18 листопада Церква відзначає Річницю освячення базилік святих Петра і Павла. Ця річниця нагадує про апостольське коріння християнської віри та глибоке значення святині як місця молитви й єдності. Цьогоріч свято має особливе значення для Ватиканської базиліки, адже відзначається 400-річчя освячення її сучасної будівлі.
Є місця, які зберігають пам’ять про віру і не перестають промовляти до людських сердець. Базиліка Святого Петра – одне з них: ще до того, як бути пам’яткою, якою захоплюється світ, вона є домом, у якому Церква розпізнає себе і збирається навколо пам’яті про апостола Петра. Свято Освячення, яке відзначається 18 листопада і яке Лев XIV вшанує звершенням Святої Меси о 17:00, нагадує саме про цю ідентичність: «Освятити означає призначити для богослужіння щось, що складається з матеріалів, каменю, мистецтва, кольорів. У базиліці Святого Петра, місці, зведеному для того, щоб спільнота могла святкувати Пасху біля гробу святого Петра, це набуває значення, яке охоплює всю Католицьку Церкву». Архиєпископ Вітторіо Франческо Віола, Генеральний Вікарій Папи для Держави-Міста Ватикану та папських вілл у Кастель-Ґандольфо, а також Архипресвітер базиліки Святого Петра у Ватикані, розповідає про важливість цієї події, якою цьогоріч відзначається 400-річчя освячення сучасної базиліки Святого Петра, яку 1626 року освятив Папа Урбан VIII.
Базиліка відкриває світові серце Бога
Це чотири століття історії та віри, які через мистецтво «допомагають нам споглядати красу Пасхи. Увійти до базиліки означає опинитися в оточенні мистецтва, яке цілковито служить богослужінню. Цей діалог, цей тісний і глибокий зв’язок між цією красою та красою богослужіння, яке переживає Церква, є чимось таким, що дозволяє нам відчути себе ближчими до неба». Усе це засвідчують мільйони паломників і вірних, які прибувають з усіх куточків світу. Люди різних культур, мов і світовідчуттів роблять базиліку Святого Петра конкретним знаком відкритої та гостинної Церкви. «Неминуче, що, переступивши поріг базиліки як туристи, ми стаємо також паломниками, прямуючи далі тими шляхами, які Господь уміє відкривати в серці кожного чоловіка й кожної жінки, щоб вони могли досягти Його. Відкритість базиліки світові – це відкритість Божого серця світові. Зрештою, це місце саме по собі уособлює таку відкритість: смиренний рибалка з Галилеї відкрився на глибоку зустріч з Ісусом, яка змінила його життя, а звідти був посланий у світ, щоб до нього могла дійти добра новина Євангелія».
Краса, що зберігає велич
Історія Ватиканської базиліки, за словами архиєпископа Віоли, – це «нескінченна розповідь про те, як Церква прагнула зберегти це місце, усвідомлюючи силу свідчення Петра для самого життя Церкви. Це століття турботи, збереження, а також винахідливості, завдяки яким вдалося зробити так, щоб це місце через свою красу могло виражати велич, яку воно зберігає». Різноманітні ініціативи, задумані з нагоди 400-річчя освячення базиліки, свідчать про цю велич: «Ми підготували видання, яке містить перелік художників і мозаїстів, що працювали у Ватиканській базиліці. Переглядаючи його сторінки, можна усвідомити, скільки мистецтва й тонкого чуття потрібно для збереження цього місця. І це не може не дивувати нас щоразу, коли ми входимо до базиліки: її монументальність, масштаб якої майже неможливо осягнути завдяки такій гармонійності, а також строгість її ренесансних форм, які водночас відкриваються і для впливів барокової сценографії, являють нам майже живий організм, що зростає з плином історії разом із людством, яке проходить крізь неї з дедалі новими відчуттями».
Зберігати місце гробу святого Петра
Цьогорічне святкування має особливе значення також для архиєпископа Вітторіо Франческо Віоли, адже він уперше бере в ньому участь як Архипресвітер базиліки: «Перше почуття, яке спадає мені на думку, – це, безперечно, вдячність Святішому Отцеві, який доручив мені відповідальність за збереження місця гробу Петра. Відчуваю також велику вдячність усім, хто в минулому дбав про це місце, починаючи від кардинала Ґамбеттті, який завершив своє служіння і приділяв особливу увагу базиліці. А ще є численні співробітники: я маю на увазі служіння «самп’єтріні», та тих, хто виконує більш адміністративні функції – усі ці аспекти є невід’ємною частиною такої складної структури, як базиліка. Відчуваю також велику вдячність до усіх, хто, виконуючи різні обов’язки, дбав про це місце. Окрім того, я відчуваю силу цього місця: можливість звершувати богослужіння на вівтарі визнання віри святого Петра – це те, що надає імпульсу життю Церкви. І я хотів би, щоб так було і в моєму житті, а також у житті всіх, хто з радістю візьме участь у богослужінні, яке очолить Святіший Отець».
Фабрика Святого Петра
Невід’ємною частиною управління базилікою є Фабрика святого Петра – установа Святого Престолу, яку 18 квітня 1506 року заснував Папа Юлій II для нагляду за відбудовою, збереженням, утриманням та оздобленням Ватиканської базиліки. Кілька днів тому вона урочисто відкрила п’ятий набір Школи мистецтв і ремесел. «Мені подобається, що згадують про Школу мистецтв і ремесел, адже це проєкт, покликаний передавати всі ті знання та вміння, які є плодом людської винахідливості на різних рівнях: від мозаїстів і мулярів до майстрів ліпнини, теслярів і ковалів. Це передавання знань і майстерності – засвоєних очима й руками – молодим поколінням, яке спрямовує нас у майбутнє. Це навчальний заклад, який не є музеєм і не замкнений у нерухомому минулому, а становить динамічну реальність, відкриту світові та майбутнім поколінням. Вона має керуватися чутливістю, що повинна виходити з того, що зберігається в цьому місці, аби постійно прагнути, з місійним запалом євангелізації, залучати світ до участі в тому, що береже ця святиня».
Gianmarco Murroni – Ватикан
Базиліка Петра: чотири століття мистецтва та історії на служінні християнству – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/vatican-city/news/2026-11/400-ricchya-bazyliky-petra-viola-sluzhinnya-viri.html
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02xzMuWsF9YZVdgqk3rU9t2bLpqiUXryiLfB28sr3u3BtgsTgaFJec4QjvMz62zMZXl&id=61585522936379
о. Петро Фостик




