ВРОЦЛАВ, 25.06.2023 Р. – TVP HISTORIA
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Дуже сердечно вітаю всіх учасників нашої молитви. Вітаю всіх присутніх в соборі та особливо тих, хто з причини недуги, похилого віку, слабості, чи інших серйозних перешкод, неспроможний прийти до храму. Всіх дуже сердечно вітаю, тим більш, що закінчується наше тримісячне літургійне чергування. Від наступної неділі трансляції недільної Служби Божої будуть проходити з собору в Перемишлі. Всіх вітаю традиційним нашим поздоровленням: Слава Ісусу Христу!
Перед хвилиною ми чули Христові слова з шостого розділу Євангелія від св. Матея. Якщо ми уважно слухали то наші серця повинні радіти, почувши такі слова: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі? Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? (Мт. 6, 25-26). Або такі: І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне (Мт. 6, 30-32). Наведені сьогодні Христові слова це мабуть одні з найгарніших висказів у цілому тексті Нового Завіту.
Однак ми знаємо також нашу щоденність. Ми могли б подати багато конкретних прикладів на те, що не завжди є так приємно: не завжди людина має у що зодягнутись, щоб захоронити себе перед холодом. Не завжди має вона також чим наповнити свій шлунок, щоб не голодувати. Попри всі сьогоднішні досягнення, не вдалось усунути зі світу голоду. В різних закутинах світу, голодною смертю, дальше вмирають і старші, і молоді. Крім цього, в Україні, вже другий рік триває кривава війна, викликана російським агресором. Кожного дня забирає вона життя невинних людей, не розрізняючи поміж молодими, старими та дітьми. Цвинтарі на українській землі поповнюються новими могилами. Війна несе горе у щоденне людське життя: страх, холод, голод, втрату близьких, рідного дому, необхідного до життя майна. Почута сьогодні Євангельська картина не зовсім отже співпадає з цією, яку приносить нам щоденне життя.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Дозвольте на кілька моїх рефлексій на цю тему. Наведений вище текст можемо відчитувати на різні способи. Можемо пробувати пояснювати його дослівно: що б не діялось, Бог завжди подбає про наші основні потреби. Можна теж взяти інші Христові вискази та порівняти їх зі словами з сьогоднішнього Євангелія. Прикладово, минулої середи ми чули Христові слова, записані Євангелистом Матеєм: Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах. Вас волочитимуть і до правителів і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами (Мт. 10, 17-18). І дальше: Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати. Вас ненавидітимуть усі за моє ім’я, але хто витриває до кінця, той спасеться (Мт. 10, 21-22). Христос не гарантує, що переживемо життя безжурно, без клопотів, без недостатків та терпінь. Противно, тому що ми християни, можемо сподіватись терпіння, переслідування, знущання з боку злобних людей, чи несправедливої війни викликаної ворогом.
Можна теж пробувати пояснити почуті сьогодні слова більш життєво, що Церква робила ще в апостольських часах. Святий Апостол Павло, в ІІ листі до Солунян, так говорить: Бо коли ми були у вас, ми вам це наказали: Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть (2 Сол. 3, 10). Також народна приказка говорить: Пане Боже поможи, ти, небоже, не лежи. Одним словом, незважаючи на почуті скоріше слова, Церква від початку навчала, що християнин зобов’язаний працювати, щоб забезпечити життєві потреби свої та своїх близьких. Християнин повинен бути також свідомий, що прийдеться йому досвідчати болю, терпіння, страждань. В такому світлі годі розуміти Христові слова дослівно, тобто погоджуватись з цим, що хтось свідомо відмовляється від праці та числить тільки на манну з неба. Годі сподіватись, щоб на ньому сповнились Христові слова про одяг, як у польових лілей та про дармове харчування, як у птиць небесних.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Щоб ще краще зрозуміти Христові слова потрібно було б також читати їх в ширшому контексті а не тільки як поодинокі слова, чи, як відірвані від контексту, речення. Тому варто звернути увагу на початок сьогоднішнього Євангелія. Це Христове навчання про око, як про внутрішнє світло: Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! (Мт. 6, 22-23). Христос говорить про внутрішнє світло, тобто про совість людини. Якщо маємо добре сформовану совість то завжди будемо вибирати добро, незалежно від зовнішніх обставин. Незалежно теж від того, що нас зустріне, збережемо душевний спокій та зможемо перенести всяке лихо.
Варто теж звернути увагу на Христові слова сказані в кінці сьогоднішнього Євангелія: Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться. (Мт. 6, 33). Маємо право числити на Христову опіку протягом кожного дня нашого життя, але з нашого боку мусить бути також відповідне наставлення та чиста совість. Щоб сподіватись небесної підтримки ціле наше життя повинно бути наставлене на Бога. Кожного дня ми повинні шукати Божого Царства. Не можна трактувати Бога як супермаркет, та заносити наші молитви до небес лише тоді, коли діється щось поганого, тобто: Як тривога то до Бога!
Всіх заохочую застановитись сьогодні, як сформованою є наша совість: чи завжди вибираємо добро, коли стаємо поміж добром і злом? Всім бажаю, щоб наша совість була світлом, яке освітлює наше нутро. Бажаю також, щоб кожного дня ми шукали Царства Божого. Тоді не будуть для нас проблемою болючі досвіди. Тоді теж зможемо відчути на собі Божу опіку, подібно як небесні птиці та польова трава.
Дуже дякую всім за тримісячну спільну молитву. Dziękuję ekipom Telewizji Polskiej z Wrocławia, Poznania i Gorzowa Wielkopolskiego za realizację naszych transmisji. Dziękuję o. Mateuszowi, za ich prowadzenie. Powoli stajemy się jedną wspólną niedzielną rodziną! Bóg zapłać! Dziękuję bardzo za wspólną modlitwę również braciom i siostrom obrządku łacińskiego, którzy, wiem o tym, także modlą się wspólnie z nami. Witam i dziękuję za wspólną modlitwę wszystkim, którym transmisje Boskiej Liturgii pomogły odnaleźć swoje własne rodzinne i cerkiewne korzenie. Niech Bóg błogosławi.
Дуже дякую нашим Отцям, які зі мною, і без мене, молились з Вами в нашому соборі, ранком кожної неділі. Дякую служачим, хористам разом з паном Іваном за гарний спів та ще раз усім Вам, вірним нашої Церкви. Нехай Господь всім щедро благословить! Всім бажаю гарної неділі!
Слава Ісусу Христу!
