На другий день після празника Зшестя Святого Духа на апостолів і Пресвяту Богородицю зібраних на молитві у вечернику Східна Церква святкує урочистість Святого Духа, Понеділок Святого Духа, що властиво доповнює величне святкування приходу Духа Утішителя і по народному називається Зеленими Святами. Для чого ми святкуємо цю урочистість, чим вона важлива для нас, що нам говорять євангельські тексти свята?
Ким так насправді є Святий Дух? Святий Дух – це Бог, – про це нас навчає християнська віра, катехизм Католицької Церкви.
„Св. Дух є тим самим Господом, що і Отець, і Син”, – каже свята Фаустина. Отже, Святий Дух є Богом. Насправді, впродовж церковного року ми мало часу приділяємо навчанню про Святого Духа, більше говоримо про Ісуса Христа. Духа тілесними очима не можемо побачити, тому його завжди асоціюють з певними символами: вогонь, вода, голуб та ін.
Дух Святий є дателем усякого добра, за його причиною Христова Церква проповідує істину – Христа, живого Бога. Тільки завдяки Святому Духові християнин здатний наслідувати Ісуса Христа, – через святу Тайну Миропомазання, коли отримуємо печать дару Святого Духа.
Кожен із нас, без винятку покликаний сповнюватися Духом (Еф. 5,19). Що це означає? Найперше це означає – шукати Бога, жити духовним життям, зростати в благодаті Божій. Святі отці називають такий духовний процес – стяжанням Святого Духа (св. Серафим Саровський). Каже апостол Павло, що без Духа святого ми не здатні нічого зробити, – не здатні молитися, не здатні подумати щось доброго, не здатні навіть вимовити Пресвяте ім’я Ісус. Така сила і міць Святого Духа у нашому житті.
Святий Дух є автором навернення грішника, тільки завдяки Його ласці грішник може правдиво покаятися і навернутися і можна було б тут перечислити дуже багато інших прикладів як діє Святий Дух. Але запитаймо себе, пригляньмося до свого життя, – чи я бачу дію святого Духа у своєму житті, вірніше чи я відкритий на це діяння. Святий Дух прагне діяти і творити чуда у моєму, у твоєму житті, у житті всіх тих які вірять в Бога, є практикуючими християнами.
Наша роль у цьому процесі незначна, все що від нас залежить – це дозволити Богові діяти, прийняти його любов і милосердя. Святий Франциск Салезій казав: коли горить дім, то все, що хочемо врятувати, викидаємо через вікно. Так і Божа любов – святий Дух коли вступає до душі хоче панувати там один, Він хоче бути єдиним царем людського серця, не може прийняти і ввійти до життя в якому панують інші боги (влада, гроші, маєтки, грішні прив’язаності).
Кажуть погани що християнський Бог є Богом заздрісним який хоче панувати один і так насправді є: не можемо служити двом панам, – каже Христос (Мт 6,24).
Дух Святий – це ще один прояв Божої любові до людини. Тому просімо святого Духа, щоб в нас розпалив своє благословенне полум’я і вчинив, щоб ми у своєму житті славили Господа Бога і старалися про те, щоб Його й інші також величали.
Отець Назарій Ланько
Понеділок Святого Духа. „Прийди, Духу Святий”! – Джерелo: https://dyvensvit.org/top/ponedilok-sviatoho-dukha-pryydy-dukhu-sviatyy
Сьогодні святкуємо другий день Зелених свят, який називають святом Святого Духа чи Пресвятої Трійці.
Зіслання Святого Духа Отці Церкви називають днем народження Церкви – початком її самостійного існування, офіційної, прилюдної діяльності, коли апостоли, зміцнені силою Святого Духа, звільнилися від всякого людського страху і почали сміливо і відкрито проповідувати Євангеліє, науку Ісуса Христа, словом і ділом свідчити свою віру і любов у Христа, нести людям новий образ Бога, Бога, котрий є близький до людини.
Зіслання Святого Духа відкрило людству Бога у новій повноті. Людству відкрилася велика таємниця єдності Пресвятої Трійці. Євангеліє свята своїм змістом відкриває нам цей новий образ Бога, як спільноти, де панує досконала єдність, де любов об’єднує три особи в одну спільноту – одного Бога. Ця досконала любов Отця і Сина проявляється в особі Святого Духа, якого Отці Церкви називають уособленою любов’ю Отця і Сина. Отець настільки любить Сина, а Син Отця, що їх взаємна любов зродила третю Божу особу – Святого Духа.
