Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри,
Сердечно всіх вітаю на цій Божественній Літургії. Вітаю тут присутніх отців та горстку наших вірних, практично самих хористів, які з нами в Каплиці Гохберга. Особливо вітаю всіх, які з нами єднаються сьогодні через телебачення. Сподіюсь, що вас, там, більше, як нас тут. Тішусь, що ми разом, на цій Божественній Літургії. Бодай таким, способом.
Коли три тижні тому ми розпочинали Великий Піст, мабуть ніхто з нас не допускав і думки, що може він у нас так виглядати. Щоправда ми чули про Китай, Вуган – але це далеко і чому б мало прийти до нас? Однак прийшло. Минула неділя була мабуть шоком для більшості з нас. Звичайно, якщо ми не ішли на Службу Божу, то з якоїсь причини – хворіли, були зайняті, нам не хотілось. А цим разом священики, єпископи, просили нас – не приходіть. З роду такого не чувано. І більшість з вас послухала нашого волання. Наші храми були майже порожніми. А все через цей маленький коронавірус, патоген. Хоча не видно його, але він є, вбиває – швидко і багато. Передовсім старших, схорованих, але не тільки.
Сьогодні трета неділя Великого Посту – Хрестопоклонна. Сьогодні ми всі мали б прийти до наших церков, щоб поклонитись та поцілувати Христовий хрест, на якому Він вислужив нам спасіння. До церков в більшості мабуть не підемо, не поклонимось також перед Христовим хрестом. Прикро. Але стає ще прикріше, коли думаємо про великопосні реколекції, про сповідь та Причастя. Чи вони будуть, чи зможемо взяти в них участь? Не тратимо надій, що до Пасхи може все ще може поверне до нормальності. Може. Дай Боже, щоб так сталось. Всі ми, без сумніву, цього б хотіли.
Ставляємо самі і чуємо від інших також запитання – чому таке сталось? Чи це кара за гріхи, чи допуст Божий, чи наслідок людської глупоти та зловживання світу? Чуємо різні, деколи категоричні, відповіді. А як насправді? Не знаємо і мабуть ніколи тут знати не будемо. Але правдоподібно причини різні та їх багато: і людський гріх, і допуст Божий і людська глупота і зловживання людиною світу. Можна очевидно шукати причини, плакати над нашою недолею, засуджувати тих, які на нашу думку, винні цьому. Можна говорити, що вже все кінчається, що буде кінець світу цього. Насправді, не знаємо цього. Про день цей знає тільки Отець.
А може би так подивитись на цю ситуацію зовсім інакше? Використати цей час для добра? Може він справді даний нам Богом, щоб смоґ зробився меншим-рідшим, щоб повітря стало чистішим, щоб вода стала чистішою, прозорою, та щоб можна було, так як цими днями у Венеції, врешті побачити в ній рибу? Може він даний нам Богом, щоб чоловік, жінка та діти могли врешті стрінутись в хаті та без поспіху порозмовляти зі собою, може даний він нам, щоб ми мали нагоду зупинитись, бодай на хвилину, у нашій щоденній шаленій біганині? Може він даний нам, щоб ми пригадали собі як виглядає книжка та почитали її? Особливо поручаю Святе Письмо, бодай кілька хвилин кожного дня. Може він даний нам, щоб ми могли помолитись? Не лише церква, але також наші доми та помешкання, повинні бути місцем молитви, особистої, але також спільної, родинної.
В цьому тижні, в якому, у наших порожніх храмах буде виставлений до почитання хрест, запрошую всіх вас до спільної, у мережі, молитви при хресті. Пошукайте його у своїх хатах, де він є. Може висить на стіні, може стоїть на почесному місці, а може десь глибоко захований? Витягніть його. Якщо ще не маєте його зовсім то купіть, або просто зробіть. Покладіть його на столі, запаліть свічки. Кожного дня в цьому тижні, о годині восьмій вечером, будемо молитись при Христовому хресті у нашому вроцлавському соборі. Буде можна єднатись з нами через нашу стаціонарну камеру в соборі та через другу, на каналі YouTube. Доступ знайдете на нашому єпархіальному сайті. Будемо покланятись хрестові, почуємо читання Святого Євангелія та коротке Слово Боже. Закінчимо молитву третою частиною Великого Повечіря. Потрактуйте це, як свого роду великопосні реколекції, можливість молитовної зустрічі з цілою нашою Церквою.
У кожній недолі можна віднайти також другу сторінку, цю позитивну, добру, корисну для нас та других. Не думаймо тільки про те, чи часом десь не наздоганяє нас коронавірус, бо ошаліємо. Використаймо отриману нагоду до спільної молитви та до цього, щоб бути разом зі своїми близькими. Може також це допоможе нам усвідомити, що не самим лише хлібом живе людина, що навіть в цьому модерному, цифровому світі, не все залежить тільки від нас, від нашої мудрості, від багатства, яке посідаємо.
Чекаємо всіх вас віртуально кожного вечора в нашому вроцлавському соборі, о годині восьмій вечером. Молодші нехай допоможуть страшим, якщо вони не можуть зробити цього самі, щоб ми могли кожного вечора заспівати разом: Хресту Твоєму покланяємось Владико і святе воскресіння Твоє славимо!
А в наступну неділю, в цій самі порі, тобто о годині дев’ятій, чекаємо вас знова на Службі Божій, тут, в цій нашій вроцлавській Каплиці Гохберга.
Слава Ісусу Христу!
Вроцлав, 22 березня 2020 р., ІІІ Неділя Великого Посту – Хрестопоклінна
