РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВЛАДИК УГКЦ У ПОЛЬЩІ
Всечеснішим і Високопреподобним Отцям,
Преподобним Монахам і Монахиням,
Дорогим у Христі Сестрам і Братам!
Христос народжується – славте!
Христос із небес – зустрічайте!
Христос на землі – бадьортеся!
Співай Господеві, вся земле,
І весело заспівайте, люди, бо він прославився!
Христос народився!
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
На початку хочемо дуже сердечно привітати з цьогорічним празником Христового Різдва всіх Вас, виселенців і нащадків виселенців акції Вісла, традиційних вірних нашої Церкви у Польщі. Вітаємо також дуже сердечно всіх, хто до Польщі прибув з України. В першу чергу маємо на думці тих, хто знайшовся тут, втікаючи перед жахіттям війни, яка криваво прокочується через українську землю. Вітаємо також всіх, хто прибув тут ще до війни, шукаючи праці, чи нового місця для життя. Вітаємо також гостей, членів інших Церков, які вирішили разом з нами святкувати цьогорічний празник Христового Різдва. Сьогодні всі творимо одну велику християнську родину Божих дітей, Володимирового Хрещення. Хоча на українській землі триває кривава війна то все ж таки прихід на світ Спасителя вносить у наші серця надію на перемогу над злом, дияволом та на повернення у світ правдивого, Божого миру. Цього бажаємо всім, цілому нашому народові та цілому людству.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Крім неповторної атмосфери, церковних богослужінь та колядок, багатьом з нас свята Христового Різдва асоціюються мабуть найбільше з підготовкою дому та стола до цього святого часу. Найкраще розуміють це жінки. Вони знають, що на свята дім потрібно прибрати та пристроїти, а на столі не повинно бракнути нічого для домашніх та для сподіваних і несподіваних гостей. Ці старання займають дуже багато часу і вимагають великих зусиль. Тому теж нерідко свята Христового Різдва розпочинаємо виснажені та змучені. З цієї причини забуваємо деколи теж про найголовніше: що означає і який є релігійний сенс Христового Різдва, де і коли воно збулось, та як ми повинні його пережити.
Сподіваємось, що вислухані проповіді та послання допомагають нам бодай трохи відчитати духовний і богословський сенс свят Христового Різдва. Повчання можуть нам дати також літургійні тексти різдвяних богослужінь, включно з Божественною Літургією та з євангельською розповіддю св. Луки про Христове народження, про появу ангелів та про поклін пастирів. Також народна традиція збережена в колядках повчає нас про глибокий сенс Христового Різдва. Найбільш мабуть знана нам колядка, Бог предвічний народився, дає короткі, але влучні пояснення: що Бог Предвічний народився у Вифлеємі, що прийшов з небес, щоб спасти люд свій увесь. Чуємо також, що Він є Христом, тобто Спасителем, який задля нас народився у людському тілі з Діви, Пречистої Невісти.
Щоб відчитати властивий час та розпізнати Месію, юдеї мусіли знати пророцтва, які заповідали прихід на світ Спасителя. Варто також і нам їх пригадати. Найперше, про Месію сповіщає старозавітна Книга Буття, в якій читаємо про жінку, якої потомство подолає диявола: Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту (Буття 3, 15). Знов з Книги пророка Михея можемо дізнатись звідки прийде Месія, який буде пастирем народу: Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних (Мих. 5, 1). Про мирне царство, в якому буде царювати Месія, можемо почути в Ісаї, наступного старозавітного пророка: І вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння. Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього (Іс. 11, 1-2). До цього пророцтва нав’язує гімн, який співаємо в часі Великого Повечір’я, перед Христовим Різдвом: З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог.
Коли б ще уважніше прислухатись євангельським текстам, читаним в часі різдвяної Божественної Літургії та затриматись над змістом стихир і тропарів святочних богослужінь, ми мали повне пояснення сенсу спасіння, яке задумав для нас Бог. В часі Божественної Літургії св. Василя Великого, в навечір’я Різдва Христового, молимось словами тропаря: Таємно родився ти в вертепі, але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами. І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі, тому з ними помилуй нас. Пізнавши глибину Божого задуму можемо ще тільки повторити слова Величання з Утрені Різдва Христового: Величаємо тебе, Життєдавче Христе, що задля нас у тілі нині народився від непорочної і пречистої Діви Марії.
Євангеліє від св. Луки, яке читаємо першого дня Христового Різдва та яке розповідає про мандрівку Святої Родини з Назарету до Вифлеєму, про прихід на світ Божого Дитяти, про покладення його в яслах та про появу ангелів і поклін пастирів, доповняє цілу картину приходу на світ Спасителя. Це все утверджує нас у вірі, що справді Христос народився у людському тілі та що сьогодні маємо можливість черпати з дару Його спасіння.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Незалежно від усього вище сказаного, без відповіді залишається багато запитань. Вони стосуються самого Христового народження та питання, як ми особисто повинні пережити цей празник. Не знаємо також, коли точно прийшов на світ Ісус Христос. Це відноситься не тільки до дня і місяця, але й до року. Вчені вказують, що поміж справжнім приходом на світ Ісуса Христа, а так званим «нульовим» роком може бути навіть й сім років різниці. Ще менше, бо нічого, не знаємо, про день і місяць Христового народження. Первісна Церква прийняла 25 грудня для святкування Христового Різдва, тобто час, коли після найкоротшого дня і найдовшої ночі, день знов стає довшим, наче перемагаючи ніч. Для тогочасних людей був це момент перемоги світла над темрявою. Для християн, для яких Христос був Справжнім Світлом, 25 грудня було найкращим моментом для святкування приходу на світ Спасителя, який поборов темряву гріха і смерті. В наших, деколи дуже емоційних дискусіях, на тему зміни календаря, пробуємо взаємно переконувати себе котрий з календарів, юліанський, чи григоріанський, є нашим і кращим та котрий більш пристає до реалій сьогоднішнього життя. Для перших християн це не мало великого значення. Вони раділи тим, що Христос – Спаситель, справжнє Світло для світу, прийшов на світ задля нашого спасіння.
