МІСЯЦЬ ЖОВТЕНЬ – ПРИСВЯЧЕНИЙ ВШАНУВАННЮ ДІВИ МАРІЇ ЧЕРЕЗ МОЛИТВУ ВЕРВИЦІ. ПАПА ЗАКЛИКАЄ У ЖОВТНІ МОЛИТИСЯ НА ВЕРВИЦІ.
Вервиця- це молитовні роздуми над радісними, скорботними, славними та світлими таємницями життя Ісуса Христа і Марії.
Заглиблюючись у ці таємниці, ми роздумуємо над власним життям. Роздуми над цими таємницями є водночас роздумами над Євангелієм.
Вервиця це не лише молитва; вона чудовий засіб освячення і духовного поступу, одна з найкращих шкіл доброчесності і життя християнського. Без сумніву, не можна наполегливо розважати таємниці життя Ісуса і Марії та не втілити у життя те, що з них будемо черпати.
Як сказав Пій XII: “Душа почувається затишніше, коли йде дорогою, вказаною Ісусом і Його Матір’ю”.
Марія наближається до нас, бере за руку і вчить жити так, як Вона Сама жила на землі коло Свого Сина. Ось у чому наука Вервиці та таємниця її успіху: вона “вводить нас в живий контакт з Ісусом через Серце Його Матері” (Іван Павло II).
ЖОВТЕНЬ – МІСЯЦЬ МОЛИТВИ ДО БОГОРОДИЦІ
Святий Папа Іван Павло ІІ, оприлюднив Апостольський лист «Rosarium Virginis Mariae», звертаючись до вірних, у листі висловлює подяку Діві Марії за всі дари, які він отримав через Її заступництво в особистому житті, й нагадує, що ця молитва призначена приносити плоди святості серед християнського народу.
Наша українська Церква у жовтні має прекрасне марійське Свято – Покрова Пресвятої Богородиці, яке також покликане спонукати нас до збільшення синівської любові та відданості Діві Марії, як нашій Небесній Матері, шукаючи порятунку та захисту під Її святим Покровом. Наші священики і богопосвячені особи, а також і численні вірні з великою побожністю щоденно моляться вервицю, пригадуючи слова Богородиці у Фатімі, висловлені 13 травня 1917 року:
«Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та кінця війни».
Звичайно, що кожен побожний християнин дуже цінує різні молитовні моменти, які трапляються у щоденному житті. Багато наших вірних ніколи не пропускають недільну Службу Божу, а багато стараються, навіть, і в будні дні не опустити нагоди, щоб приступити до святого Причастя. Численні родини моляться разом вдома, чи перед трапезою чи ввечері перед сном. Попри загально-церковні побожні практики та глибоке розуміння важливості недільного богослужіння, існують деякі народні побожності та традиції, коли християни, той чи інший місяць, посвячують молитвам до окремих святих: багато людей в березні моляться до Святого Йосифа, обручника Пречистої Діви Марії, в травні беруть участь у так званих «маївках» – Молебнях до Богородиці, а в місяці червні – у Молебнях до Христа Чоловіколюбця чи Серця Христового. Жовтень нагадує нам про важливість молитви на вервиці. Кожен з цих молитовних моментів є дуже цінним тоді, коли він спонукає віруючу людину ставати добрішою, лагіднішою, простішою та щирішою.
Гарним звичаєм в багатьох наших храмах є молитва на вервиці перед богослужіннями. В цей час, коли сходяться люди, а священик сповідає бажаючих. З одного боку ця молитва є неначе підготовкою до Святої Літургії, з іншого допомагає людині зосередитися і не розмовляти у храмі, коли людина вже зайшла у храм, а відправа ще не почалася. Тоді вервиця, неначе рятує людину від спокуси розмовляти, бо ж храм є саме для молитви, а не для розмови.
