Цьогоріч Апостольський екзархат для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії відзначає 65-ліття. Саме 17 квітня 1959 року папа Іван ХХІІІ своїм Декретом створив його і проголосив. Тож місце проведення робочих засідань Постійного Синоду було обрано невипадково.
Перебуваючи у Мюнхені під час робочих засідань, члени Постійного Синоду мали нагоду безпосередньо побачити й ознайомитися із актуальним станом Католицької Церкви та Української Греко-Католицької Церкви у Німеччині, їхніми здобутками і викликами. Окрім того, частина робочих засідань була присвячена саме цим питанням.
Карл Юстен: про стосунки між Церквою і державою в Німеччині
Прелат д-р Карл Юстен розповів про працю Католицької Церкви в Німеччині в ділянці державно-церковних відносин, Сергій Сумленний означив для владик Постійного Синоду УГКЦ позицію та дії Німецької держави та Церкви в контексті російської агресії проти України. Натомість, владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії, розказав про стан душпастирства в самому Апостольському екзархаті.
Д-р Карл Юстен розпочав свою доповідь із твердження про те, що Церква своїми зусиллями хоче сприяти загальному благові і соціальній справедливості, демократії і правам людини, свободі і миру. Попри це, Церкви не вважають себе агентами політичних інтересів, про що чітко задекларували ще у Соціальному слові Церков від 1997 року.
Інституційним проявом відстоювання принципів загального блага, солідарності та піклування про потребуючих зі сторони Церком, за словами Карла Юстена, є офіси зв’язку між Церквами та політикою в Берліні: Офіс Повноважного представника Ради ЄЦН (Євангельська Церква Німеччини) у Федеративній Республіці Німеччина і Європейському Союзі та Комісаріат німецького єпископату — Католицьке Бюро в Берліні. «Відразу після заснування Федеративної Республіки Німеччини ці дві інституції, які стали невід’ємною частиною політичної сцени, взяли на себе конкретну організацію державно-церковних відносин, спочатку на федеральному рівні, а тепер також і на рівні Європейського Союзу», — ствердив доповідач і додав: «Згідно з їхнім самоусвідомленням, уповноважені представники розглядають свою участь як пропозицію допомогти втілювати християнські цінності, а свою залученість до процесів прийняття політичних рішень — як завдання активно допомагати формувати світ».
Тож у підсумку, згідно слів Карла Юстена, завдання уповноважених представників та їхніх команд мають три виміри:
- Захист людей, яким важко з різних причин самостійно представляти свої інтереси;
- Захист і представництво прав, якими наділені Церкви;
- Душпастирське служіння для політичних діячів та співпрацівників.
«Поки Церква виконує свою місію, простягає руку допомоги людям і є близькою до них, її голос буде чутним і в політиці», — підкреслив на завершення д-р Карл Юстен.
Владика Богдан Дзюрах: служіння Апостольського екзархату сьогодні
Перш за все, апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії представив статистичні дані щодо екзархату. Сьогодні в екзархаті функціонує 107 парафій та душпастирств, у яких служать 49 священників, 3 диякони та 7 сестер-служебниць.
Із початком повномасштабного вторгнення в Україну суттєво змінилася кількість українців на територію екзархату. Станом на квітень 2024 року у Німеччині проживало 1 157 224 офіційно зареєстрованих осіб з України — шукачів притулку (станом на грудень 2021 року — 138 203 особи), тобто кількість збільшилася більше ніж у вісім разів. Натомість у країнах Скандинавії — близько 212 730 осіб, які шукали захисту станом на 31 грудня 2023 року. Очевидно, що це вплинуло на служіння і породило потребу допомоги біженцям з України.
За словами владики Богдана, відповідь Апостольського екзархату на російсько-українську війну виразилася у наступних напрямках: гуманітарна допомога, прийняття і перша опіка над біженцями, психологічно-соціальний супровід, представлення України у міжнародному публічному просторі та духовна опіка над новоприбулими. Так, за останні три роки було відкрито 35 нових душпастирських осередків.
«Під час інтронізації 18 квітня 2021 року я скерував до духовенства і вірних коротку програму майбутнього розвитку Екзархату, яку символічно окреслив за допомогою символічної смс, що складалася з перших літер слів Слухати-Молитися-Служити. Тим самим запросив усіх вірних Екзархату відкритися до слухання того, що Дух Святий говорить до нашої церковної спільноти сьогодні, молитися за краще розпізнання Божої волі і готуватися до спільного служіння — Богові та українському народові. Ця коротка вступна програма знайшла своє продовження у діяннях Екзархального собору, який проходив влітку-восени 2022 року», — розповів архиєрей.
За його словами, Екзархальний Собор проводився у три етапи — парафіяльний, деканальний та екзархальний, і саме його рішення сьогодні визначають діяльність і служіння екзархату.
Ще один доповідач Сергій Сумленний представив членам Постійного Синоду УГКЦ позицію німецької влади і народу щодо російсько-української війни та відповідні дії на підтримку українського народу.
Повідомляє Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
