Вроцлав, дня 7 квітня 2020 р.
Число: 2020/139
ЗВЕРНЕННЯ
ВЛАДИКИ ВРОЦЛАВСЬКО-ҐДАНСЬКОГО
ВОЛОДИМИРА (ЮЩАКА) ДО СВЯЩЕННИКІВ
НА ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР 2020 Р.
Всесвітлішим та Всечеснішим Отцям!
Дорогі Отці, співбрати у священстві!
І. Хочу дуже сердечно всіх Вас, Дорогі Отці, привітати з цьогорічним Великим Четвергом, який для всіх нас є завжди особливим днем. Перш за все, це день установлення Пресвятої Євхаристії, яка є осередком життя Церкви та без якої не могла б вона існувати. Одночасно, Великий Четвер є також днем установлення нашим Спасителем Таїнства Священства, до якого, кожен з нас, прийнявши священичу хіротонію, був приєднаним. В наших священичих руках спочиває Пресвята Євхаристія, якою кормиться Божий народ та, яка є знаком таїнственної присутності у Церкві нашого Спасителя.
Досі, кожного року, з нагоди дня установлення Пресвятої Євхаристії та Таїнства Священства, ми зустрічались на Божественній Літургії та на обряді Обмивання ніг у нашому Вроцлавському соборі, або на спільній Божественній Літургії в парафіяльному храмі в Кошаліні, щоб дякувати Богові за отриманий дар та тішитись братерською спільнотою. На жаль, в цьому році не буде такої можливості зустрітись при престолі та втішатись священичою спільнотою. Все через загрозу з боку небезпечного коронавіруса, який заатакував цілий світ. З причини санітарних обмежень, будемо, мабуть, служити Божественну Літургію з Вечірнею майже без участі вірних. Ця картина не наповнює нікого з нас ані радістю, ані оптимізмом. Однак, має вона також свою позитивну сторону, бо є особливою нагодою, щоб усі ми, духовенство, монашество і миряни, усвідомили, чим є, дароване нам священство, та переосмислили наново значення священства для нас самих, для Церкви та для всіх вірних.
ІІ. Передусім, роль священника ідентифікується з літургійними функціями, які він сповняє. Він є тим, який відправляє Божественну Літургію, уділяє вірним Святі Таїнства та служить інші, приписані Церквою, богослужіння. Священник є тим, який постійно служить при престолі в наших церквах. Звичайно, наші вірні не завжди зауважують, що й тоді, коли вони відпочивають, користають з літніх канікул чи відпусток, їхній священник залишається служити при престолі у парафіяльному храмі. Інколи залишається він в церкві також і в період, приналежному йому вільному часі, не маючи нікого, хто би його підміняв. Постійна присутність священника видається вірним чимось нормальним та очевидним. Це відчуття є таким навіть тоді, коли самі вірні, виправдовуючи свою неприсутність на недільній Божественній Літургії, водночас не легко виправдали б священника, який не прийшов би служити недільну Службу Божу.
Сьогодні, з огляду на введені санітарні обмеження, наші вірні досвідчають свого роду душевного голоду. Хоча маємо свої церкви, хоча при престолі стає священник та служить Божественну Літургію, вони не можуть вільно прийти до храму, щоб брати участь у щонедільній Службі Божій. Це особливо відчувається тепер, коли важко буде взяти участь у богослужіннях Страсного Тижня, та опісля, в часі Господньої Пасхи. Ситуація, з якою стикаємось тепер, повинна допомогти всім усвідомити, якою важливою в нашому особистому, громадському та, особливо, у церковному житті, є присутність священника. Нам, священникам, повинно це, у свою чергу, допомогти усвідомити, яке важливе та відповідальне служіння виконує кожен з нас.
Останні роки, головно через медіально посилені закиди щодо неморальної поведінки деяких священників, могли бути підставою до зародження в нас почуття непотрібності та, навіть, до співвідповідальності за зловживання інших представників духовенства. Частина з нас, напевно, відчула також і на собі вороже ставлення зі сторони деяких осіб з місцевого середовища. На жаль, у зв’язку з цим, чуємо про численні випадки залишення священства, головно священниками молодшого покоління. В теперішньому часі всі ми досвідчуємо щось зовсім протилежного. Виявляється, що священник залишається і надалі дуже потрібним нашій спільноті. Особливо відчувається це тепер, у великопосному та пасхальному часі, коли з огляду на небезпеку поширення зараження коронавірусом, немає можливості висповідатись, коли не можна свобідно прийти до церкви на Службу Божу та приступити до Пресвятої Євхаристії. Болю додає і те, що напередодні Великодніх Свят, не матимемо можливості приступити з поцілунком до плащаниці, та можуть бути проблеми з посвяченням великодньої паски, яйця та агнця, щоб опісля поділитись ними з близькими та рідними в часі великоднього сніданку. Всі відчуваємо, що наше духовне життя дуже зубожіло, а ми самі залишаємось душевно голодними та, свого роду, духовними сиротами у цьому важливому літургійному часі. Брак доступу до священника, чи обмеження його служіння, через санітарні загострення, введені владою, дуже болісно доторкають особисто всіх нас.
Не знаємо, як довго ще буде тривати сьогоднішня ситуація. Повинна вона, однак, усвідомити всім нам, мирянам і духовенству, значення присутності священника у парафіяльній спільноті. Як ніколи досі, ми повинні бути вдячними Богові за дар священства та за священичі покликання, якими Він постійно обдаровує Церкву. Ми повинні бути також вдячні Церкві за присутність священників у наших парафіяльних храмах та всюди там, де вони є потрібними. Ми повинні бути вдячними нашим священникам за їхнє віддане служіння та за постійну присутність і готовість послужити Божому народові отриманим Даром Священства.
