Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

ПРОПОВІДЬ ВЛАДИКИ ВОЛОДИМИРА (ЮЩАКА) НА ПРАЗНИК ХРИСТОВОГО ВОСКРЕСІННЯ – ВРОЦЛАВ, 05.04.2026 р.

ПРОПОВІДЬ ВЛАДИКИ ВОЛОДИМИРА (ЮЩАКА) НА ПРАЗНИК ХРИСТОВОГО ВОСКРЕСІННЯ – ВРОЦЛАВ, 05.04.2026 р.

Христос Воскрес!

Дорогі у Христі Сестри і Брати,

Сьогодні, в день Празника Христового Воскресіння – Пасхи Господньої, хочу дуже сердечно привітати всіх присутніх в нашому Вроцлавському єпархіальному соборі традиційним Пасхальним привітанням: Христос Воскрес! Привітати хочу також всіх вірних, які моляться з нами за посередництвом прямої телевізійної трансляції. Особливо вітаю осіб старших та хворих, яким стан здоров’я та брак сил не дозволяють фізично прибути до храму. Ділюсь сьогодні з вами мабуть найрадіснішим привітанням, яке маємо ми, східні християни: Христос Воскрес!

Величезну силу та радість цього привітання відчуваємо головно тоді, коли приходимо на Великдень до церкви та співаємо з усім народом тропар Христового Воскресіння: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував! Привітання це містить у собі не тільки величезну силу та неописану радість, але одночасно є прилюдним і радісним визнанням нашої віру у Христове Воскресіння. Пам’ятаймо про це не тільки протягом сьогоднішнього, святочного дня, не тільки протягом цьогорічного Пасхального часу, але також кожного іншого дня. Христове воскресіння усвідомлює нам сенс нашого дочасного життя та відкриває перспективу вічності після переходу порога смерті – тобто після Пасхи з Воскреслим Христом.

Дорогі у Христі Сестри і Брати!

Традиційно Свята Христового Воскресіння проявляються в кількох сферах нашого життя. Зовнішня, не церковна площина, це святочні зустрічі у товаристві найближчих нам осіб та звичайно при щедро заставлених столах. Господині усвідомлюють скільки потрібно зусилля і труду, щоб наші близькі та гості почували себе цього дня якнайкраще. Однак наші Пасхальні святкування найбільш проявляються у святочних богослужіннях, які служимо в наших церквах.

У літургійному порядку властиві Пасхальні святкування розпочинаються в ніч перед Христовим Воскресінням відправою Надгробного, тобто богослужіння, на закінчення якого священник переносить Плащаницю, тобто ікону з розписаним мертвим тілом нашого Спасителя, з гробу на престол. Це символічний знак, що Христа немає вже у гробі – Він воскрес. Після цього богослужіння формується урочиста Пасхальна процесія, яка з хрестом і церковними хоругвами виходить з церкви, щоб затриматись перед закритими дверми храму. Тут вперше священник проголошує перед світом радісну вістку, що Христос воскрес! Опісля, поблагословивши хрестом двері до храму та відкривши їх, всі входять до середини. Народ, ідучи, повторює багато разів спів: І нам дарував життя вічне! Досі темний храм виповнюється світлом. Піднесена Пасхальна атмосфера уділяється всьому народові.