Молитву на вервиці практикували багато осіб, які згодом були проголошені святими. І ще за життя вони самі молилися і інших до цієї молитви заохочували. З історії Церкви знаємо, що цю молитву затвердив Папа Пій V, видавши 17 вересня 1569 р. спеціальну буллу. Святий Папа Іван Павло ІІ каже, що проказуючи молитву на вервиці, християни споглядають Христа, пригадуючи Його з Марією і з Нею до Ісуса уподібнюються. Через вервицю отримують численні благодаті, так якби отримували їх з рук Матері Відкупителя. Святого Папу Івана Павла ІІ ми завжди пам’ятаємо з вервицею в руках і, навіть, Він мав гарний звичай – дарувати вервиці тим, які приходили на приватні аудієнції – зустрічі. Він каже, що ця молитва займала важливе місце в його житті, починаючи від молодих років, вона його підтримувала, як в радісні хвилини, так і в хвилини тривог, і що в цій молитві він знаходив розраду і потіху. Як тільки Його вибрали на Папу Римського, він сказав, що Вервиця – це його улюблена молитва. І, звичайно, Його відомий вислів «TOTUS TUUS MARIA», що означає «ВЕСЬ ТВІЙ, МАРІЄ!».
Дослідники історії походження молитви на вервиці, інколи, між собою не можуть дійти згоди, інколи, навіть сперечаються, доказуючи, що цю молитву започаткували на християнському Сході, інші – що на Заході. Для нас, боголюбивих християн, важливо одне – щоб ця молитва наближала нас до Господа і щоб наші людські серця змінювалися, і щоб нашу віру ми показували нашими ділами, перебуваючи у Божій благодаті. Молитва на вервиці в цьому допомагає людині, бо це один із засобів наближення людини до Бога та вправляння у спілкуванні з Богом і з Марією.
Цю молитву колись називали «Псалтирем Пресвятої Діви Марії», оскільки вона складалася зі 150 молитов «Богородице Діво» – так само, як є 150 псалмів у Псалтирі. А в жовтні 2002 року Папа запропонував ввести, до вже стандартних 15 таємниць вервиці (5 радісних, 5 страсних, 5 славних), ще 5 світлих, а це розважання про Хрещення Ісуса в Йордані, про чудо в Кані Галилейській, про проповідь Царства Божого, про Преображення Господнє і про встановлення Євхаристії. Отже, як бачимо всі таємниці пов’язані з життям Ісуса Христа, тому вервиця – це не просте повторення «Богородице Діво», але це молитва споглядання, коли молільники роздумують над життям Ісуса, входять у молитву і, за посередництвом Діви Марії, випрошують особливі ласки.
Святий Домінік (1212 р.) і Блаженний Алан де ля Рош (1464 р.) отримали, у різні часи, приватні об’явлення Богородиці, в яких Марія обіцяла надзвичайні благодаті тим, хто любитиме, молитиметься і поширюватиме молитву на вервиці. Їх і нам корисно знати:
-
Кожен, хто вірно служитиме мені, відмовляючи Вервицю, одержить особливі ласки.
-
Обіцяю свій особливий захист і найбільші ласки всім, хто відмовлятиме Вервицю.
-
Вервиця стане потужною зброєю проти пекла; вона буде руйнувати зло, нищити гріх, і перемагати єресі.
-
Вервиця сприятиме процвітанню доброчесности та добрих трудів; вона отримає для душ щедре Боже Милосердя, вона відвертатиме серця людей від любови до світу і його марнот, і піднесе їх до прагнення вічних цінностей. О, щоб тільки душі себе тим способом освячували!
-
Душа, котра присвятить себе мені через молитву на Вервиці, не загине.
-
Хто побожно відмовлятиме Вервицю, заглиблюючись в розважання її святих Таїнств, того не подолає нещастя. Бог в Своєму правосудді того не каратиме; він не загине несподіваною смертю; якщо він буде справедливим, то залишиться в Божій ласці і стане достойним вічного життя.
-
Кожен, хто матиме правдиву набожність до Вервиці, не помре без святих Тайн Церкви.
-
Ті, що вірно відмовлятимуть Вервицю, будуть мати Боже світло і щедрі Божі ласки на протязі життя і в час смерти, а в хвилину смерти матимуть свою частку і заслугах святих у раю.
-
Я звільнятиму з чистилища тих, що з набожністю ставилися до Вервиці.
-
Вірні діти Вервиці заслужать на високій ступінь слави у небі.
-
Відмовляючи Вервицю, ви одержите все, про що мене попросите.
-
Кожному, хто поширює молитву на Святій Вервиці, я допомагатиму в їхніх потребах.
