У Марійському духовному центрі «Зарваниця» вперше упродовж 2–12 липня 2024 року відбувся Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Єпископи з цілого світу з’їхалися в Україну на спільну зустріч, щоб обговорити актуальні виклики душпастирства у кожному із регіонів, де присутні вірні Української Греко-Католицької Церкви, та виробити ефективні відповіді на зранення українського народу, породжені жорстокою і несправедливою російською війною.
«Це дуже особливий і символічний Синод. Коли розпочалася широкомасштабна війна, ми зібрали наш Синод у Перемишлі. Минулого року ми мали наш Синод у Римі, щоби промовити в імені України до Святішого Отця та усього світу з Петрової столиці. Цього разу владики приїхали до України, до Зарваниці для того, щоби не просто подумати як служити Церкві і народові, але й для того, щоби промовити до нашого народу словом надії. Тому я називаю цей Синод вкотре Синодом надії для України і в Україні. Його особливістю є те, що вперше в історії нашої Церкви такий Синод відбувається у Зарваниці. Разом із митрополитом Василієм ми собі пригадували, як Зарваниця виглядала у 1988 році, коли підпільна Церква святкувала 1000-ліття Хрещення України. Тут нічого не було. Ліс, джерело і маленька напівзруйнована церква. А сьогодні тут стоїть величавий національний Марійський центр. Ми віднайшли оригінал чудотворної ікони. І вперше маємо сьогодні можливість провести Синод Єпископів у домі Марії», — мовив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав на початку цьогорічних синодальних засідань.
По завершенні робочих засідань Синоду Єпископів УГКЦ разом аналізуємо його перебіг та основні події. Що варто знати про цьогорічний Синод?
Що таке Синод Єпископів УГКЦ?
Найвищу владу в Українській Греко-Католицькій Церкві здійснює Синод Єпископів УГКЦ разом з Отцем і Главою УГКЦ. Своїм служінням він відображає єдність та спільність усієї Церкви. Будучи законодавчим органом, єдиним компетентним видавати закони для усієї Церкви, Синод приймає закони, необхідні для належного душпастирства та порядку в Українській Греко-Католицькій Церкві. Здійснюючи судову владу із збереженням компетенції Апостольського Престолу та приписів кан. 1060 ККСЦ, він виступає як найвищий трибунал УГКЦ. Водночас, будучи найвищим душпастирським органом, члени Синоду Єпископів УГКЦ аналізують актуальні виклики перед Церквою, досліджують стан справ на загальноцерковному, єпархіальному і парафіяльному рівнях та запускають душпастирські програми та ініціативи задля ефективного проголошення Доброї Новини.
Синод Єпископів на чолі з Отцем і Главою Церкви канонічно представляє УГКЦ, провадить її, чуваючи над її місією у світі.
Які завдання належать до компетенції Синоду Єпископів УГКЦ?
До компетенції Синоду Єпископів належить:
- дбати про душпастирське служіння та місійну діяльність усієї УГКЦ;
- видавати закони для УГКЦ;
- бути залученим до управління УГКЦ, даючи поради чи згоду згідно з нормами загального права;
- вершити правосуддя, будучи найвищим трибуналом;
- вибирати Отця і Главу Церкви;
- вибирати єпископів та інших кандидатів на уряди;
- приймати зречення Отця і Глави Церкви.
Хто є членами Синоду Єпископів УГКЦ?
Членами Синоду Єпископів є всі висвячені єпископи Української Греко-Католицької Церкви: єпархіальні, титулярні чи емерити, хоч би де вони були поставлені. Сьогодні це 58 осіб.
Також для участі у Синоді Отець і Глава УГКЦ може запросити адміністратора єпархії, який не є єпископом, інших єпископів чи ієрархів, та експертів. У такому випадку єпископи, ієрархи та адміністратори єпархії наділені правом дорадчого голосу. Натомість експерти не мають такого голосу і можуть бути присутні на засіданнях Синоду тільки під час своїх доповідей і відповідних дискусій.
Участь у цьогорічних засідань Синоду взяли 50 єпископів Української Греко-Католицької Церкви з України, Центральної і Західної Європи, Північної Америки і Південної Америки, Австралії. Двоє єпископів брали участь у Синоді вперше — владика Михайло Квятковський, єпископ Нью-Вестмінстерської єпархії, єпископська хіротонія якого відбулася 8 листопада 2023 року, та владика Михайло Смолінський, єпископ Саскатунської єпархії, хіротонія якого відбулася 20 січня 2024 року.
Говорячи про вік, то найстаршим єпископом на цьогорічних засіданнях став владика Петро Крик, єпископ-емерит, якому виповнилося 79 років, а наймолодшим — владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, якому 29 травня виповнилося 42 роки. Натомість за єпископськими свяченнями найстаршим став владика Іриней Білик, канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре, із 35-ма роками єпископства, а наймолодшим — владика Михайло Смолінський, який ще навіть не відзначив першої річниці.
Як часто і куди скликається Синод Єпископів УГКЦ?
Традиційно, Синод Єпископів УГКЦ скликається щорічно. Це дозволяє єпископам у різних точках світу діяти злагоджено й одностайно.