Тоді розпочинається особлива, властива тільки для Пасхи і Пасхального часу, молитва – Пасхальна Утреня з Каноном Пасхи. В часі Канону, в часі поодиноких його Пісень, радісно співаємо Ірмоси, Кондаки, Ікоси, Стихири та Малі єктенії. Своєю мелодією та передовсім глибоким богословським змістом текстів найбільш вдаряє нас спів Ірмоса 9 Пісні Канону Пасхи: Ангел звістив благодатній: Чистая Діво радуйся, і знову кажу: Радуйся, Твій Син воскрес на третій день із гробу, і мертвих воскресив. Люди веселіться. Зараз опісля чуємо другий текст – Світильний: Плоттю заснувши, як мертвий, царю і Господи, на третій день воскрес ти, Адама підняв із тління і подолав смерть. Пасхо нетління, світу спасіння! Підходячи до кінця Пасхальної Утрені, на переміну зі стихами, співаємо глибокі своїм духовним змістом, Стихири Пасхи, в часі яких, якщо тільки є така можливість, вірні приступають до солеї, щоб цілувати ікону Воскреслого Спасителя, Христовий хрест та Артос, тобто посвячений цього дня  та приоздоблений іконою Христового Воскресіння, хліб. Стихири Пасхи закінчуються співом Пасхального Тропаря. Цей спів буде з нами протягом цілого Пасхального часу, аж до Христового Вознесіння на небо.

Особливо вдаряє нас читаний в часі Пасхальної Утрені текст: Зі слова св. Івана Золотоустого на Пасху. Іван Золотоустий, нав’язуючи до Христової притчі, говорить про однакову винагороду роздану Господарем робітникам, які в різний час прийшли працювати до його виноградника. Нам, звиклим до людської справедливості, годі погодитись, що можна так само винагороджувати тих, які у сонячній спеці працювали цілий день, як і тих, які у винограднику були всього лиш одну годину. Але Господар, тобто сам Бог пояснює, що його платня немає нічого спільного зі справедливістю. Просто Він хоче бути добрим та милосердним для всіх, незалежно хто скільки часу працював. Ми також обдаровані за дурно даром відкуплення та спасіння, хоча на полі у Господа ми були тільки одну годину. Христове спасіння є для нас усіх незаслуженим даром, яким Господь обдаровує нас, незважаючи на те, чи ми на нього заслужили.

Зразу після закінчення Пасхальної Утрені розпочинається святкова Пасхальна Божественна Літургія св. Йоана Золотоустого. Цю Літургію знаємо, бо її служимо протягом цілого року, крім алітургійних днів та десяти днів застережених для Літургії св. Василія Великого. Святкова Пасхальна Літургія відрізняється тим від щоденної, що дуже часто повторяється спів цитованого скоріше Пасхального Тропаря: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував! Його співаємо на початок Божественної Літургії, ним, після Пасхального відпусту з хрестом, вона закінчується. Зміст цього короткого Тропаря містить у собі цілу правду про Христа і Його Воскресіння а також про нашу Пасху, тобто про наш перехід від життя до смерті та від смерті до вічного життя у Христі. Євангельський текст читаний цього дня походить з початку Євангелія від св. Йоана. Це Пролог, де говориться про Слово, яке було споконвіку, яке було з Богом та яке було Бог. Розуміємо, що цим Словом є наш Спаситель, Христос Господь, який помер на хресті та воскрес третього дня з гробу для нашого спасіння.

Дорогі у Христі Сестри і Брати!

Про Христову та про нашу Пасху з Христом дуже конкретно говорить св. апостол Павло в І листі до Коринтіян: Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих? Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша. І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві. Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес. А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, – ви ще у гріхах ваших; отже, ті, що й померли у Христі, загинули. Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми – найнещасніші з усіх людей. Але ж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих. Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих. Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі. І кожний у своїм порядку: первісток – Христос, потім – Христові під час його приходу (1 Кор. 15, 12-23).

Дорогі у Христі Сестри і Брати!

В цьому році наша Церква у Польщі вперше святкує Празник Христового Воскресіння за григоріянським календарем, тобто за новим стилем. Відповідне рішення було прийняте єпископами в часі минулорічного Митрополичого Синоду задля душпастирських рацій, як відповідь на вимагання переважаючої більшості членів спільного Єпархіального собору, який проходив у 2022 році. Таке бажання привезли зі собою, із своїх парафій та деканатів, вибрані в кожному деканаті делегати собору.

Але немає Пасхи католицької, православної, ні протестантської, як можемо деколи чути, є тільки Пасха Христова. Немає Великодніх Свят українських, чи українських. Є тільки Великдень за новим, або старим стилем. А це спосіб числення календаря – умовна справа.

