Минулої неділі, 26.04.2026 р., церковна громада в Ґузіцах відсвяткувала свій парафіяльний празник. Цьогорічне святкування Перенесення чесних мощів св. Миколая Чудотворця з Мир до міста Барі стало справді історичним, адже ми мали честь вперше вітати у нашому храмі владику Маріуша Дмитерка, єпископа-помічника Вроцлавсько-Кошалінської єпархії, котрий очолив це торжество.
Привітання у стінах церкви наповнило серця присутніх особливим піднесенням та духовним трепетом ще до початку самої служби. Високого гостя вітали три покоління наших парафіян: діти, молодь та старше покоління, що символізувало глибокі та нерозривні традицій, як також міцне коріння цієї спільноти. Також отець-парох Андрій Бунзило коротенько представив історію парафіяльної родини в Ґузіцах.
Під час Божественної Літургії Владика Маріуш звернувся до громади з глибокою проповіддю, наводячи коментар св. Августина на євангельську розповідь про зцілення розслабленого при Овечій купелі. Проповідник зауважував, що число 38 не є випадковим: воно символізує недосконалість. У Біблії число 40 часто означає повноту, а розслабленому бракувало до цієї повноти двох важливих речей. Св. Августин пояснював, що ці дві одиниці — це дві заповіді любові: любов до Бога та любов до ближнього.
Владика наголосив, що подібно до розслабленого біля купелі, який не втрачав надії довгі роки, ми також маємо непохитно триматися віри, попри будь-які життєві випробування. У своєму слові також підкреслив цінність кожної людини в очах Господа, зазначивши, що саме через нашу спільну молитву та єдність найкраще та найсильніше проявляється Божа Любов.
Особливий акцент Кир Маріуш зробив на постаті святого Миколая Чудотворця, який є взірцем виконання двох заповідей любові та безмежного милосердя. Власне цей святий Покровитель нашої парафії був і, без сумніву, залишається тією «людиною», яка допомагала іншим «встати з ліжка» злиднів та розпачу.
Після завершення Божественної Літургії Владика Маріуш уділив усім присутнім приміційне благословення, а Отець-Парох звершив мировання святими олійками, привезеними з міста Барі, де спочивають мощі святителя Миколая. Це був зворушливий момент, коли кожен присутній міг відчути особливу благодать та спільність у Христі.
Проте свято не обмежилося лише стінами храму. Друга частина урочистостей продовжилася у затишній залі – місцевій Світлиці. За спільною трапезою парафіяльна родина та гості мали змогу поспілкуватися з Владикою у неформальній, майже домашній атмосфері. Свято завершилося спільним многолітствієм.
Ця зустріч дозволила кожному з нас відчути себе частиною великої християнської спільноти, зміцнити зв’язки та просто насолодитися щирою розмовою з усіма присутніми. Цей день назавжди закарбується в історії нашої парафії як час оновлення віри, надії та зміцнення любові між ближніми.
о. Андрій Бунзило
