку з Ісусом. Скориставшись смертю губернатора Юдеї Поргія Феста, після якої новопризначений правитель Альбін ще не прибув до Єрусалима, первосвященик Аннас (Ананос) скликав Синедріон, на якому Апостола Якова швидко засудили до каменування за порушення Закону. Саме це є найдивнішим в історії зі св. Яковом, оскільки ніхто інший як він ревно захищав юдейські практики у ґроні перших християн, мав із цього приводу тертя зі св. Павлом, він вважав, що охрещені з юдеїв мають продовжувати виконання Закону, дотримуватися обрізання тощо [3].
Що до нас мовить ікона святого?
Молитовно споглядаючи ікону святого апостола Якова Алфеєвого, можемо відчитати те, що ікона цього святого до нас мовить.
Здебільшого на іконах апостола Якова зображають у туніці й плащі, з книгою і мечем, інколи з дубцем як знаряддям своєї смерті [3]. Книга, або ж сувій у руці апостола вказують на те, що зображувана особа відзначилась, як ми знаємо з житія, проповідництвом Євангелія між численними народами. Меч, або ж дубець (палиця) явно вказують на мученицьку смерть апостола. Меч також може наштовхувати нас на розуміння, що апостола Яків, як і кожен християнин є воїном Христовим, який поставою свого життя бореться зі злом.
Джерела:
- https://ugcc-stk.km.ua/22-zhovtnya/
2. https://kyrios.org.ua/spirituality/svyato/6930-22-zhovtnja-svjatogo-apostola-jakova-alfeevogo.html
3. https://credo.pro/2023/05/62663
4. http://catholicencyclopedia.in.ua/yakiv-molodshiy-apostol-sv
Підготував: бр. Вадим Поліщук, V курс КТДС
Ікона мовить. Св. ап. Якова Алфеєвого – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/our-publish/38610-ikona-movyt-sv-ap-yakova-alfeievogo/
9 жовтня – Життя святого апостола Якова Алфеєвого – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=-JzjQHnG0n0&t=1s
ап. Якова Алфеєвого – Джерелo: https://ies.ucu.edu.ua/saints-life/ap-yakova-alfeyevogo/
Святий апостол Яків Алфеїв був рідним братом святого євангелиста Матея і сином Алфея. Не слід його плутати з Яковом Зеведеєм, братом Йоана Богослова, і з Яковом, братом Господнім та одним із сімдесяти апостолів і першим єпископом Єрусалиму (пам’ять його відзначаємо 23 жовтня). Святі євангелисти Матей (10, 3), Марко (3, 18) і Лука (6, 15) називають святого Якова Алфеєвого в числі дванадцяти апостолів. Після Зішестя Святого Духа апостол Яків Алфеїв навчав у Юдеї, Едесі, Газі, Тирі, Елевтерополі і в сусідніх містах, а найдавніші пам’ятки подають, що він проповідував також і в Персії. Світло Божої віри святий Яків Алфеїв приніс і до Єгипту, а в приморському місті Острацині, на кордоні з Палестиною, прийняв мученицьку смерть. Розіп’ятий на хресті, він отримав вінець вічної нагороди. У Мінеях імператора Василія Багрянородного подано, що юдеї забили його палицями до смерти. Перед хресною смертю, вірогідно, він переніс бичування. Житіє св. Якова Алфеєвого у IX ст. описав Микита Давид, пафлагонянин.
Тропар, глас 3:
Апостоле святий Якове,* моли милостивого Бога,* щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.
Кондак, глас 2:
Того, що твердо в душі благочестивих догмати мудрости вложив,* похвалами всі звеличаймо Якова благовісника,* бо він предстоїть владичному престолові слави і з усіма ангелами радується,* молячися неустанно за всіх нас.
І. Я. Луцик, „Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
о. Петро Фостик