Вже минула, Вербна неділя, яку ми святкували за новим стилем показала, як багато людей прийшло до наших церков, щоб посвятити лозу. Сьогодні наш собор та інші наші храми, також заповнились вірними. Але ми свідомі, що вже завтра, хоча у Польщі буде це вихідний день, в наших церквах буде принаймні на половину менше людей, як сьогодні. Так було до зміни способу святкування Христового Воскресіння, так мабуть буде і після цієї зміни. Потрібно буде знов чекати цілий рік, до наступної Пасхи та до посвячення кошиків з паскою, щоб наші храми знов заповнились вірними, так, як сьогодні. Зміна дати святкування Христової Пасхи, Христового Різдва та всіх інших свят церковного року, не має великого впливу на нашу поведінку, як християн та на наше святкування. Радше є вона свідоцтвом, що ми дуже прив’язані до певних зовнішніх атрибутів, церемоній, посвячень, які властиві поодиноким святам нашого літургійного року. Найчастіше приходимо до церкви тоді, коли щось святять: воду, просфору, фрукти, зілля, чи так, як сьогодні – паску та інші м’ясні і молочні страви. Коли нічого не святять, тоді важче піти до церкви. Але тоді потрібно бути дуже уважними, щоб не доторкнутись небезпечно об забобон, повір’я чи магію.

Свята Христового Воскресіння, попереджені часом Чотиридесятниці – Великого Посту, духовними говіннями – реколекціями, Великопосною сповіддю та духовним наверненням, є нагодою, щоб навести порядок у нашому духовному житті. Це стосується усіх, так виселенців, як і нащадків виселенців акції Вісла, які може деколи призабули про свою Церкву, або перестали її відвідувати при нагоді пандемії КОВІДУ-19 і так залишились до сьогоднішнього дня. Це стосується в рівній мірі новоприбулих з України заробітчан, чи воєнних втікачів, яким інші справи, найчастіше зв’язані з заробітком на хліб насущний, деколи зовсім заслонили очі і серця на рідну Церкву, на молитву та на духовне життя. Тепер, при нагоді Свят Христового Воскресіння, є особливий час та нагода, щоб все повернути на свої місця. Докладім старань, щоб Пасхальний час зводився не тільки до посвячення пасок, м’ясних і молочних страв та не був тільки нагодою до товариських і родинних зустрічей, але щоб був це час, коли глибоко в душі усвідомимо собі правду про Христове Воскресіння та про нашу Пасху, тобто про наш перехід у Христі від дочасного життя до смерті та до життя вічного з Воскреслим Христом. Цього переходу не вдасться нікому з нас оминути.

Дорогі у Христі Сестри і Брати!

Всім бажаю, щоб пережиття цьогорічної Господньої Пасхи було справжнім і глибоким досвідом нашої віри. Бажаю також, щоб цьогорічні свята Христового Воскресіння пройшли у справжній духовній радості та у глибокому внутрішньому з’єднанні з Воскреслим Спасителем. Нехай принесуть вони мир у кожну людську душу але також на українську землю, на якій вже п’ятий рік ведеться крива війна за право вільно жити. Бажаю також, щоб емігрантська доля, далеко від рідної землі та часто далеко від близьких, була позбавлена великої журби та скорботи. Воскреслий Христос нехай наповнить наші серця сильним переконанням, що тільки разом з Ним зможемо побороти всі проблеми і перешкоди, так особисті, як і церковні та громадські. Всім вам, в цей Світлий Празник Христового Воскресіння, бажаю, перш за все, глибокої віри у Христове Воскресіння та віри у наше вічне життя з Ним.

Радісних, благословенних, здорових, спокійних, повних віри, надії, миру та любові Свят Христового Воскресіння!

 

Христос Воскрес!

Пасха Господня

 

Вроцлав, 5 квітня 2026 р.

 

 

 

 

 

 

 

Dodaj komentarz