Святий Августин сказав, що пресвята Трійця перебуває у постійній взаємній любові. Оскільки „Бог є Любов” (1 Ів. 4, 8), то Любов є основою взаємного існування Пресвятої Трійці. Самолюбство – любов, що обернена до самого себе – не є правдивою любов’ю. Правдива Любов – це дар та взаємний обмін і потребує іншої рівноцінної особи. Оскільки „Бог є Любов” (1 Ів. 4, 8), тому неможливо, щоби Божа особа була одна, тобто така, що любить Саму Себе. Повнота любові проявляється у єдності Трьох Божих Осіб.
Тому зіслання Святого Духа можна назвати новим об’явленням Бога в особі Святого Духа. Своїм приходом Святий Дух об’являє правду про Бога не лише для самої правди, але ця правда знайде своє застосування у житті, коли Святий Дух через апостолів буде навертати людей до правдивої віри, зближати їх Своєю любов’ю через Христа до Бога Отця, об’єднувати в одну спільноту дітей Божих. І ця єдність християн довкола Христа під дією Святого Духа буде знаком християнського образу Бога, єдності у любові Отця, Сина і Святого Духа.
Цю рису єдності осіб Трійці, природи Бога, Ісус представляє в постаті доброго пастиря, котрий старається зібрати і об’єднати біля себе всіх людей, спасти всіх, навіть найбільших грішників, які не люблять Його і не вірують у Нього.
Євангеліє свята, відкриваючи нам природу Бога розповіддю про доброго пастиря, цим вказує нам на основне завдання Церкви: спасіння кожної людини через взаємне прощення, примирення, взаємну єдність завдяки Христовій любові, єдність з Богом, як сказав Христос у сьогоднішньому Євангелії: „Де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них” (Мт. 18, 20).
І так, як Богові, цьому доброму пастирю і люблячому батькові не байдужа доля кожної людини, так і ми, його духовні діти, за прикладом Христа не можемо бути байдужі до спасіння, до долі наших ближніх, наших братів і сестер у Христі, дітей нашого Небесного Отця.
Щоб ця праця була плідною, апостол Павло у сьогоднішньому посланні звертається до нас словами: „Не впивайтеся вином, що доводить до розпусти, а сповнюйтеся Духом” (Еф. 5, 18). Закликає нас уникати всякого гріха і наповнюватися дарами Святого Духа, духом любові, яка об’єднує людей в одну спільноту, дбає про спільне добро і спасіння.
Ми дуже часто відчуваємо у житті потребу єдності і сили творити єдність в особистому житті, в наших сім’ях, родинах.
Просімо сьогодні Святого Духа, щоб духовно зміцнював нас, щедро наповнював своїми дарами, допомагав здобувати цю єдність в нас самих, єдність наших думок, бажань і вчинків, єдність в наших сім’ях і родинах, щоб таким чином здійснилися слова Христа: „У людей це неможливо. Богові – все можливо” (Мт. 19, 26). Те, що не можемо зробити власними людськими силами, довершить в нас Святий Дух своєю любов’ю.
Хай ця внутрішня особиста і спільна єдність буде для нас християн джерелом справжнього Божого миру, радості і щастя, яке приносить нам Святий Дух.
о. Михайло Чижович, ЧНІ
З Божої ласки знову маємо можливість святкувати велике торжество Зіслання Святого Духа. Його значення можемо відкрити по плодах, які ця подія принесла в житті апостолів. У той день Святий Дух відкрив їм повне і глибоке розуміння науки Ісуса Христа. Апостоли почали відважно проповідувати її серед юдеїв та поган. Плоди їхньої діяльності – чудесні оздоровлення і навернення поган до правдивого Бога, захист від переслідувань стали здійсненням слів Христа: „Візьміть собі до серця, що вам не треба готуватися наперед, що маєте відповідати, я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити. (Лк 21,14-15), „Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що вам відповідати, або що казати. Бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити” (Лк 12,12), „не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме” (Мт 10,20). Завдяки дії Утішителя апостоли залишили після себе великі й важливі плоди своєї діяльності: чотири Євангелія, Діяння апостолів, листи апостолів Павла, Петра, Івана, Якова, Юди тощо.
Інший важливий середник, який допомагає нам зрозуміти значення Зіслання Святого Духа – це молитва Царю небесний. Коли молимося її, то кожного разу промовляємо слова „що всюди єси і все наповняєш”. Цим визнаємо важливу правду віри, що хоч не бачимо Ісуса тілесними очима, але твердо віримо і відчуваємо духом, що Господь справді невидимо й постійно перебуває з нами. І це один із важливих плодів дії Святого Духа в нашому житті. Ми пізнаємо це по тому, коли молимося у складній ситуації і віднаходимо знову душевний спокій, відчуваємо впевненість у собі, мудру думку, спосіб вирішення справ.
