Національний день перемоги у Вроцлаві. Церемонія з нагоди 79-ї річниці завершення Другої світової війни відбулася біля пам’ятника солдатам Війська Польського на Опорівському пагорбі у Вроцлаві на вулиці Грабишинській.
Організаторами заходу виступили Нижньосілезький воєвода Мацєй Авіжен та командувач Вроцлавського гарнізону полковник Марек Бжезіча.
Акт про беззастережну капітуляцію Третього Рейху був підписаний 7 травня 1945 року у французькому місті Реймс. Наступного дня в містечку Карлсхорст, неподалік Берліна, підписання повторилося, офіційно завершивши найбільший збройний конфлікт в історії людства, який забрав мільйони життів. За приблизними підрахунками, у Другій світовій війні загинуло майже шість мільйонів наших співвітчизників.
Кошмарним наслідком і ще однією драмою після Другої світової війни стало те, що країни Центральної та Східної Європи майже на 50 років потрапили під радянську окупацію, яка насильно нав’язала окупованим народам комуністичну систему. Вибору не було.
Данину пам’яті мільйонам жертв Другої світової війни біля пам’ятника польським солдатам віддали численні представники державних установ, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, силових структур, ветеранських організацій, представники духовенства та багато інших запрошених гостей.
Було вивішено численні прапори.
Офіційна частина включала виконання польського гімну, промови воєводи Мацея Авіжена і Генерального консула Німеччини Мартіна Кремера, екуменічну молитву і почесний салют Вроцлавського гарнізону.
Екуменічну молитву виголосили
Вальдемар Питель, єпископ Вроцлавської дієцезії Євангелічно-Аугсбурзької Церкви в Республіці Польща.
Від імені Архієпископа Юзефа Купного, Митрополита Вроцлавського – о. підполковник Максиміліан Єзерський.
Від імені Преосвященного Владики Володимира Ющака, Ординарія Вроцлавсько-Кошалінської Єпархії Греко-Католицької Церкви в Польщі – о. Василь Барбуляк.
Від імені єпископа Вроцлавсько-Щецинської єпархії Польської Автокефальної Православної Церкви – протоієрей Ігор Хабура.
Квіти до пам’ятника поклали:
Воєвода Нижньосілезького воєводства – Мацей Авіжен
делегація Вроцлавського гарнізону на чолі з командиром полковником Кшиштофом Лісом
Генеральний консул Німеччини пан Мартін Кремер
Генеральний консул України пан Юрій Токар
Воєводський комендант поліції у Вроцлаві суперінтендант Павел Полторицький
Командир Нижньосілезького воєводського управління Державної пожежної служби у Вроцлаві бригадир Марек Гайдук
Директор Палати фіскальної адміністрації Станіслав Щик
Заступник Нижньосілезького воєводського інспектора автомобільного транспорту Вєслав Зємянек
Директор Служби швидкої допомоги у Вроцлаві Збігнєв Млодзький
Асоціація ветеранів дій за межами державного кордону
Нижньосілезьке об’єднання ветеранів Республіки Польща та колишніх політичних в’язнів
Делегація Асоціації ветеранів миротворчих місій ООН
Асоціація ветеранів війни
Асоціація сибіряків, Вроцлавський відділ
Об’єднання ветеранів та резервістів Війська Польського Республіки Польща
Асоціація начальників польської поліції
Представник Нижньосілезької ремісничо-промислової палати
Делегація Тшебницького повіту.
У своєму виступі Нижньосілезький воєвода Мацєй Авіжен зазначив:
Пані та панове,
8 травня 1945 року в Європі завершився найбільший конфлікт в історії людства. Сьогодні в Європі ми відзначаємо 79-ту річницю закінчення Другої світової війни. Найбільшої та найкривавішої війни в історії людства. Війни, в якій загинули мільйони людей. Війна, яка стала ударом для польської культури, промисловості та сільського господарства.
Поляки – волелюбний народ, який завжди боровся за суверенну державу. У 1939 році вони також піднялися на боротьбу і залишалися на полі бою до останнього дня цього конфлікту. І хоча капітуляція Третього Рейху ознаменувала офіційне завершення військових дій в Європі, це не означало для нас свободи. 8 травня стало для поляків початком нової окупації. Після закінчення військових дій Польща опинилася в радянській сфері впливу в силу домовленостей на Ялтинській конференції, і ця окупація тривала наступні кілька десятиліть. Лише у 1989 році, після вільних виборів 4 червня, поляки отримали справжню свободу.
Сьогодні – на цьому особливому місці спочинку польських солдатів – ми віддаємо шану всім жертвам і героям Другої світової війни. Але ми також дякуємо тим, хто пожертвував своїм життям після війни, щоб Польща стала суверенною державою.
Сьогодні наша батьківщина є вільною і незалежною. Але пам’ятаймо, що по той бік нашого східного кордону триває війна. В Україні вбивають невинних людей, солдатів, цивільних, чоловіків, жінок і дітей. Їх вбивають через імперіалістичні прагнення людей, які відмовляються зупинитися. Ось чому підтримка України є такою важливою. Історія не повинна повторитися.
