Минулого тижня до Тшеб‘ятова завітали гості з Варшави. Студенти інституту Етнології і Культурної Антропології Варшавського Університету під керівництвом Магдалини Зовчак протягом тижня відвідували важливі культурні пам’ятки міста і його околиць. За словами проф. Магдалини Зовчак, у процесі етнографічного Лабораторіуму студенти вже займалися дослідженнями в Україні. Через пандемію заплановану другу частину досліджень довелося змінити. Виходом для них став виїзд до Західнопоморського воєводства, де численно проживають українці, виселені в рамках акції «Вісла».
Студенти опрацьовують наступні теми: обряди, вірування, звичаї українців; старість і відношення людей до її реальності; відносини між людьми різного віровизнання, ініціативи екуменічні; етнічний вимір Західнопоморського греко-католицизму, вплив Палацового Музею у Тшеб‘ятові на виховання багатокультуровості і інші. Студенти відвідували богослужіння у греко-католицькому храмі, провели діалог із священиком, парафіянами, які займаються вишивкою та плетінням. Шукаючи відповіді на запитання своїх праць, поспілкувалися із очевидцем акції «Вісла» п. Григорієм Плішкою.
Цікавою є доля однієї із студенток Ольги Макаренко, батько якої в 90-их роках прибув до Польщі, одружився з полькою. І хоча походив із славного міста Ніжин на Чернігівщині, розмовляв тільки російською, а згодом перейшов повністю на польську. Вже його донька цими роками вивчила українську мову у Варшавськомку Університеті і допомагає своєму батьку розмовляти українською. За словами Ольги, вона чується і полькою (за мамою) і українкою (за татом).
Студенти з радістю і численними враженнями від’їхали із Тшеб‘ятова, продовживши свою пошукову подорож. Наступним місцем їхньої зупинки буде Білий Бір.
о. Михайло Плець
Довідка
Prof. dr hab. Magdalena Zowczak: zajmuję się antropologią religii – badaniami kultury religijnej, które obejmują studia nad apokryfem, modlitwą i ofiarą, ikonografię sztuki sakralnej, współczesną ekspresję religijną oraz jej związki z tożsamością w różnych środowiskach i grupach społecznych, w społecznościach zróżnicowanych wyznaniowo. Prawie wszystkie moje publikacje powstały na bazie źródeł tworzonych podczas badań etnograficznych. Moją ulubioną formą zajęć dydaktycznych jest „Laboratorium etnograficzne”, które zawsze kończy wspólna, zbiorowa publikacja prezentująca refleksyjne podsumowanie dwuletnich zespołowych badań. Celem ostatnio zrealizowanego projektu badawczego („Opus” NCN) „Kultura religijna wobec zmian społecznych (Polska-Ukraina)” było studium porównawcze mniejszości wyznaniowych — powiązanie semantyki wyobrażeń religijnych z praktykami społecznymi oraz wypracowanie perspektywy porównawczej dla zachodzących w Polsce i na Ukrainie zmian kultury religijnej. Sprawozdanie z pierwszej fazy badań grantowych na Podolu (z udziałem studenckiej grupy laboratoryjnej) i prezentujących je wystaw fotograficznych oraz filmu znajduje się na stronie: http://etnologia.uw.edu.pl/kultura-religijna-polska-ukraina
