Христос Воскрес!
Дорогі у Христі Сестри і Брати,
В день Господньої Пасхи хочу сердечно привітати всіх Вас, які зібрались в нашому Вроцлавському соборі. З Празником Христового Воскресіння вітаю також всіх, які єднаються з нами за посередництвом камери, яка на живо, передає постійно образ та звук з нашого собору. Образ з камери можна знайти на нашому єпархіяльному сайті. Врешті, вже сьогодні вітаю також всіх, які прибудуть до нашого собору віртуально, у найближчий вівторок, о годині 12.55, коли ретрансмісія з наших великодніх святкувань загостить до Ваших домів за посередництвом Першої Програми Польського Телебачення.
Всіх дуже сердечно вітаю з Празником Христового Воскресіння нашим традиційним пасхальним привітанням: Христос Воскрес! Пам’ятайте, що це не є тільки традиційне привітання, якого уживаємо в пасхальному перійоді. Це також наше визнання віри у Воскреслого Христа. Тому не мовчім коли почуємо це привітання, чи то в храмі, з уст священника, чи від кого небудь іншого, тільки голосно відповідаймо, засвідчуючи, що ми не тільки святкуємо сьогоднішній Празник, але також справді віримо, що Христос воскрес із мертвих. Тому ще раз всіх сердечно та голосно вітаю: Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!
Сьогодні святкуємо подію, яка згідно з природним порядком не мала права статись. Святкуємо та засвідчуємо про те, що Христос, який був засуджений Пилатом на смерть, якого розіп’яли на хресті та якому римський воїн проколов списом бік – встав з мертвих. Третього дня після смерті та покладення Його мертвого тіла до гробу, Христос повертає до життя, як воскреслий та живий. Таке у природному порядку не буває. Людина народжується, приходить на світ та проживши даний їй час, вмирає, тобто остаточно закінчує свою земну мандрівку. Немає можливості повернути до життя після смерті тіла. Тільки Христос, як Божий Син, після хресної смерті сам встав з гробу і вдруге вже не помер. Його воскресіння було переходом, тобто Пасхою, з життя до смерті і опісля від смерті до життя. Воскреснувши з мертвих, Він залишився живим. Мало того, Він хоче, щоб також кожний з нас перейшов таку саму дорогу, як Він, тобто щоб після смерті ми перейшли до вічного життя, якому не буде загрожувати вже повторна смерть.
Тому Христове Воскресіння це Пасха – тобто Його перехід від життя до смерті та від смерті до життя. Він перейшов цю дорогу як первенець, як перший. Його перехід має бути прикладом, потіхою та заохотою для нас, щоб повірити, що разом з Христом можемо пройти цю саму дорогу. В часі 1 Пісні Канону Пасхи співаємо: Воскресіння день, просвітімся люди: Пасха, Господня Пасха, від смерті бо до життя і від землі до небес Христос Бог нас перевів, перемоги пісню співаємо (Пасхальна Утреня, Ірмос 1 Пісні Канону Пасхи). Ціле зусилля Церкви іде в напрямі, щоб переконати нас у цьому та щоб ми повірили, що з кінцем нашого життя не помремо, тільки разом з Воскреслим Христом перейдемо свою Пасху від життя до смерті та від смерті до життя. В цьому замикається цілий сенс Свят Христового Воскресіння. Як цього не зрозуміємо то даремним буде наш труд та даремними будуть наші святкування. Найвище пригостимось, поїмо, вип’ємо та будемо радіти, що ми в гурті з іншими людьми.
Всі більші празники нашого церковного року мають свою притаманну атмосферу, звичаї та обрядовість. Очевидно, завжди центральною точкою є Божественна Літургія, але, прикладово, на Йордан святимо воду, на Різдво Христове засідаємо до святої вечері, ділимось просфорою, складаємо собі побажання та обдаровуємо себе подарунками. На Стрітення Господнє посвячуємо свічки, у Квітну Неділю – лозу а на Успення Пресвятої Богородиці до посвячення приносимо зілля. Празник Христового Воскресіння також має свою специфіку. Святимо паску, яйця та інші м’ясні і молочні страви, якими опісля ділимось з рідними чи знайомими при святковому столі. До Господньої Пасхи підготовляємось також протягом Великого посту та безпосередньо в часі Страсного Тижня, коли беремо участь у богослужіннях, які попереджають святочні дні Празника Христового Воскресіння.
Все це практикуємо кожного року. Щойно справжнє переживання духовної, літургійної та обрядової і традиційної сторінки цього свята над святами і торжества всіх торжеств, дає нам можливість стати справжніми учасниками Христової Пасхи. Народні та обрядові звичаї притаманні поодиноким святам є гарними та збагачують наше святкування. Однак вони, самі в собі, без духовного та без літургійного елементу та головно без віри у Воскреслого Христа, залишаються тільки фольклором. Не можна справді пережити Христового Воскресіння обмежуючись тільки до згаданих скоріше народніх звичаїв і обрядів. Не можна справді святкувати Христового Воскресіння, коли не віримо, що Христос справді воскрес, що подолав смерть та що відкрив нам дорогу до вічного життя.
