| У перший день листопада у 2020 році вшановуємо 76 річницю з дня смерті митрополита Андрея Шептицького. 44 роки Андрей Шептицький очолював УГКЦ, і саме тому його називають українським Мойсеєм. Як глава Церкви слуга Божий Андрей перейшов зі своїми вірними важкі часи Першої та Другої світових воєн, причому рятував усіх: українців, росіян, поляків, євреїв… А до митрополичого престолу, на зламі ХІХ і ХХ століть, очолював Станиславівську катедру, називав себе єпископом гуцулів і звертався до своєї гірської пастви на її рідному діалекті. Був справжнім апостолом Христової віри, людиною високої культури, щедрим меценатом і видатним адміністратором, завдяки якому Церква греко-католиків і сьогодні може успішно розвиватися.
Митрополит Андрей Шептицький (1901-1944). Упрoдовж 44-років очолював УГКЦ й українське галицьке суспільство в період двох Світових воєн, пережив сім режимів: австрійський, російський, український, польський, радянський, нацистський і знову радянський. Народився 22 липня 1865 року в селі Прилбичі на Львівщині. Походив зі стародавнього знатного українського роду, який у XIX столітті зазнав полонізації, члени родини стали римо-католиками. Незважаючи на сильну опозицію з боку батька, він вирішує повернутися до свого коріння і стати ченцем Василіянського чину, щоб служити „селянській”, як її називали в той час, Греко-Католицькій Церкві. У віці 36 років Андрей Шептицький, обдарований надзвичайними духовними харизмами, стає Главою Греко-Католицької Церкви. Він невтомно трудиться, щоб примирити різні етнічні групи, і залишає по собі багату спадщину творів на тему суспільних проблем і духовности. Розробляє нові методи служіння. Засновує чин Редемптористів українського обряду та монастирі Студійського Уставу в Україні та інші релігійні згромадження. Він стає фундатором лічниці, Національного музею, Богословської Академії, надає грошову допомогу різним релігійним, культурним та освітнім установам. Митрополит Андрей був покровителем митців, студентів, в тому числі і багатьох православних християн, а також піонером в екуменізмі. Він опанував єврейську мову настільки добре, що міг спілкуватися з євреями. Під час його душпастирських візитів у міста єврейські громади зустрічали його з Торою. За роки нацистської окупації він переховував у своїх палатах сотні євреїв. У цей період митрополит пише пастирського листа „Не убий”, який став сміливим протестом проти звірства нацистів. Митрополит Андрей помер 1 листопада 1944 року. Похований у крипті собору святого Юра. Його похорон у зайнятому радянськими військами Львові перетворився на грандіозну маніфестацію. Блаженніший Святослав: «Від сьогодні вся Вселенська Церква називає митрополита Андрея Шептицького праведним» Про це під час проповіді до вірних у Зарваниці Неділю, 19 липня 2015.сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Предстоятель відзначив, що цьогорічна Всеукраїнська проща до Зарваниці також була присвячена великій постаті в історії нашої Церкви – особі, відомій сучасникам як Велет Святоюрської гори. «Ми сьогодні особливо молитовно згадуємо Великого митрополита слугу Божого Андрея Шептицького. За десять днів ми відзначатимемо 150-ту річницю з дня його народження», – сказав архиєрей. Ким був і є для нас цей Великий митрополит Андрей? «Гадаю, – каже він, – годі одним словом описати всю велич цієї особи. Але можна з упевненістю сказати, що весь той зміст, усе те значення, яке ми сьогодні вкладаємо в поняття українець і греко-католик, наповнені духом і мудрістю митрополита Андрея Шептицького». Глава УГКЦ вважає, що Папа Франциск, підписавши декрет, яким усьому світові проголосив геройські чесноти митрополита Андрея Шептицького, зробив «особливий подарунок нам, греко-католикам, нам, українцям». За словами Предстоятеля Церкви, Андрей Шептицький перевів свій народ і своїх вірних, як етнарх українського народу і батько свої Церкви, через дві світові війни. «Уся його молитва, уся його праця може бути підсумована в трьох найважливіших моментах: єдність, святість і віра в Бога. Він усе своє життя працював над єдністю всередині українського народу, який тоді був поділений кордонами між різними імперіями. Працював і молився над єдністю Української Церкви, бо був переконаний, щоб без церковної єдності годі здобути нам суспільну єдність. Він закликав своїх людей до геройських чеснот, які сам утілював у своєму житті. Закликав їх бути святими, бо лише тоді вони зможуть бути добрими громадянами і відповідальними будівниками своєї держави. Але найбільше він учив людей вірити в Бога», – розповів Блаженніший Святослав. Він пригадав, що митрополит Андрей мав особливий стосунок до цього святого місця – Зарваниці. «Митрополит, – сказав Глава Церкви, – розбудовував Зарваницю. Не раз сам сюди приїжджав. І залишив нам унікальну пам’ятку від своїх паломницьких відвідин Зарваниці. Митрополит залишив один твір, який так і називається «Пам’ятка із Зарваниці», який сам по собі є взірцем іспиту сумління для доброї сповіді, бо навчав своїх людей, що основною умовою доброї прощі є добра сповідь і святе Причастя. Це ті джерела, з яких можна обновитися, підсилитися Божою благодаттю. Це ті моменти, коли Бог торкає людину, оздоровлює її з гріхів». Особливо Блаженніший Святослав відзначив любов митрополита Андрея до Пречистої Діви Марії. «Під час найглибших лихоліть він бачив майбутнє, він мав внутрішній зір віри, яким можна було бачити, що станеться з рідним народом опісля. Ми знаємо, що вже на смертному ложі, коли його тілесні очі закривалися, він побачив наше майбутнє. І вирік пророцтво: Україна після великого руйнування встане зі свого упадку. Мир, злагода, висока культура запанують у ній, але щоб це сталося, треба молитися, треба, щоб Господь Бог і Мати Божа заопікувалися українським народом. І про це, мабуть, він благає сьогодні перед престолом Всевишнього», – сказав на завершення Глава Церкви. Визнання геройськості чеснот Слуги Божого Андрея Шептицького – Наближається дата прослави Митрополита Андрея Шептицького. У четвер, 16 липня 2015 р., Папа Франциск прийняв на приватній аудієнції кардинала Анджело Амато, СДБ, Префекта Конгрегації в справах святих, під час якої затвердив декрети цього відомтсва, які стосуються визнання геройськості чеснот кандидатів на прославу.Першим у цьому списку є Слуга Божий Андрей Шептицький, ЧСВВ, Львівський Митрополит УГКЦ. Інші кандидати до проголошення блаженними – це італійський єпископ Джузеппе Карраро, мексиканський священик Аґостіно Рамірес Барба, італійський францисканець о. Сімплічіано Мареска, с. Марія Аґуляр-і-Торрес з Мексики, іспанські черниці Марія Тереза Дупю Бордес та Ізабелла Мендес Ерреро та італійка Еліза Мічелі, засновниця Згромадження Сільських Сестер Катехиток Пресвятого Серця. Пригадаємо, що підтвердження геройськості чеснот – це один з етапів процесу, після якого для беатифікації потрібно підтвердження чуда, отриманого за заступництвом кандидата на прославу. /доповнено 18.07.2015 11:40/ о. Петро Фостик |
