Цього року Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) на території Польщі відзначає Великдень 5 квітня.
Суть реформи
Перехід відбувався поетапно. З 1 вересня 2023 року УГКЦ у Польщі почала святкувати нерухомі свята за григоріанським календарем — зокрема Різдво Христове. Натомість рухомі свята (передусім Великдень) ще певний час обчислювалися за юліанською пасхалією. Тепер же реформа доведена до завершення: усі свята відзначатимуться за єдиним календарем.
Важливо підкреслити, що зміна стосується лише дат, а не богослужбового укладу. Літургія, обряд і духовна традиція східного християнства залишаються незмінними.
Чому це важливо для вірних
Попередній порядок спричиняв відчутні труднощі. Через розбіжності між календарями рухомі свята часто припадали на інші дати, інколи — з різницею до кількох тижнів. У результаті вірні були змушені брати відпустки або пропускати навчання, щоб мати змогу повноцінно святкувати. Уніфікація календаря означає, що греко-католики зможуть святкувати у державні вихідні.
Збереження візантійсько-українських традицій у новому календарі
Попри зміну дати святкування, УГКЦ у Польщі повністю зберігає візантійсько-український обряд святкування, що підкреслює її духовну та культурну ідентичність:
Страсний тиждень: Зберігається традиційна структура богослужінь, включаючи читання 12 Євангелій у Страсний четвер, винесення Плащаниці у Страсну п’ятницю та строгий піст.
Великодня Утреня та Літургія: Богослужіння зазвичай розпочинаються в ніч на неділю або рано вранці з обходу храму (процесії), після чого служаться Пасхальна Утреня та Божественна Літургія св. Івана Золотоустого.
Освячення страв: У Велику суботу традиційно відбувається освячення великодніх кошиків (паска, крашанки, м’ясні вироби).
Історична довідка: юліанський і григоріанський календарі
Юліанський календар був запроваджений у 46 році до н. е. за наказом Юлія Цезаря. З часом з’ясувалося, що він має астрономічну похибку, яка поступово накопичувалася. У XVI столітті папа Григорій XIII ініціював реформу, внаслідок якої 1582 року з’явився григоріанський календар, точніший у визначенні тривалості року.
Римо-Католицька Церква перейшла на новий календар одразу, тоді як багато Східних Церков зберігали юліанський календар або його модифікації з огляду на традицію. У ХХ–ХХІ століттях дедалі більше Східних Церков почали шукати календарного порозуміння, особливо в країнах діаспори, де практичні аспекти життя вірних набували дедалі більшого значення.
Повний перехід УГКЦ у Польщі на григоріанський календар — це важливий пастирський крок, спрямований на полегшення життя вірних і зміцнення церковної єдності в суспільстві. Зберігаючи східну ідентичність і традицію, Церква водночас відповідає на виклики часу — так, як Закхей, що не зважаючи на перепони, прагнув зустрічі, яка змінює життя.