Промовляючи молитву Царю небесний, ми звертаємося до Духа Святого й називаємо Його „скарбе дібр і життя подателю”. Цим визнаємо ще одну важливу істину, що Він є джерелом всякого добра для нас. Коли нам бракує у житті якогось дару: розуму, знання, мудрості, ради, кріпості, побожності, страху Божого чи їхніх плодів: любові, миру, радості, терпеливості, добротливості, милосердя, віри, лагідності, поміркованості, можемо з певністю отримати їх від Святого Духа. А зокрема такий важливий дар, як вміння бачити й відчувати присутність та допомогу Ісуса Христа у щоденному житті. Саме цього дуже потребуємо, щоб почуватися захищеними та щасливими в Бозі.
Під час однієї подорожі рікою пасажир на кораблі зауважив, що вони пропливають місце, де багато підводних скель. Він сказав до капітана: – Пане капітане, як ви можете провести корабель серед такої великої кількості скель? Невже ви знаєте тут кожний камінчик, що вам вдається обминути їх. – Ні, – відповів капітан, – про каміння я не знаю, але знаю найглибші місця, якими може безпечно пройти корабель.
Так і в духовному житті. Віруючим не потрібно вивчати все „гріховне каміння”, яке є на їхній дорозі. Їм треба знати Божі дороги до неба, якими пропливає корабель їхнього життя, а тоді всі ті „каміння” спокус, „скелі” гріха зможемо впевнено обминати.
Щоби все сказане здійснилося для нас, важливо, аби слова молитви Царю небесний не були лише побожними фразами, а виявом віри у те, з чим звертаємося до Святого Духа. Для цього потрібно прикладати зусилля, аби молитвою і читанням Святого Письма щедро наповнити себе різними Божими дарами, знанням та розумінням Христової науки. Тоді те, в що віримо, стане для нас дійсністю, зможемо виразно чути й бачити, як Бог діє в нашому житті.
Так часто бувало в житті апостолів і всіх святих. Вірою в Ісуса та молитвою до Святого Духа вони отримували силу проповідувати Євангеліє та навертати поган до правдивого Бога – Отця, який об’явив Себе нам через Ісуса Христа дією Святого Духа. Коли відчуваємо потребу згаданих Божих дарів чи їх плодів, розпочинаймо кожну справу молитвою до Святого Духа, а Він спланує її так – пошле речі чи осіб, що все вийде нам на добро. Амінь.
о. Михайло Чижович, ЧНІ
ДО ЕФЕСЯН ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТÁННЯ. Еф. 229 зач.; 5, 9-19.
Браття, поводьтеся, як діти світла. Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. Шукайте пильно того, що Господеві подобається. Не приставайте до безплідних діл темряви а радше їх ганіте, бо що ті люди потай роблять, соромно й казати. Все, що ганиться, стає явним у світлі, і все, що виявляється, стає світлом. Тому говорить: “О ти, що спиш, прокинься, встань із мертвих, і Христос тебе освітить”.
Тож уважайте пильно, як маєте поводитися: не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, бо дні лихі. Тому не будьте необачні, але зрозумійте, яка Господня воля. Не впивайтеся вином, що доводить до розпусти, але сповнюйтеся Духом. Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа.
ВІД МАТЕЯ СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЧИТÁННЯ. Мт. 75 зач. 18, 10-20.
Сказав Господь: Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Отця небесного.
Бо Син чоловічий прийшов спасти те, що загинуло.
Що ви гадаєте? Коли хто має сто овець і одна з них заблудить, чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблудила? І коли пощастить найти її знову, істинно кажу вам, що він радіє нею більше, ніж дев’ятдесят дев’ятьма, що не заблудили.
Так само і в Отця вашого небесного немає волі, щоб загинуло одне з тих малих.
Коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає, тебе, ти придбав брата твого.
Коли не послухає тебе, візьми з собою ще одного або двох, щоб усяка справа полагоджувалась ж словом двох або трьох свідків.
І коли він не схоче слухати їх, скажи Церкві; коли ж не схоче слухати Церкви, нехай буде для тебе як поганин і митар.
Істинно кажу вам: усе, що ви зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі, і все. що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі.
Істинно кажу вам ще раз: коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, оно буде дано їм моїм Отцем небесним; бо де двоє, або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них.
