У неділю – понеділок 14-15 серпня відбулася парафіяльна проща до чудотворної ікони Ярославської Матері Божої „Двері Милосердя”.
Учасниками прощі було 14 парафіян нашої УГКЦ у Вроцлаві – усі різні як за віком – від 85р і до 16р, так і за родом діяльності – і духовні особи, і учні, і студенти, в т.ч. доктор історичних наук, і пенсіонери, і корінні жителі Польщі, і українці, що лишень рік як тут перебувають. Окрім національної приналежності і віросповідання нас об’єднала Матір Божа, бо безсумнівно це Вона організувала і поїздку, і весь той час, що ми провели разом і з Нею та Її чудовим Сином – Ісусом Христом.
Це чудове місто, засноване ще у XIст. Князем Київської Русі – Ярославом Мудрим привітало нас теплим вечірнім спокоєм і різноманіттям будинків, соборів та кам’яничок, що мовчазно зберігають історію про зміну влади, націй і поколінь від княжої України, прабабці Австрії аж по Річ Посполиту з болісними етапами комунізму та фашизму по дорозі.
Такою ж величною і неповторною виявилась церква Преображення Господнього, яка чудом, хоч і не без втрат вистояла бурхливі роки 2-ї світової війни, так само як і її найцінніший скарб – чудотворна ікона. Сьогоднішній парох о. Павло Шади гостинно прийняв паломників, забезпечивши реалізацію найбільшої мрії будь-якої прощі – ліжками та кавою.
Підкріплені кавою паломники з радістю увійшли у неймовірний храм – церква вночі скромно весь акцент зосередила на підсвітлюваній чудотворній іконі Матері Божої з Ісусом-дитям на руках „Милосердя Двері”.
Ані краса XVIII столітнього храму, ані багатство престолу, в якому міститься ікона, ані численні дарунки-подяки за сцілення через посередництво Матері Небесної в темряві ночі не відволікали увагу, яка повністю була зосереджена на Матері Божій з малим Ісусом. Паломники відмовили вервицю, і прославляли Матір Божу у піснях, а потім бажаючі залишились на нічне чування. Раннього ранку естафету підхопили сестри зі Згромадження Сестер Св.Йосифа Обручника, Акафіст і Служба Божа. І Служба Божа, і пісні співались легко і з превеликою радістю, якось так по особливому на цьому так щедро благословенному Богом місці.
У вільному часі прогулянка вуличками Ярослава і на прощання вервечка з піснею, і коротка історія подорожі чудотворної ікони „Двері Милосердя” до Риму у 2015р на прохання Папи Франциска на відкриття Року Милосердя Божого, яку люб’язно розповів отець Павло. Благословення на щасливу дорогу і подаруночок кожному паломнику – уже посвячені вервечки особисто від пароха будуть милою згадкою і знаряддям боротьби з викликами сьогодення.
Усі побачені, почуті і пережиті чуда, які супроводжували це паломництво ще раз підтверджують незаперечну істину, що все в житті переминає і проходить, залишається незмінним Бог, який зберігає всіх і все, що належить до Нього.