Однак, нажаль, в нашій життєвій практиці трапляється по різному. На передодні Пасхальних Свят до наших парафій, до душпастирів а навіть до нашої єпископської Консисторії є багато дзвінків з запитанням коли будуть святити паску? При цьому зазвичай ніхто не питає вже коли буде служитись Воскресна Утреня, коли буде розпочинатись Пасхальна Божественна Літургія, тільки: коли буде посвячення пасок? Телефонують найчастіше особи, які дуже рідко бувають у храмі бо ці, які приходять постійно до церкви звичайно знають розклад Пасхальних богослужінь.
Підхід до великодніх святкувань обмежений до посвячення пасок і яєць та ще може до цілування Плащаниці у Велику П’ятницю, перестає бути християнським. Має він радше прикмети забобону а навіть магії: поцілувати Плащаницю, з’їсти посвячене яйце і це повинно нам вистарчити. Деколи люди вмовляють собі теж, що коли цього не зроблять то може стрінути їх якесь нещастя. А так насправді, коли ми не прийшли до храму на Пасхальну Божественну Літургію, коли ми скоріше не висповідались та не зробили справжнього рішення покаятись і зірвати з гріхом, якщо ми не приступили до Святого Причастя, то ми нічого не виконали. Бо ми не стрінули Воскреслого Христа, не повірили у Його воскресіння, не повірили що Він, своєю смертю і воскресінням, всім нам відкрив дорогу до вічного життя. Для нас Його воскресіння може стати безкорисним, коли з нашого боку не буде потреби Христового Воскресіння, коли не будемо зацікавлені Його воскресіння та коли не будемо очікувати на наше, з Ним, воскресіння. Не може бути для нас найважнішим в часі Пасхи тільки те, щоб з’їсти яйце, яке священник покропив свяченою водою. Подібно буває і на Йордан, коли частина людей уважає, що головна суть цього свята полягає в тому, щоб викупатись у холодній воді.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Сьогодні в день радісного Празника Христового Воскресіння ми зобов’язані повернути до джерел нашого християнства. Ми повинні усвідомити, що прийнявши Святе Хрещення, ми обмились зі всього туземного, та зодяглись у Христа! – Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя! – співаємо в часі уділювання Таїнства Миропомазання. Сьогодні ми повинні пам’ятати, що Святе Хрещення було уділене нам у вірі наших батьків, які просили її у Церкви та які зобов’язались передати її нам. Ми, як християни, зобов’язані вірити у Христа, Божого Сина, який у людському тілі прийшов на світ, щоб нас спасти. Наше спасіння довершилось через Голгофту, на якій Христос помер розп’ятий на хресті. Наше спасіння довершилось через Його на третій день воскресіння з мертвих. Віримо, що Христос, Бог у людському тілі, прийняв добровільно смерть для нашого спасіння та вказав нам дорогу, якою також і ми повинні дійти через смерть до вічного життя. Вже святий апостол Павло говорить, що без Христового Воскресіння наша віра, ціле наше християнство втрачає сенс: Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих? Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша. І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві. Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес. А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, – ви ще у гріхах ваших; отже, ті, що й померли у Христі, загинули. Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми – найнещасніші з усіх людей. Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих. Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих. Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі. І кожний у своїм порядку: первісток – Христос, потім – Христові під час його приходу (1 Кор. 15, 12-23).
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Всім бажаю провести цьогорічні Великодні свята у радості та у глибокому внутрішньому з’єднанні з Воскреслим Христом. Пасхальної радості нехай не відбере нам ніщо, ні пануюча вже другий рік на світі пандемія коронавіруса, ні триваюча вже сім років на Сході України повзаюча війна, ні загроза нового конфлікту в Україні, яка відбирає внутрішній спокій, ні економічні проблеми, які багатьох з вас примусили вибирати заробітчанську долю на чужині. Всім бажаю, щоб пережиття цьогорічної Господньої Пасхи було справжнім і глибоким досвідом нашої віри. Бажаю, щоб Воскреслий Христос наповнив наші серця сильним переконанням, що тільки разом з Ним зможемо побороти всі проблеми і перешкоди а страшними не будуть для нас ні дочасні клопоти, ані навіть страх перед смертю. Всім вам, в цей Світлий Празник Христового Воскресіння, бажаю, перш за все, глибокої віри у Христове воскресіння та віри у наше вічне життя з Ним.
Радісних, благословенних, здорових, спокійних, повних віри та надії Свят Христового Воскресіння!
Христос Воскрес!
Пасха Господня,
Вроцлав, 2 травня 2021 р.