Еф. 5, 9–19. „Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа”
Ми створені на образ і подобу Божу. Цей образ Божий у нас перебуває, хоча й затьмарений первородним гріхом, як також маємо цю подібність до Господа в собі все більше розвивати. Апостол Павло вказує, що важливо промовляти псалми, гимни та пісні духовні, бо ми через це більше уподібнюємось до Господа, коли перебуваємо з Ним.
Погляньмо на наше життя. Скільки багато зусиль, часу, старань ми докладаємо до всього земного, що змінюється і зникає, а скільки часу ми приділяємо Господеві.
Тож ніколи не шкодуймо часу для Бога. Бо тільки так ми проводимо час із користю для себе, тільки так можемо більше перемінюватись й уподібнитись до Господа.
Мт. 18, 10-20. „Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, – чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала?”
На перший погляд може видатися, що для Господа дев’ятдесят дев’ять овець не такі важливі, як та одна. Проте для Бога немає більш важливих чи менш важливих людей, для Нього всі однаково важливі, усі цінні. Але ця розповідь з Євангелія, ця притча показує іншу річ. Богові важлива кожна людина, для Нього важливе навернення кожного, отже, Йому важливий кожен з нас. Можливо, з боку людей ми не відчуваємо своєї цінності, важливості, але не так є з боку Бога. Люди нас забувають, не звертають на нас уваги, але для Бога ми завжди цінні, і навіть тоді лишаємось цінні, коли робимо зло чи гріх. А ще більше цінні, коли навертаємося, усвідомлюємо своє становище.
Тож яку важливість і цінність ми маємо в очах Господа – такої не маємо навіть у своїх очах.
Владика Венедикт Алексійчук
Стихири на „Господи, взиваю я”
Сьогодні в місті Давида* всі народи бачили чудесні речі:* Святий Дух зійшов у вогненних язиках,* як оповідає Богом натхненний Лука, кажучи:* Коли зібрались учні Христові,* постав шум, як подих бурі,* і сповнив дім, де вони сиділи,* і всі почали говорити чужими мовами, дивними науками,* чудними повчаннями Святої Тройц
Сьогодні в місті Давида* всі народи бачили чудесні речі:* Святий Дух зійшов у вогненних язиках,* як оповідає Богом натхненний Лука, кажучи:* Коли зібрались учні Христові,* постав шум, як подих бурі,* і сповнив дім, де вони сиділи,* і всі почали говорити чужими мовами, дивними науками,* чудними повчаннями Святої Тройці.
Дух Святий завжди дійсно був і є, і буде.* Не має він ні початку, ні кінця,* але завжди з Отцем і Сином з’єднаний і одноістотний.* Він – Життя і життя творець,* він – Світло і світла податель,* сама Доброта і Джерело доброти.* Через нього Отець пізнається і Син прославляється,* і всі пізнають єдину силу, єдине почитання,* єдине поклоніння Святої Тройці.
Дух Святий завжди дійсно був і є, і буде.* Не має він ні початку, ні кінця,* але завжди з Отцем і Сином з’єднаний і одноістотний.* Він – Життя і життя творець,* він – Світло і світла податель,* сама Доброта і Джерело доброти.* Через нього Отець пізнається і Син прославляється,* і всі пізнають єдину силу, єдине почитання,* єдине поклоніння Святої Тройці.
Дух Святий – світло й життя,* і живе джерело духовне;* Дух премудрости, Дух розуму;* добрий, правий, мудрий, що володіє і очищує гріхи.* Він – Бог і той, хто обожнює,* він – вогонь, що від вогню походить.* Він промовляє, діє й розділяє дари.* Ним прославилися всі пророки* і божественні апостоли з мучениками.* Дивний голос і дивне видіння:* вогонь розподіляється, щоб давати харизми.
Дух Святий – світло й життя,* і живе джерело духовне;* Дух премудрости, Дух розуму;* добрий, правий, мудрий, що володіє і очищує гріхи.* Він – Бог і той, хто обожнює,* він – вогонь, що від вогню походить.* Він промовляє, діє й розділяє дари.* Ним прославилися всі пророки* і божественні апостоли з мучениками.* Дивний голос і дивне видіння:* вогонь розподіляється, щоб давати харизми.
Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Стихири на стиховні
Нині явним знаком для всіх стали язики.* Бо ті, з яких Христос по тілу,* недугуючи невірством, відпали від Божої благодаті,* а ми, що від поган походимо,* божественного світла сподобилися, зміцнившись словами учнів,* які проповідували славу Доброчинця всіх, Бога.* Тому з ними, схиливши серця й зігнувши коліна,* з вірою поклонімось Святому Духові,* скріплені Спасителем душ наших.
