Слава Ісусу Христу!
Дуже сердечно вітаю в нашому Вроцлавському соборі Всечесніших Отців, Преподобні Сестри та всіх, хто молиться з нами, тут, у храмі, як також за посередництвом прямої телевізійної передачі. Приємно, що всі разом можемо творити одну велику церковну родину.
Традиційно, на початку хочу віднестись до актуального літургійного контексту. В найближчому тижні він виняткоий. Сьогодні Квітна, чи як інакше кажемо – Вербна Неділя. Це остання неділя перед празником Христового Воскресіння. Сьогодні теж один з дванадцяти найбільших празників церковного року. В традиційних іконостасах ікона Господнього входу в Єрусалим приміщена в ряді празничних ікон. Вчора ввечері, в навечір’я празника, ми служили в наших церквах Велику Вечірню з Литією, роздавали просфору та благословили людей посвяченим єлеєм.
Ми теж закінчили вже час цьогорічного Великого посту. Перед нами Страсний, або, як інакше кажемо – Великий тиждень. В наступну неділю будемо святкувати Пасху Господню – Великдень. Страсний тиждень, який розпочнемо завтра, це особливий час молитви, посту та роздумів про Христові страсті, Його смертю на хресті та славне воскресіння. В цьому часі будемо молитись більше як звичайно. У Страсний понеділок, вівторок та середу, будемо служити Літургію Передосвячених Дарів. У Страсний четвер владики очолять у своїх соборах, у співслужінні з духовенством, Вечірнею з Літургією св. Василія Великого з та з обрядом Обмивання ніг дванадцяти мужчинам. Ввечері цього дня будемо ще служити Утреню страстей Христових з читанням дванадцяти Страсних Євангелій. У Велику п’ятницю будемо служити Царські часи а пізніше Вечірню з положенням плащаниці. Цього дня буде закладений Божий гріб до котрого приступимо з молитвою і поклонами. Ще цього самого вечора в наших церквах буде служитися Єрусалимська утреня, тобто своєрідне молитовне оплакування покладеного у гробі Спасителя. Велика субота буде спокійнішим днем. Будемо вперше посвячувати паски та інші м’ясні і молочні страви. Цього дня будемо теж служити Вечірню з Літургію св. Василія Великого. Вночі, або ранком, розпочнеться святкування Пасхи Господньої. Відслужимо Надгробне, пізніше процесійно вийдемо з храму, щоб опісля повернути до нього, як до порожнього Христового гробу та заспівати Воскресну утреню і Божественну Святу Літургію. Часто і велично буде лунати в наших церквах воскресний тропар: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим що в гробах, життя дарував! Запрошую всіх включитись молитовно у переживання святого часу Страсного тижня та опісля Пасхальних свят. Пам’ятаймо також, що у Страсну п’ятницю обов’язує строгий піст, тобто повздержність від м’яса і набілу. До посту заохочуємо також протягом цілого Страсного тижня. Постараймося якнайкраще духовно підготовитись до переживання Пасхи Господньої.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Фрагмент з початку дванадцятого розділу Євангелія від св. Йоана, який ми перед хвилиною чули, розповідає про дві основні події. Перша, то Христові відвідини у Витанії, в домі Лазаря, якого він воскресив із мертвих. Це теж дім двох його сестер: Марії і Марти. Марія вилила на Христові ноги літру дорогоцінного мира. Юда апостол нарікав, що можна було продати миро а гроші роздати бідним. Насправді однак він був злодій і вболівав, що на вилитому мирі не зміг нічого заробити. Христос похвалює вчинок Марії, пояснюючи, що вона зробила це на його похорон. Щодо бідних то Христос заявляє, що вони завжди будуть біля нас. При нагоді Христових відвідин у Витанії дізнаємось також, що юдейські священники задумали вбити Лазаря, бо він був живим свідоцтвом Христового божества.
