«Вгору піднесімо серця!» – клич єпископського служіння владики Володимира Ющака
15 червня вірні Греко-католицької Церкви у м. Вроцлав мали можливість побувати на особливій історичній події, адже у Соборі Воздвиження Чесного Хреста відбулася урочиста Євхаристійна відправа з нагоди 25-річчя єпископської хіротонії Володимира Ющака – преосвященного владики, єпарха Вроцлавсько-Кошалінського.
Високопоставлені духовні та світські особи: митрополит і архиєпископ Перемисько-Варшавський Євген Попович, єпископ Ольштинсько-Ґданський Аркадій Трохановський, єпископ-емерит Мюнхенський Петро Крик, отці Василіяни і священики з цілої єпархії, преподобні сестри, представники Римо-католицької Церкви Пьотр Вавжинек – єпископ-помічник Лєґніцької дієцезії, з Євангельсько-Аугзбурської Церкви – Вальдемар Питель єпископ вроцлавський, Генеральний Консул України у Вроцлаві Юрій Токар, представники Президента міста та Воєводи Нижньосілезького, дорогі у хресті брати і сестри, рідні та друзі винуватця події Володимира Ющака завітали на славну церемонію, щоб розділити радість успішного служіння у Божому винограднику, подякувати за зрілість, організованість й згуртованість, здатність творити єпархію і жити нею та щиро промовити «аксіос». Бо воістину «аксіос», що означає достойний, гідний ювілей служіння Всевишньому високопреосвященного Владики Володимира Ющака.
Одвічне бажання бути разом зі своїм народом і поширювати Боже Царство на землі – так у вітальних промовах знаменували визначну особистість господаря Собору Воздвиження Чесного Хреста у Вроцлаві. Його животворчі слова та дії на благо єпархії – справжній дар переймання спадкоємства святих апостолів і завдання навчати Божественного Євангелія, освячувати силою і благодаттю Святого Духа.
У своїй проповіді з нагоди святкування 25-річчя єпископських свячень владики Володимира Ющака, Митрополит Євген Попович надзвичайно чуйно та щиро пройшовся життєвими дорогами єпарха Вроцлавсько – Кошалінського: – Цей знаменний ювілей вплітається золотими буквами в життя Вселенської та Греко-католицької церкви. Довголітнє служіння пастора, преосвященного Владики – це виконання заповіді Господньої: виходити назустріч тим, хто відчуває потребу в допомозі. Після свого покликання, він залишив сім’ю, друзів, усе що мав і пішов за Ісусом. Торував дорогу, повну віддання Господеві та Церкві. У монастирі – дозрів духовно та вибрав довічну монашу професію, пізніше – прийняв ієрейські свячення та на різних постах гідно несе обрану нішу, як свідчення безкорисливої любові. Не раз питаємо себе: «Чому Господь хоче цю, а не іншу людину до священичого життя? Відповідь є проста: Господь дивиться на серце людини та її віру. Лиш щира віра у Бога є підтримкою у часи невпевненості та випробувань.» А хто запалює серце людини, хто закладає фундамент святої віри? Очевидно, що цією особою є мати, яка дала життя. Мати все життя молиться і слідкує за життям своєї дитини. Відзначаючи сьогодні знаменитий ювілей, дякуємо також матері Владики Володимира, пані Іванні, за дар віри та постійну молитву, яка супроводжує сина в щоденних його змаганнях за ріст Божого царства для нашого українського народу та у Вселенській церкві.
Пам’ятаємо той час, коли Синод владик обрав на пост єпископа Вроцлавсько-Гданської єпархії Української Греко-католицької Церкви у Польщі ієромонаха Володимира Ющака. Рішення церкви поблагословив вселенський архієрей, Святіший отець Іван-Павло ІІ. Єпископська хіротонія відбулася 19 червня 1999 р. у Вроцлаві. Головним святителем був Митрополит Перемисько-Варшавський Іван Мартиняк. Кожен новопризначений єпископ має право вибирати Герб та клич свого єпископського служіння. Владика Володимир вибрав заклик: «Вгору піднесімо серця!», які є проголошенням символу віри, щоб підкреслити вірний шлях до небесної батьківщини, до дому Отця Небесного. Після першого дня хіротонії, Владика Володимир не закрив себе у золотій палаті, а пішов у народ, щоб творити Божі діла у довіреній йому Єпархії та у Христовій Церкві.
Сьогодні, після 25 років єпископських служінь, можна сказати, дякуємо Тобі, Господи, за цього пастиря, він знає своїх і свої його знають, він всі сили щоденно віддає Церкві, він любить Ісуса Христа, а Ісус любить і обдаровує його своїми ласками.