Нині утішительний Дух зійшов на всяке тіло,* почивши від збору апостолів.* Від них він за їхньою співучастю,* розширив благодать на вірних,* і запевняє свій могутній прихід у вогнянім вигляді,* роздаючи учням мови на піснеспів і славу Божу.* Тому, скріпившись у вірі Святим Духом,* серцем духовно просвічені,* молімось за спасіння душ наших.
Нині апостоли зодягаються Христовою владою з висот,* бо Утішитель обновляє їх, сповнивши таїнственним оновленням розуму.* Його вони дивними мовами* і високомовними словами проповідують* і нас навчають, щоб почитати вічне і нескладне, і триособове єство,* всіх благодітеля Бога.* Тому, просвітившись їхнім навчанням,* поклонімся Отцеві з Сином і Духом,* і молімся за спасіння душ наших.
Сла́ва: і ни́ні: (г. 8): Прийді́ть, наро́ди сві́ту, поклоні́мся Бо́гові в трьох осо́бах:* Си́нові в Отці́ зі Святи́м Ду́хом.* Оте́ць бо споконві́чно ро́дить Си́на споконві́чного та співпресто́льного,* а Дух Святи́й є в Отці́ співсла́влений з Си́ном:* одна́ си́ла, одна́ приро́да, одне́ Божество́.* Йому́ поклоня́ючись, усі́ виголо́шуємо:* Святи́й Бо́же, що все тво́риш Си́ном,* за співді́янням Свято́го Ду́ха!* Святи́й Крі́пкий, що нам Отця́ об’яви́в* і в світ посла́в Свято́го Ду́ха!* Святи́й Безсме́ртний і Ду́ше – Утіши́телю,* що від Отця́ вихо́диш і в Си́ні перебува́єш:* Тро́йце Свята́, – сла́ва Тобі́!
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Перший антифон
Стих 1: Небеса повідають славу Божу,* творіння ж рук Його сповіщає твердь (Пс. 18,2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 2: День дневі передає слово* і ніч ночі об’являє розуміння (Пс. 18,3).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 3: На всю землю вийшло вістування їх* і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдинородний Сину).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Другий антифон
Стих 1: Вислухає тебе Господь у день печалі,* захистить тебе ім’я Бога Якова (Пс. 19,2).
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Стих 2: Пошле тобі поміч зо святині* і з Сіону заступить тебе (Пс. 19,3).
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Стих 3: Дасть тобі Господь по серцю твоєму* і ввесь задум твій сповнить (Пс. 19,2).
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Третій антифон
Прийдіте, возрадуємося Господеві, воскликнім Богу, Спасителеві нашому.
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Ідім перед лицем його з ісповіданням і псалмами воскликнім йому.
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Бо Бог – великий Господь і цар великий по всій землі.
Приспів: Спаси нас, Утішителю благий,* співаємо Тобі: Алилуя.
Вхідне: Вознесися, Господи, силою Твоєю, * оспівуватимемо і співатимемо сили Твої (Пс. 20,14).
Тропар (г. 8):
Благословен єси, Христе Боже наш,* що премудрими рибаків явив,* зіславши їм Духа Святого,* і ними уловив вселенну.* Чоловіколюбче, слава Тобі.
Слава, і нині: Кондак (г. 8):
Коли Ти, зійшовши, язики змішав,* розділив Ти народи, Всевишній.* Коли ж вогненні язики Ти роздавав,* у з’єднання всіх Ти призвав.* I одноголосно славимо Пресвятого Духа.
Прокімен (г. 6): Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє (Пс 27,9).
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму, Боже мій, щоб не відвертався Ти мовчки від мене (Пс. 27,1).
Алилуя (г. 2): Помилуй мене, Боже, по великій милості Твоїй (Пс. 50,3).
Стих: Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене (Пс. 50,13).
Замість Достойно, приспів:
Величай, душе моя, в трьох особах суще єдине божество.
І ірмос (г. 4):
Радуйся, царице, матеродівственна славо, всякі бо легкомовні благоговірливі уста промовити не можуть, щоб Тебе оспівувати достойно, і безсильний ум усякий, щоб Твоє рождество розуміти. Тому Тебе одноголосно славимо.
Причасний: Дух Твій благий наставить мене на землю праву (Пс. 142,10). Алилуя, тричі.
Священик: Христос, істинний Бог наш, що в огненних язиках з неба зіслав Пресвятого Духа на святих Своїх учнів і апостолів спасіння нашого ради – молитвами пречистої Своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і святого отця нашого Кирила, архиєпископа Олександрійського, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
о. Петро Фостик