Вже за рік, парафії, котрі так вирішать, зможуть святкувати Христове Різдво і всі неподвижні празники, за григоріанським, тобто за новим календарем. Незабаром передамо напрямні для проведення процесу вирішення зміни календаря в парафіях. Незалежно від індивідуальних переконань, просимо всіх не забути, що головним моментом є прихід на світ Спасителя задля нашого спасіння, а не точна дата цієї події. Протягом цілого християнства дата святкувань Христового Різдва була умовною. Коли б Христос хотів, щоб ми знали коли він точно народився, напевно нам би це передав. Однак жоден з Євангелистів не залишив нам такої інформації.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
З причини війни в Україні цьогорічне святкування Різдвяних свят різко відрізняється від цього, як ми святкували їх минулими роками. Для багатьох родин в Україні будуть це дуже сумні свята, бо при святочному столі може забракнути когось з найближчих, хто загинув на фронті, як герой-захисник. Може забракнути теж мирян, котрі загинули в часі обстрілів, чи були замордовані агресором. Сотні тисяч військових будуть переживати Різдво Христове на фронті, часто в траншеях, в холоді, під обстрілом ворожого вогню. Багато наших родин буде теж переживати Христове Різдво далеко від своїх найближчих. Декого війна примусила шукати притулку поза межами України, залишаючи в батьківщині мужчин, які мусять бути готовими захищати рідний дім. Для багатьох громадян України цьогорічні свята Христового Різдва будуть також тяжкими з огляду на можливий брак світла та огрівання. В багатьох домах не буде мабуть також що поставити на святочний стіл. Тому цьогорічне Христове Різдво може бути для багатьох наших братів і сестер в Україні справді самотнім, холодним, а навіть й голодним.
Змальована перед хвилиною картина повинна спонукати всіх нас до глибокої застанови та до справжнього милосердного і християнського діяння. Передовсім, при наших святочних столах ми не повинні забувати про тих, хто не має з ким, та не має де відзначити цьогорічні свята Різдва Христового. Порожнє місце при столі повинно мати в цьому році особливу вимову. Найкраще теж, щоб воно скоро було зайняте кимось потребуючим. Тому відкриймо двері наших домів для потребуючих, головно тих, які з причини війни в Україні були примушені залишити свої міста, доми та рідних. Навіть і після свят Христового Різдва варто пам’ятати про тих, хто залишився в Україні та страждає від холоду і голоду. Не збідніємо, якщо виготовимо та передамо для них різдвяний подарунок у формі пачки з харчовими продуктами, або з теплим одягом. Карітаси наших єпархій радо передадуть їх найбільш потребуючим. Якщо навіть ми неспроможні допомогти матеріально то завжди можемо молити Бога про привернення миру на українській землі та доручати Йому у молитві долю найбільш потребуючих, головно старших та самотніх людей.
Свята Різдва Христового це прояв безмежного Божого милосердя супроти людини, яка знайшлась в неволі гріха та смерті. Бог хоче, щоб кожна людина осягнула спасіння та звільнилась з неволі диявола. Тому посилає на світ Свого Єдинородного Сина, щоб через воплочення, смерть на хресті та воскресіння з мертвих увільнити людину від душевної неволі, в якій вона знайшлась через первородний гріх прародичів. Сьогодні радіємо, але не можемо забувати про тих, хто знаходиться у душевній неволі диявола, чи у фізичній неволі агресора і для визволення потребує нашої допомоги. Не залишаймось байдужими супроти них. В такому дусі переживаймо цьогорічні, ненормальні, з огляду на війну, свята Різдва Христового та цілий різдвяний час.
Всім бажаємо душевного миру та закінчення перемогою війни в Україні. Всім бажаємо світла і тепла. Бажаємо також достатку насущного хліба на столах у всіх наших домах. Бажаємо, щоб нікого з Ваших близьких не забракло при родинному столі. Бажаємо також відчуття теплої близькості Ваших рідних, найкраще у своїй хаті, на рідній землі.
На Різдвяні Свята і Новий Рік зі щирого серця Вас благословимо!
Архиєпископ Євген (Попович)
Митрополит Перемисько-Варшавський
Єпископ Володимир (Ющак)
Владика Вроцлавсько-Кошалінський
Єпископ Аркадій (Трохановський)
Владика Ольштинсько-Ґданський
Перемишль – Вроцлав, Різдво Христове – 7.01.2023 р. Б.
