У середу, 2 вересня, у Тихах, на Горішній Сілезії, відбулися похоронні богослужіння блаженної пам’яті Івана Зради — довголітнього паламаря греко-католицької парафії в Катовіцах та українського громадського діяча.
Похоронні богослужіння, які очолив владика Вроцлавсько-Кошалінський Володимир Ющак, розпочалися о 10:15 відслуженням Парастасу. Відразу після нього владика Володимир разом із присутнім духовенством відслужив заупокійну Божественну Літургію за упокій душі покійного Івана Зради.
Під час проповіді владика передав слова співчуття пані Ользі, дружині покійного Івана, дітям та найближчій родині. Владика також пригадав життєвий шлях покійного Івана, який народився після акції «Вісла» на землях північної Польщі, в околицях Пєнєнжна. Звідти, ще молодою людиною, він переїхав на Горішню Сілезію, де прожив решту свого життя.
Іван Зрада був тісно пов’язаний із Церквою та Катовіцькою парафією, якій віддано служив упродовж багатьох років як паламар. Був також довголітнім головою Катовіцького гуртка Об’єднання українців у Польщі, особливо дбаючи про підготовку та проведення щорічних молінь на місці колишнього концентраційного табору в Явожні, в’язнями якого були його мати та рідна сестра Ірина. Ірина була ув’язнена в таборі ще дитиною разом зі своєю мамою.
Заупокійні моління в Тихах відбулися в євангелицькому костелі, який гостинно прийняв учасників похорону. Храм заповнили близькі й дальші родичі, місцеві парафіяни, офіційні представники української громади, знайомі та приятелі покійного Івана, які прийшли, щоб провести його в останню земну дорогу.
Тіло покійного Івана спочило на Комунальному кладовищі в Тихах, де вже спочивають інші покійні члени української громади Горішньої Сілезії. Біля могили зі словами прощання виступили, зокрема, о. Тарас Яворський, адміністратор греко-католицької парафії в Катовіцах, о. Павло Добрянський, парох греко-католицьких парафій в Олаві та Єльчу-Лясковіцах, Мирослав Скірка, голова Об’єднання українців у Польщі, та Михайло Зрада, син покійного Івана, який запросив усіх учасників похорону на традиційний поминальний почастунок.
Крім церковних співів, над відкритою могилою прозвучали також слова української пісні «Чуєш, брате мій».
Висловлюємо щирі співчуття пані Ользі, дружині покійного Івана, доньці та трьом синам, онукам, а також усім рідним, близьким і знайомим покійного.
Вічна йому пам’ять!
Редакція