-
Мій Божественний Син запевнив мене, що кожен, хто пропагує молитву на Вервиці, матиме заступниками цілий Небесний Двір впродовж свого життя та в годину смерти.
-
Всі ті, що відмовляють Вервицю, є моїми синами, і братами мого єдиного Сина Ісуса Христа.
-
Любов до моєї Вервиці є важливим передвісником майбутньої долі людини.
Тому, дорогі любімо молитву Вервиці, маймо свою особисту вервицю, носімо завжди її з собою, стараймося запам’ятати святі таємниці для роздумів, за кожної нагоди, вільної хвилинки, молімося Вервицю.
Бо свого часу казав Святий Папа Іван Павло ІІ, що вервиця — це «драбина, якою піднімаються до Неба за допомогою руки Марії».
Молись на Вервиці щодня. Як Молитися на вервиці –
ПАПА ЗАКЛИКАЄ У ЖОВТНІ МОЛИТИСЯ НА ВЕРВИЦІ
«Святіший Отець вирішив запросити всіх вірних в усьому світі щодня молитися вервицю протягом усього Марійського місяця жовтня, і, таким чином, єднаючись як Божий люд в сопричасті й покаянні, просити Пречисту Діву Марію та Архангела Михаїла захистити Церкву від диявола, який завжди намагається відділити нас від Бога і розділити нас».
Поширити заклик серед вірних, запрошуючи їх завершувати молитву на вервиці давнім Марійським благанням «Під Твою милість» та молитвою до св. Архангела Михаїла, що захищає нас і допомагає в боротьбі зі злом.
Під час ранкової Святої Меси в каплиці «Дому Святої Марти» 11 вересня 2018 р., Папа Франциск наголосив, що молитва – це сильна зброя проти диявола, «великого обвинувача», «що блукає світом, шукаючи, кого б звинуватити». Тільки молитва може його перемогти. В заяві зазначається, що Східні Отці та святі всіх християнських традицій радили в хвилини духовної тривоги шукати захисту під покровом Пречистої Діви Марії, промовляючи молитву «Під Твою милість»:
„ Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво. Молитвами нашими в скорботах не погорди, а від бід визволи нас, єдина Чиста й Благословенна „.
«Папа Франциск просить усіх вірних світу, – молитися словами цього прохання, щоб Пречиста Діва Марія взяла Церкву під Свій покров, щоб захистила її від напастей лукавого, великого обвинувача, і, одночасно, допомагала їй дедалі більше усвідомлювати провини, помилки й зловживання, вчинені в теперішньому і в минулому, та без жодного вагання боротися, аби зло не перемогло».
Папа Франциск висловив також прохання протягом усього місяця жовтня після молитви на вервиці проказувати молитву до св. Архангела Михаїла, яку уклав Папа Лев ХІІІ:
„Святий Михаїле, Архангеле, захищай нас у боротьбі: будь нашим захисником проти напастей і підступів диявольських. Покірно просимо, нехай Бог його подолає і Ти, о Князю Небесного Воїнства, Божою силою скинь у пекло сатану і злих духів, що блукають світом для знищення душ. Амінь”.
«Вже від початку, коли в “Каплиці Об’явлень” я на тривалий час зупинився у тиші, супроводжений молитовною тишею всіх паломників, створилася атмосфера зібраності й споглядання, в якій відбулися різні молитовні моменти. Й у центрі всього перебував і залишається Воскреслий Господь, присутній серед Свого люду в Слові та в Пресвятій Євхаристії. Присутній серед багатьох хворих, які є головними дійовими особами літургійного та душпастирського життя Фатіми, як і кожного Марійського санктуарію».
Далі Наступник святого Петра папа Франциск звернув увагу на те, що Пречиста Діва обрала хранителями Свого послання «невинні серця та простоту» трьох дітей, які «гідно його прийняли», ставши «вірогідними свідками об’явлень та прикладом християнського життя». За його словами, канонізацією святих Франсіска та Жасінти він хотів вказати Церкві на їхній приклад єдності з Христом та заохотити Церкву «піклуватися дітьми».
