Першого дня робочих засідань, 21 травня 2024 року, після обговорення сучасної воєнної ситуації в Україні та зустрічі із єпископом Ауґсбурга Бертрамом Майером, владика Теодор Мартинюк, відповідальний за процес Синодального шляху Католицької Церкви та участь Української Греко-Католицької Церкви у ньому, представив підсумковий документ.
Підсумковий документ щодо Синодального шляху УГКЦ
На початку свого слова єпископ відзначив, що у Східних Католицьких Церквах проводяться Патріарші та Єпархіальні собори. Їх підготування та безпосередньо сесії соборів дають нагоду всій церковній спільноті в її різноманітності: Главі Церкви разом з єпископами, священникам, дияконам, мирянам, тобто чоловікам і жінкам, християнським родинам, богопосвяченим особам, молоді, представникам різних мирянських організацій — брати відповідальність за Церкву.
«Потрібно створювати атмосферу взаємної довіри у стосунках всередині наших громад та між членами Церкви на різних рівнях: єпископи — священники, священники — миряни, священники поміж собою, тощо», — зазначив владика Теодор.
Говорячи про розпізнавання, особливо «знаків часу» та власних дарів, єпископ сказав, що воно «завжди повинно відбуватися у світлі Божого слова та вчення Церкви. Для того щоб цей процес здійснювався у здоровій атмосфері, у світлі та благодаті Святого Духа, необхідно присвятити належну увагу духовній формації усіх членів Церкви. Для вироблення здатності розпізнавання важливим є особистий духовний супровід членів церковної спільноти. Ми повинні забезпечити вірним постійне формування у вірі, зокрема для реалізації їх покликання».
Наприкінці єпископ зачитав пропозиції Української Греко-Католицької Церкви щодо підсумкового документу Католицької Церкви про досвід Синодального шляху, які будуть направлені Секретаріату Синоду Єпископів.
Стан духовенства у період війни
По обіді, на третьому робочому засідання владика Володимир Ковбич, архиєпископ і митрополит Куритибський, розповів членам Постійного Синоду УГКЦ про стан душпастирства для українців у Бразилії. Відтак владика Богдан Данило, очільник Патріаршої комісії у справах духовенства, яка нещодавно здійснила власну зустріч у м. Римі, представив звіт щодо її діяльності упродовж минулого року.
Свою доповідь владика Богдан присвятив стану духовенства у період російської війни в Україні. Зокрема доповідач звернув увагу на ментальне здоров’я семінаристів, священників та богопосвячених осіб, та вказав на важливість Церкви у піклуванні про нього. Задля цього професійними соціологами попередньо було проведено анонімне соціологічне опитування серед духовенства про їхніх стан і потреби. Як приклад успішних ініціатив у цій ділянці, архиєрей розповів про досвід Модулів психо-духовної інтеграції та зросту семінаристів, які були проведене у Львівській духовній семінарії Святого Духа, упродовж 27–30 квітня 2023 року. Протягом цього періоду семінаристів було ознайомлено із психологічною сферою людини та її впливу на життя християнськими цінностями, пробуджено особистісний інтерес до самопізнання, ними було освоєно інструменти для плекання своєї емоційної самотурботи та для якісної комунікації і подолання конфліктів.
Також доповідач заторкнув інші тематики, серед яких:
- Душпастирство покликання в УГКЦ;
- Супровід у стійкості: як допомогти пережити травми війни семінаристам;
- Формаційна структура семінарій УГКЦ у світі;
- Напрямні священничого супроводу та постійна формація духовенства в УГКЦ;
- Програма духовного супроводу і ментального здоров’я священиків УГКЦ в Україні.
Душпастирська Рада УГКЦ
У середу, 22 травня, четверте робоче засідання розпочалося із доповіді владики Кеннета Новаківського. Єпископ розповів про діяльність Душпастирської Ради УГКЦ. Зокрема доповідач повідомив, що стараннями команди Душпастирської Ради було проведено вишкіл для представників архи\єпархій щодо створення Душпастирських планів на основі матеріалів Живої Парафії (Посібники «Управління дарами», «Парафіяльне планування») та Душпастирського плану 2030. Також владика Кеннет розповів про проведені по регіонах зустрічі, які дозволили виокремити специфіку кожного регіону та його унікальні виклики. Йдеться про зустрічі в Україні, у Вроцлаві для представників церковних структур у Західній та Центральній Європі, у Куритибі — для представників церковних структур у Південній Америці та Австралії та у Вашингтоні — для Північної Америки.
Члени Постійного Синоду взяли до уваги Душпастирський план Патріаршої курії УГКЦ та затвердили проведення наступної зустрічі представників Ради у м. Фатіма (Португалія).
Діяльність Патріаршої фундації «Мудра справа»
Звіт про діяльність Патріаршої фундації «Мудра справа» владикам Постійного Синоду УГКЦ, які водночас здійснюють обов’язки Наглядової ради фундації, представив директор о. Любомир Яворський.
Зокрема о. Любомир Яворський представив основні напрямки діяльності фундації та проєкти.
- Напрям діяльності «Продовольча безпека» включає проєкти «Продуктові набори» та «Благодійна кухня — Гарячі обіди»;
- Напрям діяльності «Безпечний простір та тимчасовий притулок» включає проєкти «Центри зцілення ран», «Пункти незламності „Добрий самарянин“», „Модульні будинки“, „Відбудова садочку у Броварах“;
- Напрям діяльності «Евакуація» включає проєкти з евакуації та духовно-реабілітаційні поїздки для вимушених переселенців;
- Напрям діяльності «Санітарія та гігієна» включає проєкт «Гігієнічні набори»;
- Напрям діяльності «Посилення життєстійкості» включає такі проєкти: «Психологічна реабілітація для дітей та дорослих», «Духовно-реабілітаційний літній табір для дітей „Вільні діти“», „Обладнання для госпіталів“;
- Напрям діяльності «Трансформація громад» включає проєкт «Навчальна програма „Дія в НаДії“».
У підсумку отець Любомир наголосив: «Із перших днів повномасштабного вторгнення та перших днів існування Патріаршої фундації, які за Божим Провидінням співпали у часі, ми розпочали негайне реагування на виклики, породжені російською війною. Ми розпочали евакуйовувати людей, забезпечувати їх тимчасовим житлом, гарячими обідами, продуктовими наборами, гігієною та санітарією, медикаментами, та навіть модульним житлом. Відтак для нас було важливим надати людям подальші піклування і турботу, тож ми розпочали духовно-реабілітаційні мандрівки для внутрішньо переміщених осіб, реабілітаційний літній дитячий табір для дітей із прифронтових територій та у відповідь на руйнування критичної інфраструктури забезпечили постання пунктів незламності „Добрий самарянин“. І тепер ми підійшли до етапу запровадження трансформаційних програм задля теперішнього і майбутнього відновлення у світлі спадщини Праведного митрополита Андрея Шептицького: Центри зцілення ран, психологічна реабілітація для дітей та дорослих, навчальна програма „Дія в НаДії“. Це ті проєкти, заради яких початково створювалася Патріарша фундація „Мудра справа“ і це ті проєкти, які покликані запроваджувати позитивні зміни у наших громадах та країні загалом».
Засідання Постійного Синоду УГКЦ продовжуються і на владик очікує ще два дні інтенсивної праці.
Повідомляє Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