Друга подія, про яку розповідає Євангелист Іван, це Христовий вхід в Єрусалим. Довкола Христа який їхав на осляти, дуже швидко зібрався великий натовп зацікавлених людей. Багато людей кидали на дорогу, якою ступав Христос, пальмове листя і одяг. Всі повторяли: Осання! Благословен той, хто іде в ім’я Господнє, цар ізраїльській! (Йо. 12, 13). Це слова зі 118 Псальма про прихід Месії (Пс. 118, 25).
Євангелист Іван говорить дальше: І знайшовши осля, Ісус сів на нього, – як ото написано: Не страхайся, дочко Сіону, ось іде твій цар верхи на жереб’яті ослициному (Йо. 12, 14-15). Могло видаватися, що всі прийшли, щоб вітати здавна очікуваного Месію та щоб ввести його до Єрусалимської Святині. З помилки скоро виводить нас однак сам Євангелист Іван. Він говорить: Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено (Йо. 12, 15).
Це дуже цікаве зауваження. Виглядає, що апостоли та всі, хто прибув вітати Христа, так насправді нічого не розуміли з цього що діялось. Могла задіяти психологія натовпу – tłumu. Не думаємо що і пощо, тільки робимо те, що роблять інші. Всі бігли за Христом, всі кидали йому під ноги пальмове листя, всі тішились, раділи, виспівували старозавітні тексти, але насправді не знали пощо і для чого це все. Усвідомлення мало прийти щойно пізніше.
Перед нами Страсний тиждень і Великодні свята. Мабуть більшість з нас буде приходити до церков та буде брати живу участь у богослужіннях. Традицією стало, що приходимо молитись до Божого гробу та цілуємо Христові рани на плащаниці. Годі уявити собі теж, щоб сісти до Великоднього стола не маючи скоріше посвяченої паски та інших страв. Але трапляється, що посвятивши кошик у Велику суботу, немає нас вже більше у храмі. Кожної весни дуже чекаємо на Великодні свята. Але варто запитати себе наскільки розуміємо їхній змість та значення для нашого духовного життя і спасіння? Існує небезпека, що можемо пережити Страсний тиждень та Пасху Господню так, як євреї пережили Христовий вхід у Єрусалим, тобто голосно і радісно, але нічого з цього не розуміючи. Можна перейти цей час звертаючи увагу тільки на зовнішні обряди, красу співу та подивляючи церковні церемонії. Можна піти до храму тільки тому, що інші так роблять, бо така традиція, бо так випадає. А коли проминуть свята то крім шуму в голові, може нам нічого більше не залишиться.
Тому, на передодні Страсного тижня та Пасхальних свят варто застановитись, як ми повинні пережити цей час. Передовсім ми повинні пережити його з вірою. Якщо хтось не вірує у Христове Воскресіння то не зможе духовно пережити Господньої Пасхи. Святочний час потрібно пережити теж в дусі молитви. Наші церкви це не театральні залі. Це доми молитви. Історію та таємницю нашого спасіння потрібно переживати у внутрішньому з’єднанні з Богом. Всі богослужіння повинні бути для нас способом і часом молитви. Без молитви нічого не зрозуміємо з того, що сталося на хресті і в Божому гробі. Для глибокого пережиття таїнства нашого відкуплення потрібно також дещо знати про історію спасіння людини. Тому не обійдеться без навчання дітей катехизму, без читання Святого Письма, без уважного слухання мудрих проповідей, без читання духовної літератури. Щоб корисно пережити найближчі дні, потрібно також дещо сповільнити у житті та в наших передсвяточних обов’язках. Може потрібно дещо менше підготовляти всього на святочний стіл, може потрібно допомогти жінці, мамі, щоб не робили всього самі та мали час для себе.
Незабаром, подібно як євреї в Єрусалимі, будемо іти за Христом. Всім бажаю, щоб ми знали за ким ідемо та щоб ми робили це свідомо. Бажаю також, щоб наше «Осанна» ніколи не перемінилось в нашому житті у «Розіпни Його». Бажаю всім глибокого духовного переживання Страсного тижня і Пасхальних свят!
Слава Ісусу Христу!
