В четвер, 23 жовтня, в Тихах, проходили похоронні торжества блаженної пам’яті Ірини Ковалик, дівоче прізвище Зрада, народженої вкінці січня 1945 р. у Вербиці, на Томашівщині. Ірина Ковалик упокоїлась ранком минулої неділі, 19-го жовтня, після довгої та важкої недуги.
Божественна Літургія в наміренні покійної Ірини Ковалик була відслужена в каплиці похоронного заведення при вул. Цвинтарній. Після закінчення відправ тіло було перевезене на новий комунальний цвинтар, де відбулось зложення тіла до гробу. Покійна Ірина Ковалик спочила у родинній могилі, побіч свого чоловіка, який упокоївся кілька років скоріше. Моління очолив владика Вроцлавсько-Кошалінський Володимир Р. Ющак. Разом з владикою при престолі стануло також п’ятьох священників з Вроцлавсько-Кошалінської єпарії та з Перемисько-Варшавської архієпархії.
В часі проповіді владика згадав важкий життєвий шлях покійної Ірини: смерть її батька Дмитра Зради, який після війни був засуджений на смерть польською комуністичною владою та похований у безіменній могилі, виселення з рідного села в часі акції Вісла і ув’язнення, як 2,5 літньої дитини, разом з мамою Марією, в концентраційному таборі у Явожні, замешкання на Вармії та переселення на Горішню Сілезію, до Тихів, де прожила останніх 50 років свого життя. Владика згадав також про громадську, патріотичну, виховну та релігійну діяльність покійної Ірини. Протягом довгих років вона безкоштовно навчала місцевих дітей та молодь української мови, заохочувала продовжувати навчання в українських школах та підготовляла з молоддю виступи та концерти при нагоді різних свят та патріотичних подій.
Покійна Ірина Ковалик виконувала довгими роками обов’язки Голови Катовіцького гуртка ОУП. Між іншим за її стараннями кожного року, у Явожні, на місці бувшого концетраційного табору, при участі української громади і представників Місцевої Влади, відбуваються моління та вшанування пам’яті бувших в’язнів цього місця терпіння. Протягом цілого свого життя Ірина Ковалик була також активною парафіянкою греко-католицької Парафії в Катовіцах. Сьогодні з болем серця, але також з християнською надією на вічне життя у Христі, прощали її представники української громади в Катовіцах а також чиленні гості, які приїхали на її похорон з різних закутин Польщі.
Вічна Їй пам’ять!
Редакція