ІІІ. Сьогоднішні часи ставлять перед нами, священниками, ще один виклик. Приходиться нам переосмислити, як в часі епідемії, практично тепер має виглядати наше священиче служіння. Не можемо обмежити його лише до здійснення літургійних функцій при престолі. Хоча ми і надалі щоденно стаємо при Господньому жертовнику, то, однак, з причини епідемічних обмежень, у молитві не можуть єднатись з нами, принаймні у більшій кількості, наші парафіяни. Ситуація, в якій ми знайшлись, сьогодні примушує нас шукати нових способів священичого служіння, яке повинно виявлятись у нашому літургійному і молитовному служінні, у проповідуванні Доброї Новини та у відданому і жертовному служінні потребуючим. Це все досі ми виконували, але тепер ми змушені вишукувати нових способів для реалізації цього завдання. Інакше, наші церкви стануть місцями, в яких не буде возноситись молитва до Господа, а наші парафіяльні громади будуть завмирати.
Дотеперішній досвід показує, що маємо можливості та засоби, щоб також і в часі епідемії підтримувати молитовне життя в нашій єпархії та духа спільноти у наших парафіях, та в цілій нашій громаді у Польщі. Не знаємо, які санітарні обмеження, будуть зобов’язувати в найближчому часі, головно щодо можливості свобідного виходу з дому та, щодо кількості учасників церковних богослужінь. Незалежно, однак, від цього ми повинні дати нашим вірним можливіть участі у недільних, святочних та, навіть, щоденних богослужіннях за посередництвом інтернетової мережі. Сьогодні вже є доступні засоби, які дозволяють вести трансмісю on-line практично з кожного нашого храму. Очевидно, не може бути постійною заміна фізичної присутності вірних у храмі на віртуальну, але в часі пандемії, це є одинокий спосіб, щоб зберегти не лише єпархіальну, але також наші парафіяльні спільноти.
Інтернетову мережу можна і потрібно використовувати не лише для трансляції богослужінь з собору, чи з наших парафіяльних храмів, але також для спільної молитви, для проповідування Божого Слова та для ведення катехизації. Це стосується також катехитичного навчання старших осіб, в тому числі вірних, зібраних у різних парафіяльних та міжпарафіяльних групах. Можливості, які дає нам сьогодні інтернетова мережа, можна використати не лише для трансляцій, але також для організації та проведення спільної молитви у невеликих групах, для спільного читання Святого Письма, чи для ведення релігійних бесід.
Якщо вдасться назбирати одну тисячу «субскрипцій» нашого єпархіального каналу Eparchia wrocławsko-gdańska на YouTube, то зможемо передавати потребуючим священникам код доступу до каналу для трансмісії чи то богослужінь, чи катехитичних повчань, чи інших душпастирських подій, які ведуть поодинокі священники чи парафії. Ласкаво прошу про співпрацю в цій ділянці зі сторони нашого духовенства та вірних нашої Церкви у Польщі, щоб ми могли назбирати потрібну кількість «субскрипцій». Опісля, прошу також про співпрацю у душпастирському використанні цієї нової можливості, яку сьогодні маємо, та якої всі постійно вчимось.
Інтернетова та телефонна мережа дає нам також можливість довідуватись, якими є актуальні соціальні та матеріальні потреби наших вірних, головно, коли йдеться про осіб старших, самотніх та тих, які знайшлись у важких життєвих обставинах. Телефонний та інтернетовий контакт може виявитись дуже помічним не лише у розізнанні актуальних потреб, але, також у зорганізуванні підтримки для цих людей, як і для відшукування осіб, які були б готові зайнятись несенням допомоги найбільш потребуючим.
Дорогі у Христі Брати у священстві!
ІУ. Всі ми, разом з нашими вірними, знайшлись, з дня на день, у зовсім інших обставинах, які цілковито поміняли наше життя та наше душпастирське служіння. Помінялись обставини нашого служіння, але не помінялось священство, яким ми обдаровані нашим Спасителем, та, яким стали довічно назначені наші душі.
Бажаю всім Вам дару мудрого та глибокого відчитування шляху свого священичого служіння у нових обставинах. Будьте зразком та підтримкою для, доручених Вашій душпастирській опіці, вірних, які сьогодні дуже часто перелякані, розгублені та у Вас шукають підтримки для себе у цих важких часах. Будьте відважними, підтримуйте їх молитвою, розрадою і потіхою, особистим прикладом та своєю довірою у Боже Провидіння.
Нехай цей трудний час, в якому всі ми знайшлись, буде одночасно для кожного з нас часом науки, здобування досвіду та мудрості. Нехай буде це також час, в якому щораз більше будемо усвідомлювати собі суть отриманої участі у Христовому священстві. Щораз більше свідомі цього дару, використовуймо його для служіння кожній потребуючій людині, Церкві, єпархії, парафії та народові, до якого ми послані.
Дорогі Отці, в цей ієрейський день, сердечно всіх Вас здоровлю та від серця дякую за Ваше віддане служіння, яке, особливо тепер, приходиться виконувати Вам в дуже складних і тяжких умовинах. Бажаю всім Вам, передовсім, міцного здоров’я та душевної насолоди і радості зі священичої послуги. Нехай постійно благословить Вас Господь, а Пресвята Богородиця нехай захищає своїм омофором перед вірусами та всіми іншими небезпеками. Бажаю також всім Вам та Вашим родинам радісних Свят Господнього Воскресіння.
Благословення Господнє на Вас!
Єпископ Володимир Р. Ющак
Владика Вроцлавсько-Ґданський