«Їхня святість не є наслідком об’явлень, але вірності й запалу, з яким вони відповіли на отриманий привілей могти бачити Діву Марію. Після зустрічі з “Прекрасною Пані”, як вони її називали, вони часто проказували вервицю, чинили покуту й зречення в наміренні припинення війни та за душі, які найбільше потребують Божого милосердя», – пояснив Папа, додаючи: що «Також і сьогодні, у наші дні існує велика потреба в молитві і покуті, щоб випрошувати благодать навернення, щоб вимолити кінець численних війн, які тривають повсюди у світі та ще більше поширюються, як також припинення абсурдних конфліктів, і великих, і родинних, малих, припинення насильства, яке спотворює обличчя людства». – зазначив Папа Франциск.
Жовтень у Католицькій Церкві – це місяць, присвячений на особливе почитання Пресвятої Богородиці через проказування вервиці.
Ця молитва під натхненням Святого Духа,поступово розвивалася під час другого тисячоліття та була улюбленою молитвою багатьох святих. Святіший Отець Павло VIу своєму апостольському Зверненні«Maрійський культ»підкреслив у гармонії з натхненням Другого Ватиканського Собору – євангельський характер Вервиці та її христологічну орієнтацію.
Світлої пам’яті – Святіший Отець Іван Павло ІІ видав про Вервицю свій Апостольський лист «Вервиця Пречистої Діви Марії». У ньому до традиційних Таїнств – Радісних,Страсних і Славних – він додав ще і Таїнства Світлі. Молитва на вервиці в житті цього Папи була його улюбленою молитвою. Про вервицю він висловився так: «Від ранніх моїх літ, ця молитва мала важливе місце в моєму духовному житті.Вервиця мене супроводжувала в хвилинах радості та випробувань.Їй я доручав мої турботи,в ній я завжди знаходив потіху».
Після свого обрання на Папу він сказав:«Вервиця – це моя улюблена молитва.Чудова молитва!Чудова своєю простотою і глибинністю.На тлі«Богородице Діво»переходять перед очима душі головні події з життя Ісуса Христа.Ці події розкладаються в цілості в таїнствах радісних, страсних,славних та світлих, які ставлять нас у живу єдність з Ісусом, і можна б сказати– через Серце Своєї Матері.Рівно ж наше серце здатне включити в ті десятки Вервиці всі факти,які творять життя людини:родину,націю,Церкву,людство, а також і переживання,як особисті, так і ближніх, а особливо тих,хто нам близький та кого цінимо найбільше»(див. «Вервиця Пречистої Діви Марії», ч.5).
Своєю простотою і глибинністю молитва на вервиці також і нині широко поширена серед людей.Вона набула особливого значення в появах Божої Матері в Люрді, а особливо у Фатімі. Там Пресвята Богородиця доручила молитися на вервиці за мир у світі і за навернення грішників до Бога. Вона теж просила, щоби наприкінці кожної десятки добавляти ще й таку молитву:«О Ісусе,прости нам наші провини і гріхи,збережи нас від пекельного вогню,провадь до неба всі душі,особливо ті,що найбільше потребують Твого Милосердя».
Молитва на вервиці нині є найпоширенішою молитвою серед християн католиків і стала немов би католицьким молитовним символом.Проказування вервиці – це особлива молитва для прохання ласки про мир: про мир для світу, про мир у родинах,про мир у людських душах, як рівно ж і молитвою за навернення людей до Бога.
Нині людей непокоїть тероризм, ненавист, корупція, знищення довколишнього середовища. Чимало людей турбує розбиття і знищення родини. Людство відхиляється від Бога, нехтує Божі заповіді і вчення Церкви. У людей послабла віра і мораль.Покійна Клара Любіч казала,що немов би настала темна ніч на людство. Ми живемо в секуляризованому суспільстві,яке усуває Бога з публічного життя. Святіший Отець Венедикт ХVІ,з болем серця твердить:«Захід став глухим до Божого Слова».Він закликав людство, щоби менше працювало, а більше молилося і проводило більше часу на духовних роздумах.
Сучасний безвихідний життєвий сценарій,щораз більше спонукує людей бачити важливість молитви на вервиці. Ця молитва є успішним засобом, щоб випросити у Бога, за посередництвом Божої Матері миру для світу, родин і людських душ. Молитва має велику силу, тільки треба молитися і хотіти щось зробити,щоб людям допомогти.
о. Петро Фостик
