Слава Ісусу Христу!
Всечесніші Отці, Преподобні Сестри,
Дорогі у Христі Сестри і Брати,
На дорозі цьогорічної духовної підготовки до Великого Посту ми досягли вже М’ясопусної Неділі. Означає це, що за юліянським календарем Великий Піст розпічнемо за тиждень, в понеділок 15 березня. За тиждень, в Сиропусну Неділю, будемо прощати собі взаємно всі провини та просити прощення, щоб розпочати час Святої Сорокаденниці без обтяження совісті браком любові ближнього.
За давнім звичаєм та за давніми строгими приписами великопосної дисципліни, Неділя М’ясопусна була останнім днем в якому можна було ще перед постом споживати м’ясні страви. Від понеділка після М’ясопусної Неділі можна було споживати тільки молочні страви. Пізніше, у першому тижні Великого Посту, набіл був також заборонений. Звідси М’ясопусти, що є рівнозначне з західним поняттям карнавалу, тобто відпущенням м’яса.
Сьогоднішня, передостання неділя перед початком Великого Посту, асоціюється також з картиною Страшного Суду. Перед хвилиною ми чули, як прекрасно цю картину змалював своїм словом Ісус Христос. Слова Христові записав Євангелист Матей і залишив їх у 25. розділі своєї Єванеглії. Христос описав так суґестивно Божий Суд який чекає ціле, без вийнятку, людство, що художники дуже швидко і також дуже суґестивно перекинули Христовий опис на дошку ікони та на стіни наших старинних церков. Якщо ми мали можливість зайти до котроїсь з наших давніх церков, чи то ще вживаних для богопочитання, чи тих, які перенесені до скансенів, тобто музеїв на свіжому повітрі, то ми напевно бачили збережені там ікони Страшного Суду. Вони, розписані звичайно у феликому форматі, були приміщені у притворі, або на одній з бічних стін храму. Їхнім завданням було постійно пригадувати вірним, що всіх нас чекає Страшний, чи як інакше кажемо, Остаточний Суд. Також тоді, коли людина виходила з храму, дивлячись на цю ікону, вона повинна мати свідомість, що колись прийдеться їй станути віч-у-віч зі Спасителем, який прийде судити живих і мертвих.
Ікона Страшного Суду, яку належить читати від гори в низ, розповідає про це дуже суґестивно. Представляє вона парузію, тобто другий, остаточний прихід Христа Спасителя, який приходить у славі, в супроводі ангелів і святих, як Суддя. З приходом Спасителя закінчується історія світу і людства. На самій горі бачимо ангелів, які звивають, знане нам небо, бо все дочасне закінчується. Біля Христа Спасителя стоять Пресвята Богородиця та св. Іван Хреститель. По обох боках Христа зображені також апостоли та інші праведні, які віддають славу Спасителеві. В центрі ікони представлений трон – горне сидалище, символ Бога. На троні бачимо Святе Євангеліє, написане під натхненням Святого Духа та хрест, знак нашого відкуплення. З-під горного сидалища висувається Божа рука, яка тримає вагу душ. На звук архангельських труб, всі, живі і мертві, приступають, щоб станути на суді, щоб на вазі були зважені їхні добрі та злі вчинки. В низу ікони, по правій руці Христа Спасителя, зображені справедливі Старого Завіту, які спочили на лоні Авраама, тобто в раю та праведні Нового Завіту, яких до раю веде св. Петро, бо він отримав ключі до Царства Небесного. По лівому боці зображені засуджені. Диявол забирає їх у пекло наче вогненною дорогою. Поміж засудженими можемо достерегти представників поодиноких народів та осіб, які різним способом грішили протягом життя. На іконі Страшного Суду символічно показано який був їхній головний гріх та яку кару мусять тепер за нього терпіти.
Ікона Страшного Суду мала колись дуже практичне едукаційне значення. Перестерігала перед гріхом та мала на меті перелякати людину картиною пекла, щоб вона боялась гріха. Цією картиною та образом страшних мук послуговувались часто проповідники, головно в часі великопосних реколекцій чи місій, щоб змотивувати людей до навернення та до зірвання з гріхом, мовляв, що гріх це щось злого, за що чекає нас неминуща кара. Виглядає, що сьогодні ці часи відійшли у минуле. Дуже рідко трапляється, щоб у новопобудованих церквах знайшлась сьогодні ікона Страшного Суду. Я не пригадую собі, щоб бачив її в якійсь новій церкві. Практично їх там вже не знайдемо. Найскоріше можемо віднайти їх у Музеях ікон, або в альбомах зі старинними іконами. Переважно також проповідники, місйонери, вже не відкликаються в наших часах до картини суду, чи пекла. Бояться, щоб не осмішитись. Бо говорити сьогодні про пекло, гріх та покарання, це passé – старомодне, не на наші часи. Тому ця картина, яка на сторінках Євангелія залишається актуальною та живою, практично зникає з нашого щоденного душпастирського та релігійного життя.
Сьогодні, в неділю в яку, від майже двох тиячів років читається на Сході Христовий опис Страшного Суду, варто застановитись, чи і яке місце займає і повинен займати в нашому житті євангельська правда про Страшний Суд.
Те, що ми справді станемо на Страшному Суді, виникає зі слів нашого Спасителя та є одною з головних правд нашої віри. В Символі Віри, який відмовляємо бодай раз в тижні, в часі недільної Служби Божої, заявляємо: Вірую (…) в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого,* єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками (Який) І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих,* а його царству не буде кінця. Бувши христянами ми зобов’язані вірити, що Христос вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих. В сучасному світі однак важко вірити людині у воскресіння з мертвих, тим більше у Страшний Суд, на якому мають станути всі живі і мертві, які коли небудь жили на світі. Наш кволий розум здається цього не огортати. Час передпостя є доброю нагодою, щоб застановитись над цією важкою правдою нашої віри.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Пропоную всім, які сьогодні моляться з нами, будучи присутніми фізично у вроцлавському соборі а також всім, які єднаються з нами за посередництвом телебачення, щоб знайти хвилину часу і ще раз, на спокійно, прочитати собі уривок Євангелія від св. Матея, розділ 25-ий, стишки 31-46, який говорить про Страшний Суд. Пробуймо застановитись чи маємо причину боятись Страшного Суду, який наступить при кінці вселенної. Якщо ми допомагали голодним, спрагненим, хворим, ув’язненим ітд., то не маємо чого лякатись.
Пропоную також, щоб постаратись віднайти ікону Страшного Суду. Може дехто з нас має її у своїй хаті на стіні. Якщо ні, то можна її знайти в якомусь альбомі зі старинними іконами. А якщо не маємо альбому то в Інтернеті можемо без проблем знайти безліч варіантів цієї ікони. Я просив о. Пароха, щоб ця ікона була виставлена сьогодні в нашому соборі на тетраподі. Як вже її знайдете, попробуйте її прочитати, тобто докладно їй приглянутись та пробувати зрозуміти її зміст. Попробуймо також знайти себе на цій іконі, застановлячись, де та в якому товаристві ми повинні себе шукати. Бажаю гарного та глибоко духовного пережиття сьогоднішньої М’ясопусної Неділі, неділі яка, на передодні Великого Посту каже нам роздумувати про Страшний Суд, який всіх нас колись чекає.
Всім бажаю гарної неділі!
Слава Ісусу Христу!
