Ніч розкрила чорні крила
Землю в темряву сповила
Сніг засипав всі дороги,
І поля, і перелоги.
Ані сліду не видати,
Ні стежиночки до хати.
Як же Миколай святий
Знайде стежку до дітей?
Такими словами діти з парафії святих апостолів Петра і Павла в Тшеб‘ятові розпочинали інсценізацію зустрічі св. Миколая. Вже звичною для дітей і їхніх батьків стало закриття їх на карантин, контроль з боку органів влади, повідомлення про покарання в разі порушення самоізоляції. Священик непевний скільки людей прийде на богослужіння, скільки дітей буде на репетиції, а скільки з них все таки приймуть участь в святкуванні. Недовіра і страх перед зараженням у парафіян зростає, бо в масмедіях ніби інших проблем і хворіб не існувало.
На щастя ні сніг, ні темрява, ні пандемія коронавірусу не змогли стати на заваді тому, щоб святий Миколай завітав до дітей і дорослих, які прийшли на богослужіння до храму. Саме в цю неділю всі парафіяни слухали притчу про нерозумного багача. І, напевно, наступні слова закарбувалися добре в пам’яті кожного: «Безумний, цієї ж ночі душу візьмуть у тебе, і те, що ти зібрав, кому воно буде? Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість багатіти у Бога.» І як на противагу до багача в цей же день постає особа цілковито інша – святий єпископ, який живе вірою в Ісуса Христа, любов’ю до Бога і ближнього. І тому слова Христові «Радійте того дня й веселіться, бо ваша нагорода велика на небі» відносимо до нього, як і до всіх послідовників нашого Господа, які хотіли «багатіти» у Бога, а не для себе. В особі святого Миколая бачимо запрошення відкривати свої серця на потреби наших ближніх.
Діти тішилися подарунками, батьки своїми дітьми, дідусі і бабусі – своїми внуками. Але всіх об’єднувала щира віра у святого Миколая, радість спільної зустрічі та участі у божественній трапезі.
