23 жовтня 2020 року у монастирі Св. Йосифа оо. Василіян, в Брюховичах, відбудеться наукова конференція «Василіянський чин та Замойський провінційний собор Унійної Церкви 1720 року». Конференція приурочена трьохсотлітньому ювілею собору.\
Її метою ї є переосмислення спадщини Замойського собору в тісній співпраці й взаємодії Церкви та академічного середовища. Організатори сподіваються на фахове обговорення широкого спектру проблематики провінційного зібрання 1720 р., виходячи із сучасних богословського, душпастирського, екуменічного, культурного й соціального контекстів, як в Україні, так і в інших країнах Центрально-Східної Європи.
Триста років тому, а саме 26 серпня — 17 вересня 1720 р., у сучасному польському місті Замостя, відбувся провінційний собор Руської Унійної Церкви, другий в її історії від часів проголошення Берестейської унії. На собор зібралося понад сто сорок учасників на чолі з апостольським нунцієм Джіроламо Ґрімальді, митрополитом Левом Кишкою, сімома іншими унійними владиками і протоархимандритом Василіанського чину Антонієм Завадським. Замойський собор розробив масштабну програму реформ Унійної Церкви, що наголошувала на інтегральній єдності з Римським Апостольським престолом та на словʼянсько-візантійських джерелах її обрядової спадщини. З перспективи сьогодення, найважливішими рішеннями собору були: 1) інституційне об’єднання в одне ціле всіх єпархій Київської митрополії; 2) кодифікація більш як столітнього досвіду єдності Унійної Церкви з Римським Апостольським престолом, апробована Святішим Отцем; 3) збереження східнохристиянського етосу Унійної Церкви за одночасної адаптації елементів латинського благочестя; 4) поява помісного права Київської унійної митрополії, однією з основ якого стало законодавство єпархіяльних соборів і василіянських капітул. Упродовж майже двох століть Замойська реформа визначала організаційну структуру, богословʼя та пасторальну програму Греко-Католицької Церкви, а почасти й інших унійних спільнот у Центрально-Східній Європі. Рішення у Замості також мали потужний вплив на тогочасну руську (українсько-білоруську) культуру, торуючи їй шлях в європейську цивілізацію доби Бароко і Просвітництва.
Читати дальше: Синод Єпископів УГКЦ
