У неділю 16 січня у ченці варшавського монастиря разом з вірними василіанської парафії у Варшаві відзначили урочисто пам’ять святого Василія Великого – духовного батька і покровителя Чину Отців Василіан.
Святкову архиєрейську Божественну Літургію на запрошення Протоігумена василіанської провінції у Польщі – ієром. Миколая Козіцького, очолив преосвященний владика Володимир Ющак ЧСВВ – єпископ Вроцлавсько-Кошалінський.
Перед початком Божественної Літургії о год. 11:00, Отець Протоігумен привітав Владику Володимира Ющака ЧСВВ та подякував за прийняття запрошення, щоб у сьогоднішній день очолити подячну молитву за служіння василіан у Варшаві.
Під час проповіді, владика Володимир підкреслив значення постаті св. Василія Великого для Церкви, суспільства, а особливо для монашого життя: Святий Василій уважав, що монаші спільноти повинні бути невеликими, відкритими на місцеву Церкву на її душпастирські і духовні виклики, а також на життєві потреби поодиноких людей, головно бідних та з маргінесу тодішнього суспільства. Для цих спільнот він списав Довші та Коротші Правила, тобто духовні і практичні вказівки за якими повинні жити монахи. У духовному житті особливу увагу св. Василій звертає на служіння ближньому. (…) Всі його біографи зауважують, що на передмістях своєї єпископської столиці він побудував окреме місто для потребуючих, яке названо Василіядою. Тут підтримку могли отримати всі: хворі, старці, сироти, особи призабуті своїми близькими. Святий Василій Великий уважав та навчав, що бути правдивим, тобто досконалим, християнином, означає не тільки повірити у Христа Спасителя, але потрібно також нести допомогу тим, які її потребують.
Продовжуючи проповідь, Владика проводячи короткий історичний аналіз історії Василіан у Варшаві, сказав: Потрібно часової перспективи, щоб можна було побачити далекосяжний сенс деяких рішень з минулого та головно Божий задум. Триста років це добра перспектива. Сьогодні видно, що спровадження до Варшави у 1721 р. василіан з Супрасьля, мало сенс і значення не тільки для тодішніх греко-католиків, але наслідки тодішнього рішення теж формують сьогоднішню греко-католицьку та українську дійсність у Варшаві. Бачимо також, як глибокий сенс мало рішення з початку вісімнадцятого століття про будову власного монастиря і церкви у Варшаві. Це дозволило василіанам вести протягом трьох століть служіння потребуючим, згідно з людською вражливістю та духовним навчанням притаманним св. Василієві Великому, (…). Сьогодні, 300 років від початку василіанської присутності у Варшаві, випадає і потрібно найперше скласти щиру подяку Богові за Його задум щодо василіанської присутності у столиці Польщі. Були щоправда навіть довші хвилини, в часі цієї історії, коли видавалось, що все пропало, що василіанська історія у Варшаві закінчилась. Однак Бог приводив все до ладу та дозволяв наново розквітнути монашому життю, душпастирському і людському служінню при цій обителі.
Дальше Владика звернувся з особливим проханням до вірних, які зібралися на Святій Літургії: Потрібно, щоб численна парафіяльна спільнота, яка згуртована при цьому храмі і при цій обителі, почала також приносити духовні плоди у виді нових монаших і священичих покликань. Бог напевно дає покликання не одній молодій людині, також і з присутніх в цьому храмі. Не будьте ані глухі, ані байдужі, на цей поклик і запрошення. Бог безсумнівно має супроти вас свої плани та задуми у майбутності. Самі мури не вистачать, щоб їх здійснити.
Після завершення Божественної Літургії Протоігумен Василіанського Чину у Польщі – ієром. Миколай Козіцький ЧСВВ, висловив щиру подяку Владиці Володимиру Ющаку ЧСВВ за спільну молитву.
Літургію чудовими молитовними співами супроводжував парафіяльний хор Церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Варшаві під керівництвом п. Луки Рейта.
Джерело: bazylianie.pl
