Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

УРОЧИСТЕ ВІДЗНАЧЕННЯ ЮВІЛЕЮ 65-ЛІТТЯ ПАРАФІЇ У ЩЕЦІНКУ ТА ПОСВЯЧЕННЯ НОВОГО ІКОНОСТАСУ

УРОЧИСТЕ ВІДЗНАЧЕННЯ ЮВІЛЕЮ 65-ЛІТТЯ ПАРАФІЇ У ЩЕЦІНКУ ТА ПОСВЯЧЕННЯ НОВОГО ІКОНОСТАСУ

В п’ятницю та суботу, 8-9 листопада, Парафія святого архистратига Михаїла у Щецінку, Слупського деканату, Вроцлавсько-Кошалінської єпархії, урочисто відзначала Ювілей 65-ліття свого існування. Ювілейні святкування були поєднані з храмовим празником св. Михаїла та з освяченням нового іконостасу, в парафіяльній церкві, якої консекрація відбулась у 2015 р. Святкування очолив правлячий архієрей Вроцлавсько-Кошалінський, кир Володимир Ющак.

Центральною точкою святкувань у Щецінку була Архієрейська Божественна Літургія. Вітаючи владику, духовенство та прибулих парафіян і гостей, о. парох Ярослав Роман пригадав історію парафії в Щецінку, згадуючи священників, які тут служили, вірних, які протягом десятиліть творили у Щецінку греко-католицьку парафіяльну спільноту а також довгий і трудний шлях громади до власного парафіянього храму. Завершенням цієї мандівки стало в якійсь мірі доповнення храму тривалим іконостасом та його освячення, яке відбулось на початку Божественної Літургії.

Першим душпастирем у Щецінку, який розпочав тут священниче служіння нашому народові у 1958 р., був блаженної пам’яті о. мітрат Василь Гриник. Протягом наступних десятиліть служили тут також інші священники: о. Петро Мазяр, о. Теодор Марків, о. Володимир Пирчак, о. Богдан Галушка, о. Іван Сеньків та теперішній владика Арокадій Трохановський. Від 2016 р. парохом у Щецінку є о. д-р. Ярослав Роман.

В часі своєї проповіді владика Володимир поґратулював о. пароху Ярославу та щецінецьким парафіянам успішного пройдення довгого шляху та збереження віри і вірності своїй Церкві та своєму народові. Вроцлавсько-Кошалінський єпископ вказав також, як великим багатством для парафії у Щецінку є свій власний парафіяльний храм, доповнений сьогодні посвяченим іконостасом. При цій нагоді владика звернув увагу на те, щоб не тільки подивляти іконостас, як твір мистецтва, але передовсім, щоб при кожних відвідинах у церкві його «читати», поглиблюючи таким способом свою віру. Одночасно єпископ звернув увагу на те, що протягом цілої своєї історії парафія у Щецінку, подібно, як теж інші наші парафії у Польщі, переходила різні проблеми, труднощі а навіть переслідування. Сьогодні все тільки в наших руках. Найбільшою перешкодою, яка може довести до того, що наші церкви стануть порожніми, може бути лише наше легковаження і лінивство до всього що церковне, рідне, духовне, власне.

На святкування до Щецінка прибули численні священники зі Слупського, Кошалінського, Познанського та Вроцлавського деканатів. Духовенство очолили о. мітрат Богдан Галушка, генеральний вікарій Вроцлавсько-Кошалінської єпархії і парох Кошаліна та о. мітрат Богдан Піпка, парох Слупська. Разом з владикою Володимиром до Божественної Літургії станули також священники: о. декан Андрій Михалишин з Вроцлава, о. декан Роман Кілик з Познаня, о. Ярослав Роман зі Щецінка, о. Маріуш Дмитерко з Білого Бору, о. Василь Мельникович з М’ястка, о. Руслан Марцішак зі Старґарду, о. Павло Добрянський з Вроцлава, о. Павло Почекайло з Валча, о. Михайло Плець з Тшеб’ятова, о. Василь Репіньовський зі Сьвіноуйсьця та о. Михайло Іванців, сотрудник з Білого Бору. До Щецінка прибув також о. Олег Гриців з Ольштинсько-Ґданської єпархії.

На закінчення святкувань владика Володимир вручив деяким з присутніх священників церковні відзначення. Звання протоієрея з правом новити золотий нагрудний хрест з прикрасами отримали: отець д-р. Ярослав Роман, парох у Щецінку і Боболіцах, о. Роман Кілик, парох Познаня і Тарнова Подґурного та о. Павло Добрянський, парох Олави і Єльча-Лясковіц. Отці Маріуш Дмитерко та д-р. Руслан Марцішак, які право носити золотий хрест з прикрасами отримали вже скоріше, тепер отримали звання протоієрея.

Церковні святкування у Щецінку закінчило відспівання Многолітствія та спільна фотограція на прицерковній площі. В другій частині парафіяни та запрошені гості стрінулись при святковому столі, де, крім страви для тіла була також «страва» для душі, у формі артистичного виступу на сцені наймолодших парафіян та, на закінчення, також парафіяльного хору.

ввю

Dodaj komentarz

Close Menu