18.03.2024 р. УГКЦ розпочинає час Великого посту. Великим цей піст названо не лише з огляду на тривалість, але й на строгість посту та велике духовне значення. Духовне значення посту полягає у смиренні перед Богом, у покаянні за вчинені гріхи, у наближенні до Бога. Певно, що стримування від певних видів страв і розваг не є самоціллю у пості, але в жодному разі не можемо відкидати необхідність такої стриманості, оскільки вона навчає нас приборкувати пристрасті і стримуватися від гріхів і пожадань. Саме тому у нашій літургійній традиції піст названо «благодатною порою стриманости»: «Вступімо радісно в цю благодатну пору стриманости, і просвітімось промінням святих заповідей Христа Бога нашого: світлістю любови, осяйністю молитви, ясністю чистоти і силою витривалости в доброму, щоб, зодягнені у світло, дійшли ми на третій день до святого Воскресіння, що опромінює світ нетлінністю» (з Утрені понеділка першого тижня посту).
Великий Канон Андрея Критського
У перший тиждень Великого посту , а також у п’ятий служиться канон Андрея Критського. Цей канон називаємо також покаянним, оскільки саме тема покаяння у ньому домінує. Автор Канону, архиєпископ Криту, Андрей, уклав Канон на основі текстів Святого Письма Старого і Нового Завіту, які представляють правдивий образ покаяння, смирення і віри. Канон написаний у формі наче звертання до власної душі зі спонукою до глибокого покаяння за гріхи і щирого привернення до Бога. Під час канону здійснюємо також поклони на знак каяття і смирення перед Богом. «Душе моя, душе моя, пробудись, чому спиш? Кінець наближається – затривожишся. Встань бо, нехай помилує тебе Христос, що всюди є і все наповняє», – співаємо у зверненні до самих себе на Великому каноні.
У катедральному Храмі Воздвиження Чесного Хреста у Вроцлаві Канон Андрея Критського буде служитися з понелідка (18.03) по четвер (22.03) о 18:00.
Літугрія передшеосвячених дарів
У великому пості є алітургійні дні (дні в яких не звершується Божественної літургії) від понеділка по п’ятницю. В середу та п’ятницю служиться Літургія Передшеосвячених дарів також Літургія Григорія Двоєслова — літургія, під час якої пропонуються для причастя Святі Дари, освячені на попередній повній літургії за чином Василія Великого або Івана Золотоустого, і зберігаються в кивоті на престолі. Замінює собою повну євхаристійну літургію в будні дні Великого посту.
Літургія Передшеосвячених Дарів буде зверешуватися в катедральному Храмі Воздвиження Чесного Хреста в середу та п’ятницю протягом великого посту о 19:00.
Хресна Дорога
У великому пості в деяких церквах (якщо є така традиція) також звершується Хресна дорога.
Богослужіння складається з 14 стацій, що являють собою різні моменти Страстей Христа, а також вступу і висновку.
В катедральному храмі Воздвиження Чесного Хреста Хресна Дорога буде служитися у п`ятницю о 18:00
Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» про піст і милостиню:
Давні християни постили, наслідуючи сорокаденний піст Христа, під час якого Він боровся проти спокус диявола та переміг їх. Піст як спосіб духовної боротьби розвинуло чернецтво, бачачи в ньому засіб осягнення чистоти серця. Піст охоплює всю людину: тіло – через стриманість у їжі та питті, душу – через стриманість від пристрастей. Святий Йоан Золотоустий навчає: «Ти не їси м’яса? Не споживай нескромностей своїми очима. Нехай постить і слух; а піст слуху в тому, щоб не приймати лихослів’я та наклепів. Нехай і язик постить від сквернослів’я і лайки… Яка користь, коли ми стримуємося від споживання птиці й риби, а братів угризаємо та пожираємо?» (786).
Піст нерозривно пов’язаний з милостинею. «У день, коли постиш, споживай лише хліб та воду. А те, що ти звичайно споживав би, маєш віддати вдові, сироті чи потребуючому. Таким чином ти мусиш самому собі в чомусь відмовити, щоби з твоєї відмови хтось інший отримав користь, щоб наситився й помолився за тебе Господеві» Милостиня як вияв любові до ближнього є наслідуванням самого Бога, Який першим виявив Своє милосердя до людини (787).
Партикулярне право (канон 115 § 2) Української Греко-Католицької Церкви накладає на всіх вірних наступні обов’язки в часі Великого посту:
1) у перший день Великого посту і Страсну п’ятницю – суворий піст, тобто слід утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів та яєць, а також страв, які містять ці продукти;
2) у перший тиждень Великого посту і впродовж усіх днів Страсного тижня потрібно утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв;
3) у середу та п’ятницю інших тижнів Великого посту слід утриматися від споживання м’ясних продуктів і страв; у вівторок та четвер дозволено всі види їжі.
Пункт 3 § 6 кан. 115 перераховує осіб, які не мають обов’язку постити: від будь-якого обов’язку посту звільняються: діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60 років; важкохворі; вагітні; матері після пологів і ті, що годують груддю; ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує вісім годин); ті, що важко працюють; ті, що харчуються зі столу інших; убогі, котрі живуть з милостині.
У § 5 кан. 115 говориться про те, що у всі дні посту та періоди загальниць вірні зобов’язані утриматися від організації та участі в гучних забавах, весіллях, танцях, розвагах та інших подібних заходах.
