не підкорилися чужим
не плакали хоча боліло
віра у рідне це був гімн
вільна душа була кадилом
серце й душа писали рим
волі надії завжди сміло
у світ ішли завжди з своїм
під свого ховаючись крилом
а в сорок сьомім мов той грім
ворог прийшов і сказав всім
вам залишити треба дім
хоч знав він що нам це немиле
батьки сльозами лиця мили
а плачучи Бога молили
так своє рідне залишили
людям нечесним не своїм
Strona korzysta z plików cookie w celu realizacji usług zgodnie z Polityką prywatności. Dalsze korzystanie ze strony oznacza, że zgadzasz się na ich użycie.Zgoda
хвилина з минулого
не підкорилися чужим
не плакали хоча боліло
віра у рідне це був гімн
вільна душа була кадилом
серце й душа писали рим
волі надії завжди сміло
у світ ішли завжди з своїм
під свого ховаючись крилом
а в сорок сьомім мов той грім
ворог прийшов і сказав всім
вам залишити треба дім
хоч знав він що нам це немиле
батьки сльозами лиця мили
а плачучи Бога молили
так своє рідне залишили
людям нечесним не своїм