У п’ятницю, 25 березня, в катедральному соборі Воздвиження Чесного Хруста у Вроцлаві, Владика Володимир Р. Ющак ЧСВВ, єпарх вроцлавсько-кошалінський, звершив чин посвяти Непорочному серцю Марії. Богослужіння (Літургія Раніше Освячених Дарів з актом посвяти) розпочалося в годині 17.00.
W katedrze greckokatolickiej we Wrocławiu w czasie Liturgii Uprzednio Poświęconych Darów odbył się Akt poświęcenia Rosji i Ukrainy Niepokalanemu Sercu Bogurodzicy. Akt poświęcenia odczytał bp Włodzimierz Juszczak OSBM, Ordynariusz Eparchii Wrocławsko-Koszalińskiej @Eparchia_Wroc pic.twitter.com/Hc2JB3GuxB
— Kościół Greckokatolicki (@Greckokatolicki) March 25, 2022
АКТ ПОСВЯТИ НЕПОРОЧНОМУ СЕРЦЮ МАРІЇ
О Маріє, Мати Божа і наша, у цю скорботну годину ми прибігаємо до Тебе. Ти є Матір’ю, любиш і знаєш нас: ніщо, що сповнює наші серця, не приховане від Тебе. Мати милосердя, багато разів ми відчували Твою турботливу ніжність, Твою присутність, яка повертає мир, тому що Ти завжди ведеш нас до Ісуса, Князя миру.
Однак ми загубили шлях миру. Ми забули урок трагедій минулого століття, про жертву мільйонів полеглих у світових війнах. Ми знехтували зобов’язаннями, взятими як Спільнота Націй, і зараз зраджуємо мрії народів про мир і надії молоді. Ми захворіли на жадібність, ми замкнулися в національних інтересах, ми дозволили собі бути скованими байдужістю і паралізованими егоїзмом. Ми воліли ігнорувати Бога, співіснувати з нашою облудою, підживлювати агресію, придушувати життя та накопичувати зброю, забуваючи, що ми є хранителями нашого ближнього та нашої спільної домівки. Ми спустошили війною земний сад, зранили гріхом серце нашого Отця, який хоче, щоб ми всі були братами і сестрами. Ми стали байдужими до всіх і до всього, окрім до самих себе. І з соромом кажемо: прости нам, Господи!
У нещасті гріха, у наших зусиллях та слабкостях, у таємниці несправедливості зла і війни Ти, Пресвята Мати, нагадуєш нам, що Бог не покидає нас, а продовжує дивитися на нас з любов’ю, з прагненням пробачити і знову піднести нас. Це Він дарував нам Тебе і розмістив у Твоєму Непорочному Серці пристановище для Церкви і людства. Завдяки Божественній доброті Ти є з нами і лагідно ведеш нас, навіть вузенькими і звивистими стежками історії.
Тож прибігаємо до Тебе, стукаємо у двері Твого Серця ми, Твої дорогі діти, яких Ти не втомлюєшся відвідувати і запрошувати до навернення. У цю темну годину прийди, щоб допомогти нам і втішити нас. Повторюй кожному з нас: «Хіба Я не тут, Я, що є твоєю Матір’ю?». Ти знаєш, як розв’язувати плутанину у наших серцях та вузли нашого часу. Ми покладаємо на Тебе нашу надію. Ми впевнені, що Ти не знехтуєш, особливо в хвилини випробування, нашими благаннями і прийдеш нам на допомогу.
Саме так Ти вчинила в Кані Галілейській, коли пришвидшила час втручання Ісуса і спонукала Його вчинити перше чудо у світі. Коли свято перетворилося на смуток, Ти сказала Йому: «Не мають вина» (Ів. 2, 3). Повтори це ще раз Богові, о Мати, бо сьогодні в нас вичерпалося вино надії, зникла радість, розчинилося братерство. Ми втратили людяність, ми зруйнували мир. Ми стали здатними на будь-яке насильство і знищення. Нам негайно потрібне Твоє материнське втручання.
Тому прийми, о Мати, це наше благання.
Ти, Зоре морська, не допусти, щоб ми потонули в бурі війни.
Ти, Ковчегу Нового Завіту, надихни плани та шляхи примирення.
Ти, Небесна земле, поверни у світ Божу злагоду.
Погаси ненависть, вгамуй помсту, навчи нас прощати.
Визволи нас від війни, вбережи світ від ядерної загрози.
Царице Вервиці, пробуди в нас потребу молитися і любити.
Царице людського роду, вкажи народам шлях братерства.
Царице миру, випроси мир для всього світу.
Твій плач, о Мати, хай зворушить наші зачерствілі серця. Хай сльози, які Ти пролила за нас, зроблять квітучою долину, яку висушила наша ненависть. І поки не стихає гуркіт зброї, хай Твоя молитва схилить нас до миру. Хай Твої материнські руки голублять тих, хто страждає і втікає від бомбардувань. Твої материнські обійми хай втішають тих, хто змушений покинути власні домівки та свою країну. Хай Твоє Скорботне Серце відкриє нас до співчуття і спонукає нас відчинити двері та подбати про поранене й відкинуте людство.
Пресвята Богородице, коли Ти стояла під хрестом, Ісус, побачивши учня поруч із Тобою, промовив до Тебе: «Ось син Твій» (Ів. 19, 26), довіривши Тобі кожного з нас. Потім до учня, до кожного з нас, Він сказав: «Ось Мати твоя» (Ів. 19, 27). О Мати, ми прагнемо тепер прийняти Тебе в наше життя та в нашу історію. У цю годину з Тобою під хрестом перебуває виснажене і налякане людство. Йому потрібно ввіритися Тобі, щоб через Тебе посвятитися Христу. Український народ та російський народ, які вшановують Тебе з любов’ю, прибігають до Тебе, а Серце Твоє вболіває за них і за всі народи, скошені війною, голодом, несправедливістю і злиднями.
Тому ми, о Мати Божа і наша, урочисто ввіряємо і посвячуємо Твоєму Непорочному Серцю себе самих, Церкву і все людство, а особливо Росію та Україну. Прийми цей наш акт, який ми здійснюємо з довірою і любов’ю, вчини так, щоб закінчилася війна, наповни світ миром. Твоє «так», що вийшло із Твого серця, відчинило двері історії для Князя миру; ми віримо, що через Твоє серце знову прийде мир. Тому ми посвячуємо Тобі майбутнє всього людського роду, потреби та очікування народів, тривоги та надії світу.
Хай через Тебе зійде на Землю Божественне милосердя, а лагідний ритм миру знову відмірює наші дні. Жінко, яка сказала «так», на яку зійшов Святий Дух, поверни нам Божу гармонію. Втамуй спрагу наших спраглих сердець, Ти, що є «живим джерелом надії». Ти, що виткала людську природу Ісуса, вчини нас творцями єдності. Ти, що ходила нашими шляхами, веди нас стежками миру. Амінь.