Місце проведення Синоду обирається заздалегідь. Зазвичай, це здійснюється на попередньому Синоді. У цьому випадку беруться до уваги пристосованість місця для проведення такої зустрічі, логістика, забезпечення дискретності засідань та загальноцерковні потреби.
Цьогоріч Синод Єпископів УГКЦ відбувався вперше у Марійському духовному центрі «Зарваниця» упродовж 2–12 липня 2024 року.
Які основні теми обговорюються під час засідань Синоду?
Перш за все, кожен Синод Єпископів УГКЦ означений Головною темою, яка також обирається на попередньому. Головною темою Синоду Єпископів УГКЦ 2024 року, відповідно до Постанов Синоду Єпископів УГКЦ 2023 року, була: «„Бути благовісниками надії: євангелізація в контексті війни“. Відповідальним за підготування було визначено владику Йосафата Мощича, єпископа Чернівецької єпархії та Голову Ради у справах євангелізації при Главі УГКЦ.
Окрім цього, програма Синоду Єпископів складається із таких сталих розділів:
- Вступні дії: Молебень до Святого Духа, присяга всіх осіб, які допомагають у проведенні Синоду, присяга членів Синоду, перенесення книги Святого Євангелія з каплиці до залу засідань;
- Відкриття засідань молитвою «Царю Небесний» і вступні формальності, до яких належить: затвердження виправдання відсутності єпископів, перевірка присутності, ствердження наявності кворуму для правосильності Синоду та проголошення офіційного відкриття засідань Синоду;
- Перевірка стану виконання рішень і законів попереднього Синоду Єпископів;
- Програмна доповідь Отця і Глави Церкви;
- Головна тема Синоду Єпископів;
- Вибори єпископів;
- Звіти про діяльність Курії Отця і Глави УГКЦ, а також її окремих підрозділів;
- Літургійні питання;
- Соціальне служіння УГКЦ;
- Кадрові питання;
- Канонічні питання;
- Економічні питання;
- Інші теми Синоду Єпископів;
- Різні пропозиції і теми, які узгоджуються на першому робочому засіданні;
- Повідомлення, які подаються в збірнику робочих документів до відома членів Синоду.
Яким чином організоване молитовне життя членів Синоду Єпископів УГКЦ?
Окрім робочих засідань та обговорень, які відбуваються в активному та уважному слуханні Святого Духа, важливою частиною кожного Синоду Єпископів УГКЦ є молитва. Як ми вже зазначили, кожне робоче засідання розпочинається із молитви «Царю Небесний» та завершується молитвою до Пресвятої Богородиці. Окрім того, щоденно вранці єпископи зустрічаються на спільній Божественній Літургії, в обід — на молитві Часу, а ввечері — на Вечірні. Один день кожного року відведений для духовної віднови. Зазвичай для проповіді Слова Божого обирається духівник, який звертається до учасників богослужінь під час Божественної Літургії та провадить День духовної віднови.
Цьогоріч проповідником Синоду Єпископів став о. Роман Терлецький, священник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, медичний капелан Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні.
Натомість провідником Дня духовної віднови став один із доповідачів із Головної теми кардинал Гжегож Рись, архиєпископ і митрополит Лодзьський. Єпископ водночас є відомим католицьким проповідником і реколектантом, автором понад десятка книг.
Хто цьогоріч відвідав синодальні засідання із гостей?
У перший день засідань Синоду Єпископів УГКЦ до Зарваниці прибув Апостольський Нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас.
Також серед гостей Синоду у перший день були: владика Італо Дель’Оро, єпископ-помічник Галвестон-Хюстонської єпархії в штаті Техас (США), владика Герман Глеттер, єпарх дієцезії Інсбрука з Австрійської єпископської конференції, о. монс. Йосеф Марамредді, аташе Апостольської Нунціатури в Україні, отець Теодор Мацапула, єпископ-номінант Мукачівської греко-католицької єпархії, владика Ніл Лущак, апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії, та о. Юрій Коласа, Генеральний вікарій Віденського Архиєпископа для вірних східних Католицьких Церков у Австрії.
За декілька днів після цього також прибув до Зарваниці архиєпископ і митрополит Пряшівський владика Йона Максім.
Якими є підсумки засідань Синоду Єпископів УГКЦ?
Відповідно до Статуту Синоду Єпископів УГКЦ, він офіційно завершується перенесенням Євангелія до каплиці, подячною молитвою, проголошенням Отцем і Главою УГКЦ закінчення синодальних засідань та підписанням синодальних рішень усіма членами Синоду.
Для належного інформування людей про перебіг та напрацювання Синоду Єпископів після його закінчення видається Комунікат Синоду, затверджений Отцем і Главою УГКЦ.
Ще одним важливим документом на завершення засідань є Постанови Синоду Єпископів УГКЦ, які подають практичні завдання та рекомендації для духовенства та вірних цілої Церкви.
Нерідко після засідань єпископи звертаються до вірних Церкви та усіх людей доброї волі із Посинодальним посланням, присвяченим Головній темі.
Повідомляє Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів
Фото: Департамент Інформації УГКЦ
