2 березня 2026 року у день Великого Четверга Церква особливо переживає подію, яка відбулася у часі Тайної Вечері , коли Христос установив Таїнства Пресвятої Євхаристії та Священства.
Цьогорічне урочисте богослужіння, Вечірня з Літургією Святого Василія Великого, стало нагодою для спільної молитви та єднання духовенства Вроцлавсько-Кошалінської єпархії, яке зібралося разом, щоб свідчити про живу спільноту Церкви. Частина священиків молилася у вроцлавській катедрі а частина у конкатедральному храмі у Кошаліні.
У Вроцлаві Божественну Літургію очолив владика Володимир Ющак у співслужінні з владикою Маріушом Дмитерко та двадцятьма священниками, які прибули з різних парафій, щоб у цей особливий день разом роздумувати над подіями Тайної Вечері та єднатися з Христом у Святій Євхаристії.
У своїй проповіді владика Володимир звернувся до духовенства зі словами:
«Дорогі Отці, співбрати у Христовому Священстві! … Для всіх нас, священників, Великий Четвер є особливим днем. У цей день наш Спаситель Ісус Христос установив Таїнство Пресвятої Євхаристії, та Таїнство Священства до якого ми були покликані та яким ми обдаровані».
Проповідник наголосив, що Священство є даром і таїнственною участю у Христовому служінні, а не людською заслугою. Він підкреслив також нерозривний зв’язок між Євхаристією і священством — адже саме через руки священника Христос продовжує бути присутнім серед свого народу.
Особливий заклик прозвучав щодо єдності:
«Ми, як священники, не є і не можемо бути індивідуалістами, тільки творимо священничу спільноту».
Ці слова вказують на глибоку правду про природу священства, яке завжди є спільнотним служінням у Церкві. Як апостоли були разом із Христом і між собою, так і священники покликані жити у взаємній підтримці, відповідальності та єдності.
Владика також застеріг перед духовною недбалістю, наголошуючи на необхідності постійної молитви:
«Священник, який не служить Божественної Літургії, який занедбує щоденне читання приписаних молитов… не встоїться у Священстві».
Під кінець богослужіння було звершено чин омивання ніг — глибоко символічний жест, що має своє коріння у євангельській події, коли Христос умив ноги своїм учням. Цей чин пригадує, що священниче служіння не є владою, але служінням ближнім, за прикладом Христа, Який «не прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити». Омивання ніг є закликом до щоденного упокорення себе, до готовності служити кожному, незалежно від обставин, і до братньої любові у священничій спільноті.
Владика представив кожного священика та місце його служіння вірним, які зібралися на молитву, і привітав усіх із цим важливим для кожного священика днем. Єпископ-помічник владика Маріуш висловив слова привітання владиці Володимиру від імені всього духовенства Вроцлавсько-Кошалінської єпархії.
Таким чином, богослужіння Великого Четверга стало не лише літургійним спомином подій минулого, але живим входженням у таїнство Христової любові, яка об’являється у Євхаристії, священстві та служінні ближньому. Спільна молитва, та звершений чин омивання ніг стали свідченням того, що справжнє священство здійснюється у покорі, любові та жертвенності до ближніх.
Редакція
