9 листопада 1959 року народився Високопреосвященний Владика Володимир Війтишин в селі Демидівка (Жмеринський район, Вінницька область).
Його молоді батьки Іван та Павліна виїхали на Східну Україну в ті часи, коли в Галичині були переслідування. Потім вони повернулися на батьківщину, до свого рідного гнізда, звідки походить увесь рід, — у с. Летяче (Заліщицький район, Тернопільська область). Це мальовниче місце біля берегів Дністра, яке з дитинства заворожувало кожну дитину. У родині Війтишиних народилось ще двоє дітей — Степан та Людмила.
Діти по-особливому любили свого дідуся по маминій лінії Михайла Гапина, бо саме він навчив їх молитися. У великих чорних окулярах, з молитвенником у шкіряній оправі щоранку та щовечора він молився. А онуки слухали та вчились від нього. Завжди читав «Часослов», це забирало в нього кілька годин на день. А після молитви дідусь розповідав онукам історію України та Української Греко-Католицької Церкви. Роз’яснював про священство, зазначаючи, яке це велике служіння. Казав, що хто обрав таку дорогу, то зраджувати не можна. Пояснював, що Церква має багато мучеників, починаючи від Ісуса Христа. А на Святвечір завжди мав якесь напутнє слово.
Дідусь Михайло Васильович показував онукам гори Карпати, які було видно в гарну погоду, а також Івано-Франківщину — з другої сторони Дністра. Мамин батько мав два млини на ріці, а радянська влада їх конфіскувала. Власне, тому молоде подружжя Війтишиних виїхало на Вінниччину, щоб їх не забрали у Сибір.
Дитинство Володимира Війтишина припало на часи Радянського союзу, де Церква була переслідувана. Юного школяра завжди цікавило, чому в їхній оселі та сусідських будинках були ікони, а вже у школі їх не було. На їхньому місці були портрети Леніна та Маркса.
Задумувався учень про подвійні стандарти вчителів. Вони з пошаною ставилися до святого храму, культурно віталися, коли були свята, та святкували, а в школі навчали атеїзму. Ці питання змалку роїлися в дитячій голові, і сам юнак шукав на них відповіді: чому така неправда, дволикість, чому не можна молитися відкрито, мати й читати Біблію?
У селі Летяче храм був зачинений, але люди приходили молитися, бо підробили ключі. Священника в селі не було, тільки дяк читав ті частини Літургії, які можна було служити. Проте у будинку Війтишиних завжди слухали Богослужіння з Ватикану по радіо. Батьки казали дітям, що вислухати Літургію по радіо — це так, ніби побувати в храмі. Її в ті часи служили тоді ще отці Софрон Мудрий, Мирослав Марусин та Мирослав Любачівський.
Родина була неблагонадійною за радянських часів. За ними дивились «очі». Співробітники КДБ викликали старшокласника Володимира Війтишина на виховні розмови, намагались залякати. Одного разу кадебісти прийшли до будинку, вилізли взутими на ліжко і познімали всі образи. Це робили серед білого дня, щоб сусіди бачили й боялись.
Для матері Павліни це було великим тягарем. Та вона не мовчала: «Чому забираєте ікони?». «Бо вони націоналістичні, мають сині й жовті кольори», — вигукнув кадебіст. «Тоді заберіть сонце з неба, бо воно жовте, і небо, бо воно синє, і веселку зніміть, бо й вона жовто-блакитна».
Мужня жінка подала скаргу в сільську раду й домоглась, щоб ікони повернули. Коли образи привезли, то Павліна Михайлівна несла їх додому, високо піднявши, щоб усі в Летячому бачили, що влада Бога не перемогла.
Більше про життя і діяльність Високопреосвященного Владику Володимира Війтишина можна дізнатися за посиланням:
Владика Володимир Війтишин – Архиєпископ і митрополит Івано-Франківський – Джерелo: https://synod.ugcc.ua/data/vladyka-volodymyr-viytyshyn-49/
Блаженніший Святослав привітав владику Володимира Війтишина з ювілеєм: «Ви обрали шлях — іти слідом за Христом» – Джерелo: https://ugcc.ua/data/blazhennishyy-svyatoslav-pryvitav-vladyku-volodymyra-viytyshyna-z-yuvileem-vy-obraly-shlyah-ity-slidom-za-hrystom-5780/
о. Петро Фостик
