У день 23 січня (2021 р., субота), коли наша Церква вшановує пам’ять Пратулинських мучеників*, в ольштинській церкві Покрови Пресвятої Богородиці тричі прозвучав виголос Аксіос («достойний, гідний») в честь владики Аркадія Трохановського, першого ординарія Ольштинсько-Ґданської єпархії, утвореної Папою Франциском 25 листопада 2020 року. Цього ж дня ольштинська Покровська церква стала також і катедральним храмом.
Чину хіротонії владики Аркадія Трохановського звершили Блаженніший Святослав (Шевчук), Отець і Глава УГКЦ разом з архиєпископом і митрополитом Перемисько-Варшавським Євгеном Поповичем та владикою Григорієм Комаром, єпископом-помічником Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Торжество відбулося за присутності священства та монашества ново утвореної єпархії, архиєпископа і митрополита Вармінського Юзефа Ґужинського, латинських та протестантських священників, делегацій від воєвідських адміністраційних установ, представників освітян та громадських організацій, що діють в регіоні та запрошених гостей. З огляду на стан світової пандемії, у храмі не могло бути надто великого числа вірян, натомість чин архиєрейської хіротонії транслювався мережею осередків місцевого телебачення (так само ж хіротонію можна було подивитися у мережі Ютюб).
Блаженніший Святослав у проповіді до зібраних у храмі, між іншими, відзначив: Тут, в Ольштині, ми переживаємо особливу історичну хвилину. Сьогодні ми були свідками потрійної радості Греко-Католицької Церкви у Польщі, яка є радістю усієї помісної Української Греко-Католицької Церкви як на рідних землях, так і розсіяних по всій земній кулі. Сьогодні ми святкуємо урочисте проголошення нової нашої Ольштинсько-Ґданської єпархії. Ми є учасниками єпископської хіротонії преосвященного владики Аркадія, а також будемо свідками введення на ново утворений престол ольштинсько-ґданських єпископів їхнього першого правлячого архиєрея. Три історичні події в одній, єдиній хвилі. Сьогодні під склепінням цієї ново проголошеної катедри, відповідно до нашої тисячолітньої традиції, ми багато раз співали потрійне «Аксіос», що означає «достойний». Дійсно так, «Аксіос», ти є достойний наш народе, наш Божий люде, на цій землі мати свою єпархію. Дорога до її утворення сповнена була дорогою мучеництва, слізьми переселенців і вигнанців. Неймовірними зусиллями протистояння комуністичним репресіям і муравлиної праці задля організації, тут на цих теренах, нашого духовного і культурного життя. Сьогодні висловлюємо нашу синівську вдячність Святійшому Отцеві Папі Франциску за те, що поблагословив рішення Синоду єпископів нашої Церкви і проголосив створення цієї нової єпархії…
Північно-східні регіони сьогоднішньої Польщі, це особлива країна, бо ж тут, силою історичних обставин і переселень, проживають різні національності й усі плекають свою культуру, що засвідчує заодно про їхню пошану до батьківської традиції, як і потребу життя у злагоді з іншими. Зокрема у своєму слові сказав про це митрополит вармінський архиєпископ Юзеф Ґужинський: Dzisiejsze wydarzenie jest dla nas doniosłą chwilą. Region, szczególnie warmiński, jest zaznaczony wielką obecnością katolików od stuleci. To oni kształtowali, i ta dzisiejsza forma regionu, to jest ich dzieło. Ta wspólnota katolików została ubogacona obecnością katolików obrządku wschodniego. Dzisiaj jest to duża, znacząca wspólnota, zaznaczająca właśnie swoją obecność i niejako dopraszająca się także znaku własnej tożsamości. Tę dzisiejszą uroczystość, powołanie nowej eparchii właśnie w naszym regionie, rozumiem jako swego rodzaju dopełnienie tej potrzeby, bo to są już nowe pokolenia tych, którzy tutaj rodzą się i tutaj tworzą, współtworzą z wszystkimi, którzy tutaj przybyli, bowiem większość tutaj przybyła, tak samo, jak zdecydowana większość obecnych tutaj grekokatolików. Ale są u siebie i mają prawo, aby tworzyć tożsamość tego regionu i zaznaczać poprzez swoją tradycję swoją obecność…
На закінчення торжества владика Аркадій Трохановський, зворушений подією та її глибокою духовністю, подякував усім присутнім у храмі, а також тим, хто був тут присутній у віртуальному просторі. Особливо теплі слова скерував до своїх найближчих, також присутніх у храмі.
Богдан Тхір