Владика Володимир створив всі єпархіальні структури, в широкому розумінні – розвинув душпастирство, утворив нові парафії, душпастирські пункти в осередках, в яких, думали, ніколи не буде української святої літургії. Вроцлавсько – Кошалінська Єпархія нараховує 90 парафій та душпастирських пунктів, в яких служать майже 40 священиків. Владика безкорисливо відкрив своє серце для потреб вірних з України, які шукали душевний спокій та утікали від горнила війни, підтримує потребуючих, утішає хворих та немічних, дбає про кожного.
Собор Воздвиження Чесного Хреста, його сьогоднішня краса – це заслуга Владики Володимира Ющака та отців, які йому у всьому допомагають. Бо єпархія – це єдиний живий організм і кожен покликаний її розвивати та привести якнайбільше людей до Христа, – душевно поділився думками про товариша Митрополит Євген Попович.
У кожному виступі-привітанні відчувалося, що успішне єпископське служіння досвідченого єпарха стало, направду, дарунком для вірних в еміграції і для цілої Церкви. Кожен, хто у своєму житті мав приємність спілкуватися з владикою, залишилися духовно збагаченими. Це особистість, яка у всьому прагне до досконалості та порядку. На кожному місці свого служіння він ставив чіткі вимоги і всіляко старався допомогти їх зреалізувати. Він прикладом свого особистого життя показує вартість правди, щирості, відповідальності, які є ознаками, передусім, доброго служіння.
Важливо та ваговито, що преподобні отці зачитали сердечні привітання від Папи Франциска та Блаженнішого Святослава з нагоди 25-річчя єпископської хіротонії Володимира Ющака, зокрема, складені слова сердечної подяки за архиєрейське служіння, сповнене пастирською турботою про вірних церкви та любов’ю до всіх, хто, рятуючи власне життя, покинув домівку і опинився в гостинній Польщі, за підтримку українців під час жорстокої війни, яка своїм руйнівним жалом пронизує Україну і холодним відголоском торкає Польщу.
Духовні та світські особи, близькі друзі, соратники та рідні дякували владиці за 25 років відданого служіння, щоденне піклування про добро наших вірних всюди, де б’ється українське серце! 25 років – це багато чи мало? Для історії – досить малий відрізок, але для людського життя – поважна цифра, чверть століття. В своєму подячному виступі владика Володимир звернувся до усіх присутніх на урочистій службі, якраз роздумуючи про символічність дати – чверть століття. Адже тоді, коли з благословення Святішого Отця Івана Павла II був призначений правлячим єпископом Вроцлавсько-Ґданської єпархії Української Греко-Католицької Церкви у Польщі, був чи не наймолодшим серед єпархів у світі . Сьогодні багатьох очевидців його архієрейських свячень немає серед присутніх: хтось не міг приїхати, бо уже у похилому віці, а хтось – у вічности. Проте вони сьогодні і завжди у молитвах владики. Усім нині сущим та наявним при спільній молитві – побажав многая літа та щедрих Господніх благословень і зазначив, що єпископ без священиків – нічого не вартує. – Ми усі вчилися будувати Єпархію, старалися творити нові єпархіальні структури, забезпечувати матеріальну базу, брати на себе відповідальність. Спільно пережили пандемію ковіду, бували складні і легкі часи, інколи втілювали наші задуми у життя, а часом – робили помилки. Але не помиляється той, хто нічого не робить. Усім дякую за співпрацю, розуміння, роки спільного душпастирства. Хай Господь щедро усіх благословить! Прошу про подальшу співпрацю на користь нашої Церкви!, – мовив у заключному слові Владика Володимир.
Також щирі слова вдячності єпарх адресував їмостям, які підтримують чоловіків-священиків, вірним, без яких б не було єпархії, бо вони є справді живою церквою. Від душі дякував своїй матері за щоденну молитву, чернецтву – за спільну прославу Бога, усім присутнім з нагоди річниці свячень – за творення урочистої події.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога і Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами!, – слова, які живлять серця і дарують віру у майбутнє.
То ж хай побажання владиці Володимиру Ющаку з нагоди 25-річчя єпископської хіротонії рясних Господніх благословень, допомоги Святого Духа в усіх починаннях на славу Божу та для добра Церкви і рідного народу, обов’язково здійсняться!
Многая і благая літа!
Ірина Гулька
фото: Богдан Тхір; о. Євген Сухий
